З YouTube @Denis_and_Artem
Гість — кандидат історичних наук, ведучий та співавтор YouTube-каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.
Владлен Мараєв: «Мрію» проєктували не як цивільний транспортний літак, тому що він був дітищем Холодної війни. Навіть, я б сказав, останнього витка Холодної війни 80-х, коли сталося чергове загострення міжнародної ситуації. І на початку 80-х Сполучені Штати Америки реалізували свою програму «Shuttle» — багаторазових космічних кораблів. Відповідно, Совєтський Союз шукав, чим би дзеркально відповісти. Була розроблена програма «Енергія Буран». І «Мрія» створювалася для перевезення багаторазових совєтських космічних кораблів «Буран» на космодром Байконур. Для подальшого космічного старту.
Тому що вантаж був дуже серйозний, понад 60 тонн. Перевозити його можна було тільки на зовнішній підвісці, або на спині літака. І було буквально кілька аеродромів по території всього тодішнього СРСР, з яких можна було безпечно злітати з «Мрією» та «Бураном».
І, відповідно, поки ці «Бурани» доставляли до «Байконура», передбачалося, що це може виконувати тільки літак таких розмірів і вантажності. Однак, як показала подальша історія, «Мрія» виконає із «Бураном» лише 14 польотів, після чого ця програма буде поступово згорнута.
Попри будь-які економічні чинники, попри навіть доцільність (колосальні кошти витрачалися на такі програми). Це і стало однією з причин краху СРСР, оскільки програма «Енергія Буран» була надзвичайно витратною.
В умовах кризи економіки, яка лише поглиблювалася у 80-х, а це все відбувалось на тлі Афганської війни, на тлі Чорнобильської катастрофи, на тлі стрімкого падіння цін на нафту (на чому раніше збагачувався СРСР, а тепер вже не міг цього робити) це, зрештою, і призвело до економічного просідання і потім і краху СРСР.
Владлен Мараєв: «Мрію» створювали на основі попереднього транспортного гіганта «Ан-124 Руслан». Який злетів в грудні 1982 року вперше. Можна сказати, що це був суттєво збільшений «Руслан», не 4, а 6 двигунів і повністю перероблений кіль літака для того, щоб якраз можна було розміщувати на зовнішній підвісці такі вантажі, як «Буран».
Безпосередні роботи над літаком проводили близько п’яти років. З 1983 року з’явилися перші креслення, а безпосереднє виготовлення почалося із 1985 року. Особливо активними були 1987-1988 роки. «Мрія» створювалася безперечно в кооперації різних підприємств тодішнього союзу. Але переважна їхня кількість — це українські підприємства.
Крім НТК імені Антонова, це також Запорізьке виробниче об’єднання «Моторобудівник», так тоді називалася нинішня «Моторсіч», яка, відповідно, виробила 6 двигунів «Д-18Т» для літака. У Харкові робили елементи гідравлічної системи. Ну, а крило зробили в Ташкенті на авіаційному виробничому об’єднанні імені Чкалова. І звідти його привезли в Київ трьома рейсами літаками Ан-22 «Антей».
А фінальне складання літака відбувалося в Києві на заводі у Святошині, тоді це був «Київський механічний завод», НТК імені Антонова. І 21-го грудня 1988-го «Мрія» вперше злетіла з аеродрому Святошин, перелетівши на заводський аеродром Гостомель. Це був її перший політ. Тобто, в принципі, доволі швидкими темпами, навіть як на часи СРСР це все відбувалося.
Але треба врахувати це все тому, що вже були серйозні напрацювання і «Мрія» відштовхувалася саме від проєкту Ан-124 «Руслан».
Читайте також: Літак АН-225 «Мрія» вже не відновити, проте є шанс побудувати новий — командир екіпажу
Владлен Мараєв: У США є військово-транспортний літак C-5 Galaxy, він в 1968-му році здійснив перший політ, тобто ще за 20 років до «Мрії». Він є військово-транспортний літак, на відміну від «Мрії», збудовано близько 130 екземплярів цього літака, але якщо порівнювати його із «Мрією», то, він менший за своїми можливостями, дуже суттєво.
Має 4 двигуни, а не 6, як мала «Мрія».
«Мрія» в будь-якому разі за своєю вантажністю, яка сягає 250 тонн, є абсолютно унікальним апаратом в історії літакобудування.
Мар’яна Чорнієвич: На YouTube-каналі «Історія без міфів» ми чули про те, що, наприклад, одним з вантажів, які перевозила свого часу «Мрія», був трактор і автобус, і тоді йшлося про 110 тонн самого цього вантажу, і про відстань 3,5 тисячі кілометрів. Усе це відбувалося у межах Росії.
Владлен Мараєв: Такі доволі незвичні вантажі «Мрія» перевозила доволі часто, але на початку 90-х років було ще кілька подібних рейсів. Тому що «Мрія» ще проходила випробування, а потім в 1994-му вона на 7 років взагалі припинила літати через тяжку економічну кризу, що тоді була в Україні.
І серед цих вантажних рейсів, наприклад, у 2010-му році було перевезено найдовший в історії авіації вантаж — це були дві лопаті для вітрогенератора. Кожна з цих лопатей по 42 метри довжиною, їх перевозили із Китаю в Данію.
Крім того, перевозили й найбільший в історії світу моновантаж, це був генератор для електростанції у Вірменії, його перевозили із Німеччини, він важив 187 тонн.
Також «Мрія» перевозила під час пандемії ковіду у 2020-2021 роках дуже багато тестів для ковіду, медичних масок, лікарських засобів, різноманітних захисних костюмів для медиків тощо.
«Мрія» також виконувала польоти в інтересах військових контингентів НАТО. Наприклад, у 2021-му році вона перевезла з Афганістану в Британію три британські вертольоти Puma.
Євгенія Гончарук: Чи була якраз економічна складова причиною, чому не пішли на серійне виробництво? Бо це дорого. Він же, по суті, оця мрія у нас в одиничному варіанті, так?
Владлен Мараєв: Так, дійсно. Є ще другий екземпляр, який створювався саме для наземних статичних випробувань, але не для польотів. Він і зараз зберігається, але, звісно, він не призначений саме для польотів. Стосовно серії «Мрії», то наприкінці 80-х такі розмови велися в СРСР, але, як відомо, тоді дуже швидко СРСР розвалився і всі ці розмови зійшли нанівець. Потім вже в незалежній Україні також періодично такі ідеї виникали, але серію так і не запустили, оскільки головне питання, що це дуже дорого, літак надзвичайно дорогий і у виготовленні, і в експлуатації. І міг просто не виправдати економічно цього, оскільки не дуже багато замовлень є на перевезення таким літаком. Оскільки зазвичай це або якісь унікальні вантажі, а так буває рідко, або дуже великі вантажі, скажімо, 150-200 до 250 тонн, і такі замовлення також надходили нечасто.
Євгенія Гончарук: Чому літак лишився на території Гостомельського аеродрому на початку вторгнення Російської Федерації повномасштабного. Чи можна було його вберегти? Що вам відомо про це?
Владлен Мараєв: Відомо, що останній політ «Мрія» здійснила 5 лютого 2022, тобто за 19 днів до початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. І дійсно під час перших днів найжорстокіших боїв за Гостомельський аеропорт вона отримала такі пошкодження, що відновити її просто стало неможливо. Власне, в Гостомелі вона перебувала тому, що треба було замінити один двигун і пройти технічне обслуговування. Стосовно того, чому її не вивезли за кордон перед початком вторгнення, досі триває слідство.
Тому що на початку 2023 року, наприклад, було у засобах масової інформації повідомлення про те, що триває розслідування. І, за даними цього слідства, службові особи державного підприємства «Антонов» перешкоджали законній діяльності силових структур України, які готували до оборони Гостомельський аеропорт.
Однак, до суду ця справа досі не дійшла, а, відповідно, робити якісь конкретні висновки поки що зарано.
Читайте також: У Гостомелі окупанти замітали сліди своїх злочинів — голова військової адміністрації Тарас Думенко
Нагадаємо, Ан-225 «Мрія» – був найбільшим транспортним літаком у світі, його збудувало київське конструкторське бюро імені Антонова наприкінці 1980-х.
Напередодні російського вторгнення Ан-225 «Мрія» мали вивезти до міста Лейпциг у Німеччину.
У перші дні повномасштабного вторгнення в Україну російські військові знищили флагман української авіації на аеродромі «Антонов» у Гостомелі під Києвом, де стояв літак.
У квітні 2023 року колишній гендиректор ДП «Антонов», чиї дії призвели до знищення літака Ан-225 «Мрія», отримав нову підозру. Він мав організувати своєчасну евакуацію повітряного судна з Гостомельського аеродрому. Крім того, колишній чиновник не забезпечив своєчасне продовження договору страхування повітряного судна.Його підозрюють у службовій недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 ККУ).
Раніше слідчі СБУ повідомили екскерівникові та двом його спільникам про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, яке призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 114-1 ККУ).
Наприкінці березня 2023 року ВАКС обрав запобіжний захід посадовцю ДП «Антонов», підозрюваному в розтраті ₴18 мільйонів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі