Фото: picture-alliance/NurPhoto/A. Widak
Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що відносини Польщі з Україною «останнім часом не є найкращими» через висловлювання деяких представників української влади. Про це Яблонський повідомив в етері RMF FM, передає «Європейська правда».
За його словами, є багато питань, щодо яких між Польщею та Україною «немає згоди». Яблонський вважає, що у представників України «виплеснулися певні емоції», однак він стверджує, що Польща залишається «поблажливою», оскільки на Україну напали.
Про польсько-українські взаємини та політичні процеси у Польщі говоримо з редактором видання «Європейська правда» Юрієм Панченком.
Юрій Панченко: Загалом я б сказав, що польсько-українські стосунки зараз під тиском випробувань. На жаль, цей тиск буде, можливо, досить довгим. Є сподівання, що він буде до осені — жовтня чи листопада. Але є підстави казати, що не обмежиться цим, і буде довше.
Головний момент у тому, що у Польщі у жовтні чи на початку листопада будуть парламентські вибори. Вони будуть непростими для партії влади «Право і справедливість», тому що її рейтинги падають, опозиція наступає. Усі заготовлення, які партія влади зробила під ці вибори, наприклад, збільшення соціальних видатків тощо, не спрацювали. Останні роки партія вигравала вибори завдяки усяким соціальним програмам, але цього разу вони не конвертуються в збільшення рейтингу. «Право і справедливість» дуже нервується.
Тобто, коли з’явилися перші проблеми, Польща запропонувала Україні допомогу щодо транспортування зерна. Польська структура була не готова до цього — це призвело до протестів фермерів. Причому фермери протестували спочатку не проти України, а проти дій влади.
У цей момент до владної партії дійшло, що вони можуть втратити голоси фермерів, а це їхній традиційний електорат. Фермери можуть піти до опозиції, наприклад, до Польської селянської партії. І це може мати дуже негативні наслідки. Електорально, за позицією, партії йдуть дуже близько, і відхід не дуже великої, але потужної, гучної й консолідованої електоральної групи від владної партії може призвести до остаточної її поразки й приходу опозиції.
Звичайно, що цього не хочуть, і там почали щось робити. Спочатку оголосили про заборону українського агроекспорту взагалі. Потім скасували частину заборон. Зокрема, дозволений транзит через Польщу, але продаж в країні значної частини українського агроекспорту заборонено. До Польщі приєдналися ще чотири країни: Болгарія, Румунія, Словаччина та, звичайно, Угорщина.
Але всі переговори, які йдуть в Єврокомісії, дають підставу казати, що застрільником цих заборон є Польща. Якби Польща мала іншу позицію, то цієї заборони не було б. Єврокомісія наразі втрутилася. Річ у тім, що «саморобні» заборони порушують правила функціонування єдиного ринку ЄС, але Єврокомісія пішла назустріч Польщі. Була введена тимчасова екстрена заборона українського експорту для згаданих п’яти країн. Це досить сумнівний крок, який викликає критику з боку таки країн, як Франція та Німеччина. Заборона експорту триватиме до 10 вересня (обмеження на експорт агропродукції з України до 5 країн ЄС триває до 15 вересня — ред.). Єврокомісія вже оголошувала, що після 10 вересня ця заборонна має бути скасована і не буде продовжуватися.
Проблема в тому, що у Польщі вибори будуть пізніше, у жовтні чи на початку листопада. І саме тому для них вкрай невигідно, щоб заборонна була скасована саме у вересні.
Скандал викликала заява прем’єр-міністра Польщі Моравецького про те, що навіть якщо Єврокомісія не буде продовжувати заборону, то Польща її скасовувати не буде — заборона на експорт буде продовжуватися в Польщі в односторонньому порядку.
Після цього заяву розкритикував український прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він сказав, що це удар в спину. На цю заяву поляки дуже сильно образилися, заявили, що Шмигаль не розуміє.
Останнім моментом була заява голови президентського секретаріату Польщі про те, що країна не відчуває українською вдячності повною мірою. На це Україна викликала польського посла. Польща образилася і викликала українського посла. Після цього ще була заява заступника міністра закордонних справ Польщі про те, що є проблеми.
Читайте також: Для відсутності проблем з експортом зерна нам потрібен промисловий безвіз — Василь Шевченко
Юрій Панченко: Є кілька різних процесів, які наклалися між собою. З одного боку, це заяви Лукашенка про те, що «вагнерівці» готові йти на екскурсію у Варшаву і Ряшів. Це він сказав у Санкт-Петербурзі Путіну — це його спроба «розвести» Путіна на чергове фінансування. Спроба, очевидно, не вдалася, тому Лукашенко згодом заявив, що пожартував тощо. Просто за гроші він готовий йти на новий конфлікт із Заходом, але безплатно не хоче. Звичайно, що це неприємний сигнал, треба бути напоготові.
Тому, якщо порівняти реакцію Польщі й сусідньої Литви, то в останньої вона набагато спокійніша. Тобто так, у Литві, звичайно, не заплющують очі на заяву про «вагнерівців», бачать, аналізують ризики, але набагато спокійніше до цього відносяться.
У Польщі ж, наприклад, Моравецький заявляє, що 100 «вагнерівців» переводять до Сувалкського коридору. Для багатьох, особливо для опозицій, це сприймається просто як електроральна гра, щоб консолідувати виборців під своїми прапорами.
Читайте також: Моравецький заявив про переміщення «вагнерівців» ближче до кордону з Польщею
Інший момент — з гелікоптерами (у вівторок, 1 серпня, сталося порушення повітряного простору Польщі двома білоруськими гелікоптерами — ред.), який показав, що польська влада попалася у свою ж пастку. Не можна виключати, що це могла бути помилка або свідома провокація Лукашенка, але та риторика, яку владна партія підняла, каже, що це вже фактично є вторгненням і потребує якихось дій.
Зазвичай реакція на такі інциденти набагато більш спокійна: підіймають літаки, відтісняють чужі об’єкти на територію їхньої країни, на цьому все. Тобто це не є приводом для якихось бойових дій.
Ситуація з гелікоптерами — це перший випадок зальоту білоруської військової техніки у повітряний простір Польщі. Тому польська влада спробувала проігнорувати цей момент і попалася у свою пастку, адже почали критикувати, що вони ігнорують цю загрозу. Але проблема була в тому, що Польща занадто почала збільшувати цю загрозу для того, щоб отримати електоральні бали. І коли з’явилися якісь підстави казати це в НАТО тощо, то їм було складно вийти з цієї ситуації.
Нагадаємо, 31 липня польське видання Wprost повідомило, що державний секретар Канцелярії президента Республіки Польща — керівник Бюро з міжнародної політики Марцін Пшидач заявив, що Україні «варто було б почати оцінювати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років». Це він сказав в контексті інформації про те, що 15 вересня ЄС може скасувати заборону на імпорт української агропродукції до 5 країн ЄС, серед яких і Польща.
1 серпня МЗС України викликало посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького через заяви Пшидача.
На дію українського МЗС відреагував прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Він заявив, що виклик польського посла, «представника країни, який єдиний залишилася у Києві в день вторгнення Росії в Україну, до українського МЗС мав відбутися».
Також, у відповідь на виклик польського посла у МЗС України, польське Міністерство закордонних справ повідомило, що запрошує до себе посла України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS