Чи може священник бути агентом спецслужб?
Церкви РПЦ — це розвідувальні центри під прикриттям церковної діяльності?
Розмова з колишнім заступником голови Служби безпеки України у 2014-15 роках Віктором Ягуном.
Віктор Ягун: В Україні після здобуття незалежності накази СБУ чітко регламентують роботу з деякими категоріями громадян. У ці категорії входять священники, адвокати та лікарі. Це ті особи, інформація від яких не може бути отримана і не може бути використана в оперативній роботі та подальшому слідстві, тому що вони за своїм статусом мають можливості отримувати інформацію (священник на сповіді, наприклад, лікар на прийомі й так далі). І це якраз та база, яка ніби мала б унеможливити використання священнослужителів у якійсь оперативній роботі. Але у Радянському Союзі все перебувало під контролем КДБ.
Про можливу люстрацію священників і чи потрібна вона?
Частина священників у СРСР змушені були піти на співпрацю, тому що якби вони не пішли, або не погодилися на це, вони б не досягли якихось висот. І, можливо, потім не допомогли б Україні стати незалежною державою.
Я хочу нагадати патріарха Філарета, який не приховував, що мав контакти з Державними спецслужбами Радянського Союзу, зокрема, перебуваючи за кордоном. У нас була навіть особисто з ним розмова, він казав: «Якщо я б на щось не погоджувався, я б в житті не потрапив за кордон».
Чи підпадає він формально під цю люстрацію? Ймовірно, так. Але треба визначати, які критерії. Я думаю, ми упустили той момент, це був початок 90-х років, коли справді цю люстрацію треба було проводити.
Читайте також: Томос для України — історія, перебіг подій і структура української помісної церкви
Про появу публікації у швейцарській пресі стосовно патріарха Кіріла
Поява публікації про Гундяєва у швейцарській пресі не просто так з’явилася. Це підтвердження того процесу, який зараз відбувається в Європі, де спецслужби та уряди багатьох країн зрозуміли, що просування Російської православної церкви, яка контролюється, фактично, РФ — це ніяка не релігійна організація.
- Це фактично такі приховані розвідувальні центри, які не тільки здобувають інформацію з відкритих джерел, закритих джерел, а і певною мірою впливають на ситуацію в державах. Там, де є значна російськомовна діаспора, або просто російська.
Зокрема, це стосується німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, якоюсь мірою Швейцарія).
І оті осередки, які свого часу дуже успішно розгорталися РПЦ в цих країнах (можна ще згадати Італію, не зважаючи на її переважний католицизм, і Францію) — це розвідувальні центри під прикриттям церковної діяльності. В Україні це ще набагато глибше, ширше і небезпечніше.
Про роль священників РПЦ у Слов’янську та Краматорську в 2014-2015 роках
Була інформація, що священники УПЦ МП у Слов’янську, Краматорську не просто підтримали відкрито дії терористів, а вони надавали величезне сприяння у підготовці тих чи інших людей, які потім підключилися до них. Тобто навколо цих церков створювалися осередки напруженості, вони готували не тільки молодь, але і певну частину маргінального населення, які потім підключилися до цих бандформувань і брали активну участь в збройній боротьбі проти української держави.
Доходило до абсурду. Деякі священники приєдналися до цих бандформувань зі зброєю в руках.
- У нас була ситуація, коли ми, проводячи вибори у досить напруженій ситуації, затримали групу осіб зі зброєю — близько 15 осіб, які намагалися зірвати вибори в одному з районів Донецької області. І серед них був священник у рясі з хрестом та з автоматом, в бронежилеті. І він себе нормально почував у тому середовищі.
Якщо в нас у ЗСУ є капелани, то я не пам’ятаю, щоб наші капелани у військах брали зброю чи очолювали підрозділи.
Потім частина цих бандформувань отримала назву, пов’язану з релігійною.
Читайте також: Чому необхідно заборонити РПЦ?
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS