facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи потрібні Україні офіцери запасу і коли має починатися допризовна підготовка?

Про переваги та недоліки нового законопроєкту про військову службу та обов’язок говорили з адвокатом, нині командиром у лавах ЗСУ Віталієм Цокуром.

Чи потрібні Україні офіцери запасу і коли має починатися допризовна підготовка?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Віталій Цокур: Законопроєкт № 8169 , прийнятий у першому читанні, передбачає окремі зміни до закону про військову службу та обов’язок. Якщо аналізувати його з точки зору достатності змін, яких потребує система тепер, він є слабким.

«Допризовна підготовка мала б відбуватися у спеціальних центрах»

Віталій Цокур: Якщо взяти військовий вишкіл, то певні положення щодо цього у законі є: патріотичне виховання, допризовна підготова. Однак на практиці це не працює. Допризовна підготовка мала б відбуватися у спеціальних центрах, а не у школі. Школярі ще не достатньо зрілі для цього.


Читайте також: У школи РФ повертають військовий вишкіл, аби покращити рівень призовників та «патріотизму» — британська розвідка


Варто говорити про певну гнучкість щодо навчання у закладах вищої освіти: можливість отримати відстрочку,  чи інші обставини: діти, догляд за батьками тощо. Тривалість військової служби зараз — 12-18 місяців. Мало хто готовий віддати скільки часу, щоб пройти службу, яка навіть не є змістовною. Програму можна стиснути щонайменше до пів року.

«Усе залежить від компетенцій людини, а не від звання»

Віталій Цокур: Я проти того, щоб у нас залишалася підготовка офіцерів запасу зокрема через дотримання військової ієрархічності. Військова людина зі зброєю в бойових умовах може добре захищати свою країну. Рядовий чи рядова — це людина, яка добре виконує накази командира, смілива, рішуча, знає як застосовувати зброю.

Командир повинен мати навички солдата та уміти керувати людьми, володіти основами тактики ведення бою, обрання позицій тощо. Однак на практиці не завжди це відповідає теорії, потребі, яка є сьогодні. Тож виникає питання, хто має бути вище: сержант який уміє керувати підрозділом, зберігати його життя, уражати противника? Чи офіцер, який закінчив військову кафедру і не має відповідної практики, ментальної підготовки?

  • Усе залежить від компетенцій людини, незалежно від того, яке у неї звання. Якщо вона спроможна, то є сенс призначити її на вищу чи керівну посаду.

Які зміни пропонує законопроєкт щодо демобілізації?

Віталій Цокур: Якщо говорити про демобілізацію і брати за вихідне пропозицію цього законопроєкту, то він передбачає, що мобілізовані, на контрактах у запасі, можуть після 1 року служби продовжити контракт із ЗСУ на 1 рік чи період, передбачений для відповідних звань, і бути демобілізовані після цього або раніше через загальну демобілізацію. Я підтримую цю ідею.


Читайте також: 620 російських окупантів ліквідували в Україні за добу — Генштаб ЗСУ


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

9 год тому
Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка