Чи вміють українці відрізняти правдиву інформацію від брехні?

Упродовж 4-27 грудня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 995 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).

Антон Грушецький: Після 2014 року особлива увага була присвячена саме російській пропаганді та тому як вона отруювала Україну, Крим, Захід. Досліджувалося питання фейків, дезінформації, як населення реагує, наскільки розвинути критичне мислення та сприйняття інформації. Минулого року відбувся радикальний злам у каналах користування українцями. Замість телебачення на перші місця вийшли цифрові канали. Особливо телеграм-канали. Їх сотні тисяч.

Також цікаве питання українців за кордоном. Минулого року ми робили дослідження щодо цього. Це досить не просто, тому що українці роз’їхалися по всьому світі. Методологічно та організаційно таке опитування організувати складно. Але можливо. Багато результатів таких опитувань не дуже втішні.

•  У своєму дослідженні ми поставили питання — як самі українці оцінюють свою здатність відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків.

Ми побачили деякі проблеми. Люди переоцінюють свої здатності. Якщо людина вважає, що може відрізнити якісну інформацію від неякісної, і при цьому продовжує читати якісь сумнівні телеграм-канали, це в перспективі може вилитися в викривлене сприйняття реальності.

Важливо враховувати три наступних моменти:

1. Ріст упевненості відбувається на тлі різкого зростання користування цифровими джерелами, де немає безумовного чи навіть помітного лідера, а натомість існують тисячі Telegram-каналів, Youtube-каналів, онлайн-видань тощо. Ландшафт став дуже фрагментований, а медіа користувач може знайти для себе безліч альтернативних джерел.

2. Дослідження в соціальних науках показують, що суб’єктивне сприйняття ситуації більше важить, ніж об’єктивні обставини. Іншими словами, якщо українці вірять у свою здатність відрізняти якісну інформацію, це може дійсно бути використаним ворогами для маніпулювання громадськими настроями. Проте питання боротьби з цим і вибору оптимальних інструментів протидії лишається відкритим.

3. Українці, зазвичай, скептично ставляться до заборон і суворих покарань. Тому будь-які подібні ініціативи повинні бути релевантними, зваженими, аргументованими та ґрунтуватись серед іншого на обговореннях із громадськістю.

Світовий досвід

Антон Грушецький: Нацистська Німеччина використовувала подібний підхід до пропаганди, як це робить Росія зараз — брехня величезного масштабу. Здається, не може стільки людей говорити неправду. Якщо так багато людей поділяють таку думку, то якесь зерно правди там є? Так думають в Росії. Так було про напад Росії на Україну. Начебто «Україна хотіла нападати на Росію, а Росія зробила це раніше, щоб захиститися». Те ж саме було і в Німеччині, коли вона пояснювала свій напад на Радянський союз. Коли війна вже була перенесена на територію Німеччини, німці казали: «ми ж вас попереджали, що вони хочуть на нас напасти». Зараз відбувається така ж історія.

• Диктатури діють подібними шляхами.

Читайте також: В Україні не розуміють, що саме з російського контенту небезпечне, бо у топ-10 на YouTube досі є російські серіали — дослідження

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS