Чим більше бавовни на окупованих територіях, тим більше дезертирства — Андрющенко
Інтерв'ю
Окупанти завзято взялися забудовувати окупований Маріуполь, а росіяни із глибинки РФ охоче беруть іпотеку на це житло.
Ведучі1
Гості1
Фото: Ukrinform
Про ситуацію в окупованому Маріуполі ми дізналися у радника міського голови Петра Андрющенка. Починаємо розмову з сьогоднішніх новин про те, що у Маріуполі лунали чергові вибухи.
Про «бавовну»
Петро Андрющенко: Судячи за все, це не була «бавовна» у чистому вигляді, це здебільшого підготовка до «бавовни». Тому що ППО в окупантів працювало, починаючи від Бердянська і закінчуючи нашим узбережжям. Таке враження, що вони щось намагалися збити, але що збили, не збили, ніхто не знає, ну, принаймні, воно не вибухало на землі. Тобто, цього разу було вороже ППО. Це дуже непогано, тому що зафіксовано дуже немало місць базування їхніх систем ППО. Ми розуміємо в цілому картину зі співпраці з нашими Збройними силами… беремо попкорн і очікуємо, що буде далі.
Подібна ситуація була, до речі, десь тиждень тому, а потім була шикарна Бердянська «бавовна». Тому ми сподіваємось, що за результатами сьогоднішньої такої демоверсії ми отримаємо Приазовську «бавовну» знов. Це може бути Маріуполь, може бути щось в Маріупольському районі, там у нас багато де можна робити «бавовну».
Про дезертирство в російській армії
Петро Андрющенко: Чим більше отакої бавовни або підготовки бавовни буде, тим більше там дезертирства. От сьогодні знову є факт дезертирства у Маріупольському районі, з одного місця базування на узбережжі Азовського моря, в районі селища Нова Ялта.
- Знов утекли приблизно 10 людей (точніше, нелюдів). Зі зброєю їх шукали, не знаю, знайшли чи ні, але навіть гвинтокрили підіймали для пошукових заходів.
Тобто вони теж бояться йти і втікають. Тому ці звуки «бавовни» приємні для нас двічі. Вони знешкоджують росіян прямо і знешкоджують їх не дуже прямо, зокрема, стимулюючи до дезертирства.
Олена Новікова: Я так розумію, що це дезертирство має певну тяглість. Тобто, час від часу, якісь там двоє чи якась група тікають. А відомо, хто ці люди? Це свіжомобілізовані якісь?
Петро Андрющенко: Здебільшого свіжомобілізовані. Вони їх там і контрактниками називають, і як завгодно. З того, що ми бачимо, це люди, які на передовій ще не були.
- Складається таке враження, що вони, коли сюди їдуть, все ж таки не розуміють, що це війна, війна повноцінна.
Коли вони потрапляють на цю підготовку в Маріупольський район, вони вже зустрічаються з тими підрозділами, які доукомплектовуються.
І там вони напряму спілкуються на злагодженні. Там більшість «деенерівців», ті їм розповідають, як воно там насправді. А розповідь яка:
«От ви там в якусь чергу, от до вас тут були, їх нікого не залишилось».
І це дійсно правда, тому що там ступінь виживання росіян не дуже великий останнім часом. Як не дивно, ті наші деенерівці, колишні співгромадяни, вони більш живучі, тому що вони давно воюють проти нас, з 2014 року.
Вони розповідають ці історії, і ці історії спонукають людей тікати, тому що не для того воно сюди поїхало. Воно думало, що воно іпотеку візьме, або воно отримає кредити якісь, або ще щось. Не розумію, чому воно тут опинилось до кінця. І тут така ситуація, тікати вже не можна, тільки вперед, як-то кажуть. Тому вони втікають, їх знаходять, не знаю, що там далі відбувається, не буду брехати.
Минулого тижня чи позаминулого тижня у селищі Білосарайська коса теж на узбережжі 10 військових утікачів заарештували. Тобто вони втекли не з Маріупольського району, а звідкись вони до нас дотікали, скажімо так, і їх там спіймали. Тобто нормально, вони так бігають, тікають… Треба нам посилювати туди правду, може, і дійсно більше побіжить.
Читайте також: Молодших жінок та дівчат роздягали, старших — опитували: маріупольчанка про фільтраційний табір росіян
Про іпотеку і будівництво в Маріуполі
Олена Новікова: Я пробіглася перед ефіром по низці місцевих пабліків, навіть проросійські позаглядала. І я зробила такий висновок з тих світлин, з тих дописів, що там в окупантів якась просто істерія із будівництвом всього і всюди. Щось вони там ремонтують, щось там будують нове, кричать про це голосно, розповідають усім, які вони просто чудові, як вони всіх рятують, як вони красиво все роблять. І виникає природне питання, а чого б це все? Це Кремль, я не знаю, їм грошенят насипав і тепер вони їх дерибанять?
Петро Андрющенко: Наші маріупольці просто обурені цією іпотекою. Тобто це така наочна демонстрація, як їх кинули.
Весь рік з початку окупації окупанти обіцяють голосно всім маріупольцям, що за зруйноване житло ті отримають компенсацію і точно кожен з них отримає нерухомість в Маріуполі. Потім, коли почалися демонтажі зруйнованих будинків, окупанти обіцяли, що на місці цих будинків будуть побудовані нові. І маріупольці отримують квартири майже саме в тих будинках, де вони мешкали, ну принаймні, за геолокацією.
На зустрічі ми розповідали правду з самого початку: що так не буде, що, по-перше, вони не здатні таку кількість побудувати швидко, а по-друге, що в них буде система іпотеки і заселення росіян.
А тепер виявляється, що перші два будинки стартанули, вже заливають фундамент. Стало зрозуміло, що у Маріуполі стартувала велика програма іпотеки. І маріупольці обурились, тому що маріупольці не отримали квартири, по-перше, навіть 5% від людей, які перебувають в місті, і в яких демонтовані будинки, нічого не отримали. Окрім того, вони бачать, що на місці їхніх будинків будуються якісь нові будинки чи обіцяють їх побудувати під іпотеку. А ця іпотека, чи ця програма була підписана Путіним в лютому. У березні ми вже отримали дані, що 40 тендерів Кремлем розібрано.
Фактично є один будівельник, через якого йдуть ці гроші. Наприклад, є «РКС строй»: він не під санкціями, а через нього качають ці гроші.
Олена Новікова: То, може, європейцям на нього вказати треба швиденько?
Петро Андрющенко: Постійно вказуємо, зараз якраз над цим працюємо.
Слухайте також: «Зустрінемось на Драмі»: радіофільм про Маріупольський драмтеатр
У Росії активно рекламують іпотеку в Маріуполі
Петро Андрющенко: Сама програма іпотеки для маріупольців не підходить. Тут навіть не питання в тому, що в них нема грошей. Питання у тому, що там прописана програма так, що фактично маріупольці не можуть її отримати, так звані «нові громадяни Росії». Проте у росіян — геть інша ситуація. І це ж частина програми не просто «великого крадівництва» російського бюджету, а це частина політики заміщення. Усі забудовники — приватні. Ці приватні забудовники під маркою того, що це великий ризик наближення до фронту, отримують на повне будівництво гроші федерального бюджету. І будують їх не за власний кошт, а за кошт російських платників податків.
Олена Новікова: А продавати вони їх будуть самі собі в кишеню, росіянам.
Петро Андрющенко: Тобто, якщо ти хочеш іпотеку, наприклад, в Україні, ти мав би забудовнику принести гроші і зробити якийсь перший внесок для того, щоб зарезервувати квартиру. Там логіка не працює. Тобто зараз квартири бронюються банально просто переданням паспортних даних росіянами, що «я хочу потім цю квартиру придбати». І вона резервується за людиною, яка зробила таке повідомлення. Знову ж таки, чому? Тому що, як кажуть наші джерела з міста, які мають доступ до цих забудовників, один з забудовників — був колишній маріуполець.
Тому забудовники заводять в такий спосіб своїх рідних, знайомих, близьких на ці квартири, щоб за ними забронювати, щоб вони мали право їх продати вже після будівництва не за ціною, яка буде виставлена для людей, а за якоюсь підвищеною ціною. Коротше, крадуть всі. А попит все одно є, є і у росіян.
Тому що з лютого, як Путін підписав тільки цю програму іпотеки, вони одразу запустили велику рекламну кампанію. Рекламна кампанія від Центральної Росії і далі — до Владивостока.
- Насправді у російському інфопросторі нема кісток десятків тисяч вбитих маріупольців.
Існує звільнення міст, існує єдина названа цифра 14 людей, які загинули в Драматичному театрі через те, що їх «вбив „Азов“, підірвав бомбу всередині драматичного театру» — російська версія.
Інших вбитих не існує. Існує якийсь «народ Донбасса», якісь вбиті діти Донбасу, але фізично цих людей нема. Так само ті люди, які є у нас на цвинтарі, їх в російському інфополі не існує.
Це ж не просто приїжджає певний етнічний склад, певна економічна складова. Ви ж розумієте, що це певна соціальна складова. Люди, не дуже здатні до аналізу оцінки ситуації.
- Маргінальне населення Росії перебирається в Маріуполь, скажімо так відверто. Тому для них все це норм. Вони вдома картинки бачать, мені здається, точно не краще.
Читайте також: На 69-му році життя я вперше побачив, як горить бетон від фосфорних бомб — Василь Крячок про Маріуполь
Нагадаємо, до повномасштабного вторгнення російської армії у Маріуполі жили понад 500 тисяч людей. Російські військові почали обстрілювати місто 24 лютого. Микола Осиченко, керівник телерадіоорганізації «Маріупольське телебачення», якому вдалося разом із родиною евакуюватися з Маріуполя, в ефірі ГР розповідав, що «Росія стирає Маріуполь з лиця Землі разом із людьми». Гуманітарна ситуація в Маріуполі постійно погіршувалася.
У травні 2022 року Маріуполь опинився у повній блокаді окупантами. Повністю зруйновані будинки близько 84 тисяч містян. Точний підрахунок загиблих здійснити неможливо. За попередніми оцінками, у Маріуполі загинули до 22 тисяч цивільних. Частину мешканців примусово вивезли на територію так званої «ДНР» чи до Росії. Омбудсменка Людмила Денісова повідомляла, що майже 170 тисяч маріупольців, які залишились у тимчасово окупованому місті, потерпають від голоду.
1 травня за підтримки ООН розпочалася евакуація мирних жителів, які переховувалися на території заблокованого російськими окупантами заводу «Азовсталь». Загалом із Маріуполя та заводу вивезли майже 500 людей. 7 травня з «Азовсталі» у майже захопленому російськими окупантами Маріуполі евакуювали всіх жінок, дітей та людей похилого віку.
16 травня із «Азовсталі» почали виходити українські бійці. Командир «Азову» Денис Прокопенко у відеозверненні заявив, що українське військове керівництво дало «наказ про збереження життя та здоров’я військовослужбовців та припинення оборони міста». Через гуманітарні коридори їх вивозили на підконтрольну самопроголошеній «ДНР» територію, зокрема в Новоазовськ та Оленівку.
8 липня 2023 року до України з Туреччини повернулися командири підрозділів, які обороняли завод «Азовсталь» у Маріуполі. Після звільнення з російського полону восени 2022 року Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко і Денис Шлега за домовленостями мали перебувати у Туреччині до кінця війни.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
