Сергій Фурса: Послаблення гривні дійсно відбулося, але насправді таку сезонність ми бачили кожного року і до початку війни. Чим вона викликана? Переважно це витрати бюджету. Останні тижні року зазвичай бюджет проводить масштабні виплати. Цього року це посилилося ще й тим, що значні виплати по контрактах здійснили в кінці року знову ж таки, щоб закрити бюджет і Міністерство оборони. Міноборони дуже часто це імпортні контракти. Тому ми побачили послаблення гривні, якому не дуже заважав Національний банк. Тому що Нацбанк розуміє, що у Мінфіну на кінець року є певні залишки у валюті. Судячи з усього, десь 3-4 млрд доларів. Але оскільки перші кілька місяців 2024 року ми будемо без додаткової допомоги з боку Заходу, то Мінфіну знадобиться багато грошей, для того, щоб ці кілька місяців пройти. Чим слабший курс, тим більше гривні Мінфін за свої долари отримає. Таким чином ці кілька місяців буде прожито, умовно кажучи, легше. Тому Нацбанк був пасивним.
Олег Климчук: Чи буде гривня й надалі слабшати?
Сергій Фурса: Суттєвого погіршення на валютному ринку не очікується. Навряд чи найближчі кілька місяців ми побачимо значні рухи. Хоча, звісно, війна. Може статися якийсь форс-мажор, який може бути пов’язаний чи то з підтримкою Заходу, чи подіями всередині країни, що може призвести до різких рухів. Але наразі без цих «чорних лебедів» нічого не каже про те, що буде послаблення гривні.
Олег Климчук: Яким буде курс гривні?
Сергій Фурса: Курс буде плюс-мінус таким самим, яким він є зараз.
Слухайте також: Військова допомога США Україні та Ізраїлю перетинається на 20-25% — Мусієнко
Сергій Фурса: Те, наскільки ми добре тримаємось на економічному фронті, повністю заслуга наших західних партнерів. Не було б грошей, наша економічно-соціальна реальність була б зовсім іншою. Ми навіть не уявляємо — як добре живуть українці під час війни. Це все майже економічне диво. Все прив’язано до західної допомоги.
Настрої в українському суспільстві переважно депресивні через емоційне похмілля, яке сталося через завищені очікування, які були створені на початку 2023 року. І коли ці очікування не реалізувалися, прийшли ці емоційне похмілля та загальна українська депресія.
Олег Климчук: Чи будуть в Україну йти інвестори?
Сергій Фурса: Поки триває війна, ні про які інвестиції мова не йде. Ніхто не буде інвестувати в країну, в якій іде війна. Я не бачу зараз особливих зусиль з боку нашої держави. Мені видається, що всі чудово розуміють, що під час війни інвестицій не буде. І розмов таких немає.
Сергій Фурса: Державні облігації в Україні є майже безальтернативними. Аналогом є депозит, але там ставка менша та є оподаткування. Інші інструменти зараз недоступні. Ви не можете по закону виводити гроші за межі країни. В межах є сільськогосподарська земля. Теоретично це може бути інструментом інвестицій. Нерухомість, як стандартна українська нерухомість, зараз є досить ризикованим варіантом. Щодо цього у тому числі з’явилися додаткові ризики.
Сергій Фурса: За минулий рік у нас суттєво зросли золотовалютні резерви. Вони зараз не на піковому рівні, але дуже близько до цього значення. Десь близько 40 млрд доларів. Резерву достатньо. Ніяких проблем не очікується, якщо продовжиться допомога з боку наших партнерів. Переважно куди вкладають золото-валютні резерви всі країни світу, Україна в тому числі — це боргові інструменти.
ЄС 1 лютого збираються прийняти формат надання допомоги Україні. Чи з Угорщиною, чи в обхід неї. Щодо США. Все залежить від перемовин в американському парламенті стосовно міграції. Допомога Україні, як і допомога Ізраїлю, і Тайваню прив’язана до вирішення міграційної кризи. Там прогрес в перемовинах наче намітився. Але з Києва не видно, наскільки вони близькі до цієї домовленості. Прогнозувати, коли це станеться, я не можу. Великих опозицій стосовно питання допомозі Україні там немає, і жодних проблем з тим, щоб проголосувати за це теж. Є просто прив’язка до важливої виборчої теми «Міграційна криза».
Читайте також: Василь Фурман: Сьогодні розміщувати гривню в банківській системі вигідніше, ніж купувати долар
Нагадаємо, у липні 2022 року Нацбанк уперше з початку повномасштабної війни змінив офіційний курс долара в Україні. Тоді він зріс на 25% і становив 36,5 гривні за долар.
Того ж місяця НБУ посилив вимоги до обмінників і заборонив їм показувати свій курс валют поза межами кас, «привертаючи до них додаткову надмірну увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами».
Нацбанк ухвалив рішення щодо зниження облікової ставки з 20% до 16% із 27 жовтня 2023 року.
3 жовтня торік Нацбанк оголосив про скасування фіксованого обмінного курсу та перехід у режим керованої гнучкості. В НБУ повідомили, що це «стане механізмом для адаптації економіки до зміни внутрішніх і зовнішніх умов, а також важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому».
Офіційний курс гривні щодо долара США сьогодні, 8 січня 2024 року, становить 38,1 грн.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Через спалахи на сонці світ вже котрий день потерпає від магнітних бур. Як вони впливають… Read More
«Торговельний безвіз» з Україною: суть, запобіжники, нові правила. Read More
Говоримо в ефірі Громадського радіо про Харківщину, обговорюємо фейки та маніпуляції, пов'язані з активізацією окупаційних… Read More
Гостя цього епізоду «З понеділка» — Ірина Плюта, баріатрична хірургиня, асистентка кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної… Read More
Українці в Німеччині: зміна умов перебування, ставлення спільноти, медіа. Про це в етері Громадського радіо… Read More
Чому Україні варто бити по російських НПЗ? Пояснює експерт з ринку нафтопродуктів та енергетичних питань… Read More