Василь Фурман: Сьогодні розміщувати гривню в банківській системі вигідніше, ніж купувати долар

На початку грудня голова Національного банку України Андрій пишний в інтерв’ю для Euromoney назвав умови лібералізації валютного ринку.

Подальше скасування обмежень на валютному ринку, серед іншого, залежить від стабільності курсу долара та збереження міжнародної допомоги. За словами голови Нацбанку, подальша лібералізація проходитиме поетапно та пов’язана з умовами, а не з конкретними датами.

Говоримо про це з членом Ради Нацбанку Василем Фурманом.

Стратегія валютної лібералізації

Василь Фурман: У нас є стратегія валютної лібералізації, яку ще влітку затвердило управління Національного банку України. Це був структурний маяк Міжнародного валютного фонду. 

Майже за два роки війни Нацбанк у понад 40 разів пом’якшив валютне обмеження. Тобто від початку повномасштабного вторгнення у нас змінилась валютно-курсова політика. Ми перейшли від політики плавання обмінного курсу до політики фіксованого курсу. Ввели цілий ряд обмежень на операції фізичних та юридичних осіб з іноземною валютою. Тоді це було на 100% правильне рішення, яке дало можливість зберегти макростабільність, фінансову та валютну стабільність. Тобто ми бачимо, що гривня нині є достатньо стабільною й контрольованою.

Втім, з часом будь-які обмеження вносять дисбаланс в економіку, і тому НБУ поступово знімає валютне обмеження, буде це робити.

Є стратегія валютних пом’якшень, яка складається з трьох етапів. Нацбанк рухається згідно з нею. НБУ вже пройшов перший етап. Другий етап, якщо коротко, передбачає зосередитися на: 

• лібералізації торгового фінансування в частині кредитування експортерів та імпортерів;
• управлінні валютними ризиками банків;
• можливості репатріації відсотків за борговими зобов’язаннями та інвестиціями, наданими чи здійсненими до початку повномасштабно війни.

Третій етап передбачає:

• виплату основних сум за кредитами та інвестиціями;
• лібералізацію операцій населення;
• операції з деривативами кредитування іноземців;
• інвестиції за кордон.

Олег Климчук: В аспекті виплат за кредитами ви маєте на увазі кредити, які брали громадяни, чи це зовнішні кредити України?

Василь Фурман: Це зовнішні кредити України. Це і кредити, і інвестиції, там великі суми. Тому Нацбанк ці виплати переніс саме на третій етап валютної лібералізації. 

З 2 жовтня цього року ми перейшли від політики фіксованого курсу для безготівкових операцій до політики керованого курсу. Це на 100% правильне рішення. Сьогодні ми бачимо, що безготівковий і готівковий долар максимально наблизилися. До речі, виконана одна із цілей першого етапу — боротьба з множинністю курсів. Сьогодні ця різниця на рівні до трьох відсотків.

• Національний банк повністю контролює ситуацію на валютному ринку — вона є стабільною.

У нас достатньо високий рівень золотовалютних резервів. Ми також спостерігаємо, що зростає рівень валютного ринку, але він не є збалансованим, тобто таким, де експорт переважає імпорт. У хорошому випадку є позитивне сальдо торговельного балансу. А в нас воно негативне — через війну. За 9 місяців близько 28 мільярдів доларів в мінус. Тобто імпорт перевищує, експорт. Через це Нацбанк постійно виходить з інтервенціями й продає частину коштів із золотовалютних резервів. Це дає можливість мати стабільну гривню.

Читайте також: Нацбанк хоче максимально наситити ринок доларом, щоб не було проблем з обміном — Василь Фурман

Стабільність курсу іноземних валют

Василь Фурман: Стабільність курсу іноземних валют залежить від дуже багатьох факторів. Наприклад, від стану економіки в державі. Або від того, друкує чи не друкує центральний банк гроші, тобто емісія. Яскравий приклад — 2022 рік. Тоді профінансували 400 мільярдів гривень бюджетних видатків. Нацбанк друкував гривні, викопував облігацію внутрішньої державної позики. Це були перші місяці війни: було важко — значне падіння дохідної частини бюджету. Витрати на оборону зростали кратно, а соціальні видатки потрібно було однозначно підтримувати. Тому минулого року рішення щодо друку на 100% було правильним.

У той час вище політичне керівництво держави проводило велику роботу щодо залучення значних ресурсів — зовнішньої фінансової допомоги. Торік ми отримали 32 мільярди доларів.

• 2023 року ми також маємо значну міжнародну фінансову допомогу. Є жовтневий прогноз Нацбанку, що цьогоріч вона загалом може складати 45 мільярдів доларів. Але побачимо, скільки буде, тому що є затримка з боку США з надходженнями фінансування.

Я дуже сподіваюся, що найближчими днями-тижнями це питання позитивно розв’яжеться на користь нашої держави. Адже там мова йде про фінансову допомогу на цей і наступний рік у розмірі 11,8 мільярда доларів.

Також на курс іноземної валюти впливають інфляційні та девальваційні очікування населення і бізнесу. Якщо люди довіряють українській гривні, або ситуація на валютному ринку є стабільною, то вони більше розміщують кошти не в доларах, а на депозитах в банку, або ж можуть купувати військові облігації. І на сьогодні ми спостерігаємо позитивний тренд, що, наприклад, строкові депозити в банківській системі у гривні з початку року зросли на понад 30%.

• Тобто сьогодні розміщувати гривню або фінансові інструменти у гривні набагато вигідніше, ніж просто купувати долар.

Навіть якщо ви розміщуєте долар в банківській системі, то там дохідність в рази менша. Сьогодні дохідність по військових облігаціях, по депозитах в банках досягає близько 14-17%.

Читайте також: Долари — це лише засіб збереження статків, більш прибуткові — облігації внутрішньої державної позики — Василь Фурман

Повернення валютного виторгу експортерів в Україну

Олег Климчук: 7 грудня голова Нацбанку повідомляв, що експортери не повернули до України близько 8 мільярдів доларів валютного виторгу. Як ви думаєте, уряд буде робити якісь кроки, щоб спонукати експортерів ці кошти до України повертати, чи це неможливо?

Василь Фурман: Ці кошти потрібні нашій державі. Сьогодні будь-який фінансовий ресурс надзвичайно важливий. У нас сьогодні є дисбаланс: імпорт переважає експорт. Ворог наш експорт блокує.

До речі, завдяки зусиллям нашої держави «зерновий коридор» вже в листопаді перевіз стільки зерна, які й торік. 

Постійно ведуться наради щодо страхування військових ризиків, тобто щодо того, що сьогодні відлякує інвестора. Якщо ми можемо зробити страхування таких ризиків, то це величезний плюс, і тоді ми можемо збільшувати експорт. Тоді цифра негативного сальдо буде зменшуватися.

Одне із валютних пом’якшень, яке здійснив Нацбанк тиждень тому, пов’язане з тим, що було дозволено експортно-кредитному агентству переказувати кошти за договорами страхування та перестрахування за кордон. Якраз експортно-кредитне агентство в тому числі й буде страхувати кораблі, які будуть рухатися згідно з «зерновою угодою». Тобто судна з українським зерном, металом тощо.

Також часто від бізнесів є питання щодо того, коли їм дадуть можливість переказувати кошти закордонним банкам згідно зі старими кредитами чи відсотками за такими кредитами, тому що для них це важливо. Але зараз вони не можуть переказувати, тому що є валютне обмеження. Нацбанк сказав, що це третій етап пом’якшення щодо якого немає конкретних термінів. Надзвичайно важливо, щоб складалися відповідні умови. І вже тоді Нацбанк буде поступово скасовувати обмеження на валютному ринку.

Інфляція та золотовалютні резерви в Україні

Василь Фурман: За цей рік в Україні інфляція 5,1%. Це дуже низький показник, як на мене. Прогноз на наступний рік також каже, що інфляція буде однознакова, хоча й незначно збільшиться.

Ситуація на валютному ринку є стабільною і контрольованою. Золотовалютні резерви Національного банку цього року мають складати близько 42 мільярдів доларів. Це дуже високий показник. Наступного року резерви складатимуть близько 45 мільярдів доларів. Це фінансова подушка української гривні, що позитивно впливає на її курс.

Ключовий фактор, який впливає на економіку, державу, громадян — це фактор війни. Коли Нацбанк говорить про свої прогнози, то він каже, що є два ключові безпекові ризики: війна і ритмічність надходження міжнародної фінансової допомоги. Останнє — надзвичайно для нас важливе, і ми дуже дякуємо нашим партнерам за фінансову допомогу.

Нагадаємо, у липні минулого року Нацбанк уперше з початку повномасштабної війни змінив офіційний курс долара в Україні. Тоді він зріс на 25% і становив 36,5 гривні за долар. Станом на 11 грудня 2023 року офіційний курс долара становить 36,7 гривні за долар.

Того ж місяця НБУ посилив вимоги до обмінників і заборонив їм показувати свій курс валют поза межами кас, «привертаючи до них додаткову надмірну увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами».

Нацбанк ухвалив рішення щодо зниження облікової ставки з 20% до 16% із 27 жовтня 2023 року.

3 жовтня цього року Нацбанк оголосив про скасування фіксованого обмінного курсу та перехід у режим керованої гнучкості. В НБУ повідомили, що це «стане механізмом для адаптації економіки до зміни внутрішніх і зовнішніх умов, а також важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому».

Міжнародна допомога

Нагадаємо, виконавча рада Міжнародного валютного фонду у березні 2023 року схвалила чотирирічний пакет фінансування для України на 15,6 мільярда доларів. Таку суму вирішили надати Україні для того, щоб задовольнити її невідкладні економічні потреби на тлі захисту від повномасштабного вторгнення Росії. До цього представники МВФ і української влади досягли згоди на робочому рівні щодо 48-місячної програми розширеного фінансування для України у розмірі $15,6 млрд.

У травні 2023 року Україна та Міжнародний валютний фонд уклали угоду на рівні персоналу щодо перегляду 4-річної програми співпраці. Після затвердження Радою виконавчих директорів відкриється шлях до отримання наступного траншу обсягом близько 900 мільйонів доларів.

Міжнародний валютний фонд оновив свій прогноз щодо розвитку економіки України на період з 2023 до 2027 року. Вони кажуть, що попри війну українській владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки раціональній політиці та значній зовнішній підтримці.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі