Ілюстративне фото: 24tv.ua
8 грудня Київська міська прокуратура повідомила, що розпочато досудове розслідування через підтоплення тунелів київського метрополітену між станціями «Деміївська» та «Либідська». У відомстві зазначають, що розслідування розпочали за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України).
Під час досудового розслідування слідчі та прокурори будуть досліджувати обставини, які призвели до підтоплення.
Говоримо про це з адвокатом, кандидатом юридичних наук Тарасом Бойчуком.
Тарас Бойчук: У цій ситуації будуть призначати будівельні експертизи, зокрема такі, що даватимуть відповіді на непрості питання: «чому це сталося?», «як це сталося?», «коли це сталося?»
Виходячи із правил технічної експлуатації метрополітенів, підземка підлягає щоденному оглядові. Також не менше, ніж раз на місяць певні комісії повинні оглядати вузли, споруди, приміщення, фіксувати виявлені невідповідності. Також вони повинні фіксувати відповідальних людей за усунення виявлених невідповідностей. Цьому всьому даватимуть правову оцінку компетентні правоохоронні органи.
Щодо строків досудового розслідування, то, згідно з кодексом, загальний строк не повинен перевищувати 12 місяців. Але в певних випадках чинний Кримінальний процесуальний кодекс надає можливість продовжувати строки. З огляду на непросту ситуацію, я думаю, що розслідування десь в таких межах і буде. Це довгий, тривалий і непростий час для встановлення всіх обставин справи.
Тарас Бойчук: Фігурантами цієї справи будуть посадовці метрополітену. Можливо, чисто гіпотетично, це будуть працівники, які безпосередньо працюють, обслуговують метро. Це можуть бути керівники конкретної станції чи дільниці, де сталося підтоплення.
Олена Новікова: А якщо, припустимо, людина вже не працює? Гіпотетичний начальник гіпотетичного департаменту в метрополітені, який у 2010-му поставив свій підпис на акті приймання робіт. Він досі є відповідальним?
Тарас Бойчук: Треба розуміти, що є певні гарантійні терміни в капітальному будівництві. Якщо якісь капітальні будівельні роботи виконували, то законодавство регламентує, що їхній гарантійний строк — не менше 10 років. Цей строк може бути більшим, якщо це визначено положеннями договору чи іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Але в нас діє принцип незворотності відповідальності.
Загалом будівництво — це дуже клопітка процедура, яка передбачає зібрання купи документів. Перед тим, як почати щось будувати, необхідно отримати містобудівні умови обмеження й підготувати проєкт того, що ми будуємо. Проєкт, відповідно, повинен пройти експертизу. Після того, як це все починають будувати, здійснюють постійний авторський і технічний нагляд. Відповідно, все це коло людей, яких теоретично можна залучати до справи про підтоплення.
Читайте також: «Надзвичайної ситуації немає, але є її загроза»: у КМДА та метрополітені розповіли, чому закрили 6 станцій метро
Олена Новікова: Прокуратура каже, що в межах слідства нададуть правову оцінку діям службовців комунального підприємства «Київський метрополітен» і підрядних організацій, які споруджували перегінні тунелі між станціями «Деміївська» та «Либідська». А якщо підрядник ще в умовному 2014-му зібрав валізи й поїхав собі кудись?
Тарас Бойчук: Коли ми говоримо про такий об’єкт, як метрополітен, то коло суб’єктів, які можуть зводити такі споруди, не є надзвичайно великим. Тобто, можливо кінці все ж таки вдасться знайти.
Олена Новікова: Люди, яких будуть підозрювати й звинувачувати, намагатимуться якось уникнути відповідальності. Якщо фірма закрилася, але там стоїть підпис цієї людини, то вона все одно відповідальна?
Тарас Бойчук: За дії юридичної особи відповідає юридична особа, за дії посадовця чи службовця відповідає власне ця людина, яка ставила підпис.
Олена Новікова: Тобто, якщо немає підрядної організації, то її директор вже ні до чого?
Тарас Бойчук: Це вже залежить від бажання встановити винних.
Тарас Бойчук: Є правила технічної експлуатації метрополітенів. У цьому нормативному акті передбачено, що споруди, пристрої, службово-технічні будівлі варто систематично оглядати. Результати оглядів фіксують у певних журналах. Тобто, піднявши цю документацію, можна буде дослідити, хто та коли оглядав тунелі, чи виявив якісь недоліки. У цих журналах зазначають строки усунення несправностей, порушень, зауважень, а також виконавців, які мали б це усувати. Ці журнали мали б бути дуже цікавими.
Тарас Бойчук: Метрополітен — це об’єкт критичної інфраструктури. З огляду на це, можна допускати можливість і бажання виконавчих органів влади вплинути чи якось позитивно розв’язати глобальну проблему. Ці органи можуть допомогти місцевому самоврядуванню у цій ситуації.
Читайте також: У Києві метро змінило інтервали руху поїздів
Нагадаємо, 8 грудня столична влада оголосила про зупинення руху поїздів на відрізку від станції метро «Деміївська» (включно) до «Теремків». Попередньо, причиною стала розгерметизація тунелю та тріщин у його стінах, що і призвело до підтоплення тунелю на вказаній ділянці метрополітену.
Згодом міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами засідання Державної комісії ТЕБ та НС щодо ситуації із підтопленням станцій повідомив, що у Києві впровадять зміни в організації дорожнього руху на найбільш завантажених відрізках доріг міста.
Вже 12 грудня у КМДА повідомили, що між станціями метро «Теремки» та «Деміївська» з 13 грудня запрацює «човниковий» рух поїздів. На цій ділянці кожною з двох колій курсуватиме поїзд з інтервалом 13 та 17 хв, у залежності від напрямку руху (за принципом фунікулера). В КМДА закликають пасажирів уважно слухати оголошення чергових на станції, які інформуватимуть про напрямок руху поїзда безпосередньо на платформі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі