Корупція ніколи не помре, але ми маємо її мінімізувати — редактор Bihus.Infо про друга Єрмака
У новому розслідуванні Bihus.Info — про те, як кінопартнер Андрія Єрмака Артем Колюбаєв за останні пів року отримав бюджетні мільйони, попрацював на забудовника, зайнявся цінними паперами й став виробником БПЛА.
Ведучі1
Гості1
Скрін з відео bihus.info
Гість — редактор Bihus.Info, журналіст Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Максим Опанасенко. Говоримо про розслідування про кінопартнера Єрмака.
Коротко про розслідування Bihus.Info
Максим Опанасенко: Ми маємо очільника Офісу Президента Андрія Єрмака. Його, я сподіваюся, знають всі, хто нас зараз слухає. Андрій Єрмак не завжди був очільником Офісу Президента. У нього був свій приватний бізнес, пов’язаний з кіно. Андрій Єрмак був кінопродюсером. І от в нього в цьому кінобізнесі був доволі близький партнер, судячи з великої кількості спільних фотографій. Його звати Артем Колюбаєв. Після приходу Андрія Єрмака на високу посаду в Офіс Президента, Артем Колюбаєв, отримав хорошу державну посаду в Раді державної підтримки кінематографії.
Це рада, яка фіналізує списки фільмів, які фінансують державним коштом. Бізнесові справи у кінопродюсера Артема Колюбаєва з того моменту різко пішли вгору. Тому що він отримав частку в будівельному бізнесі в Києві, став експертом з цінних паперів і запустив в Україні під час війни новий тип цінних паперів. Він отримав частку в компанії виробника безпілотних літальних апаратів, дуже потрібних зараз на фронті.
І паралельно він продовжує розвивати свій кінобізнес. Адже він не лише як державник опікується кіно, він ще як керівник продакшн студії теж опікується кіно, продюсує, і отримує на це гроші з державного бюджету. Ось нещодавно, наприклад, 21 мільйон гривень отримав продакшн Колюбаєва на свої ж фільми.
Максим Опанасенко: Мені це виглядає, як такий собі відкат, тобто для того, щоб ось цей бізнес, ось цей виробник безпілотних літальних апаратів, а це хороший виробник насправді, не хороший, хороші безпілотники Culver Aviation.
Вони давнішні, вони працюють з 2014 року, але вони були не надто популярними. І я вважаю, що для того, щоб масштабувати цю популярність, отримати великі контракти від держави, або від науково-державних фондів, інституцій і так далі на виробництво безпілотників, держава встромила туди двох своїх ніяк не долучених до інженерії або до безпілотників людей, просто для того, щоб отримувати відкати. Довести це, звісно ж, напряму, я ніяк не можу. Ну люди стали співвласниками, ну стали співвласниками. Але виглядає мені це саме як відкат. Іншим виробникам безпілотників така ситуація, я думаю, не дуже подобається, тому що це не про конкуренцію вже трошки.
Олег Климчук: Ну і чомусь я подумав над тим, що інші виробники БПЛА скажуть: «О, а чому нам не піти таким шляхом, а ну давайте ми когось відправимо туди, в той офіс, можливо, ми теж домовимося за якісь відсотки». Ну це ж корупція породжує корупцію, ні?
Максим Опанасенко: Абсолютно, так і є. Чесно кажучи, мені здається (це зараз для юристів, які нас слухають) це моя суб’єктивна думка, що в цьому насправді і логіка подібних дій. Типу, демонстрація: дивіться, ось двоє людей, наближених до Офісу Президента, отримали частку в бізнесі, і цей бізнес різко пішов нагору. «Агов, шановний бізнес, ви тепер знаєте, що робити, давайте ви будете приходити, і ми будемо вести з вами ось такого типу діалог. Наші люди будуть отримувати якісь частки, ваш бізнес буде рости».
Читайте також: Резніков і його «парі»: нардепка Радіна та журналіст Ткач відповіли
Як з цим боротися
Максим Опанасенко: Кожен раз мрію про те, що після виходу таких матеріалів, хтось з Офісу президента, з найближчого оточення, реально зателефонує, запросить на зустріч, розкаже, як воно є насправді, пояснить і так далі. Але жодного разу за ці роки такого не відбувалося. Найчастіше реакція відбувається до, тобто, коли дізнаються наближені люди про те, що там готується якийсь матеріал, то вони там за тиждень, за день, за три дні починають дзвонити, кликати на зустрічі й намагатися переконати, не випускати той чи інший матеріал, ну, тому що це ж «свої люди», це «хороші люди» тощо.
Постфактум ніколи нічого не відбувається, ніхто не вважає за потрібне щось пояснювати або переконувати. З іншого боку, ніхто не заявляє про те, що це не так. Відповідно, це певна мовчазна згода. Всіх все влаштовує, значить.
Я, коли починав тільки займатися розслідуваннями, 13-14 років тому, я, як і всі молоді колеги, був ідеалістом, таким собі Дон Кіхотом і вважав, що ми зараз швидко наведемо порядок, всі переможемо і корупція помре. Корупція не помре.
- Корупція ніколи не помре. Вона не помирає в жодній з країн світу. Просто ми маємо її мінімізувати та вивести до того рівня, коли це не буде вже проблемою державного рівня.
Тобто корупція нікуди не подінеться. Але висвітлення, моніторинг і вимоги справедливого покарання за корупційні діяння — це те, що ми маємо і можемо робити.
Відповідно, ми намагаємося цим займатися навіть в умовах великої війни, коли увага суспільства очевидно не надто зосереджена на оцьому: оточення, люди, щось десь вкрали, переписали тощо. Тому що є проблема велика і масштабна. Але ми намагаємося продовжувати привертати увагу і до цієї проблеми теж. Тому що рано чи пізно війна закінчиться, рано чи пізно нам доведеться прокинутися і зрозуміти, в якій країні ми зараз опинилися.
Дуже не хочеться опинитися в країні, яка пройшла війну, яка перемогла у війні, якою б ця перемога не була. І побачити, що те, за що ми боролися роками, воно вже в чиїхось руках. І ми знову починаємо з нуля, починаємо з якогось умовного лютого 2010 року. Дуже не хотілося б цього.
Як партнери України реагують на розслідування про корупцію в Україні
Максим Опанасенко: Є поняття військової та фінансової підтримки, і воно лишиться, воно не припиниться через те, що це питання не лише того, що «підтримуймо Україну». Це безпекове питання щонайменше Європи, а якщо брати глобальніше, то світу. Це об’єктивно так. Світ прекрасно розуміє, що тут відбувається, і що потрібно допомагати.
Є друга паралельна лінія, це, звісно ж, невдоволення корупційними або навколо корупційними справами, які відбуваються в Україні. І тут теж, звісно, невдоволення є, але, на щастя, партнери ведуть доволі виважену системну і негучну роботу.
Тобто, певні вимоги, певні прохання, певні якісь, можливо, навіть ультиматуми, вони в непублічній формі виставляються тому ж таки Офісу Президента й українському уряду. І контроль та моніторинг використання західних грошей є.
Тобто невдоволення є, воно нічим сильно не відрізняється від того невдоволення, яке було і до 24 лютого 2022 року. Тому що, повторюся, корупція не зникала і не зникне. Це процес. Чи спостерігають вони? Так, спостерігають. Чи припинять допомагати? Ні, не припинять. Я в цьому переконаний більш ніж на 100%.
Читайте також: Ми «кинули» МВФ і вони про це знають в деталях — Ярослав Железняк
Про корупцію в Міноборони
Як розповідало ГР, Міноборони торік закупило в Туреччині зимові куртки втричі дорожче. Відомо, що восени 2022 року відомство уклало контракт із турецькою фірмою на постачання зимового одягу. Компанія лише у жовтні-грудні ввезла до України з Туреччини 233 тисяч курток на 20 мільйонів доларів і 202 тисяч штанів на 13 мільйонів доларів. Вартість була прийнятною як для зимового одягу. Однак з Туреччини насправді їхали не зимові, а літні куртки.
Взимку цього року стало також відомо, що Міноборони підписало угоду на 13,16 млрд грн з фірмою зі статутним капіталом у 1 тис. грн. Засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов розповів, що, за його даними, харчі для військових закуповують за цінами завищеними у 2-3 рази.
Нагадаємо, 23 січня у Національному антикорупційному бюро повідомили, що розпочали розслідування щодо закупівлі продовольства для армії ще до розголосу в ЗМІ. Зокрема, з-поміж іншого слідство перевіряє закупівлі на понад 13 млрд грн. Попередня правова кваліфікація – ч. 5 ст. 191 Кримінального Кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
