Ілюстративне фото з відкритих джерел
Гість — проєктний менеджер правозахисного центру військовослужбовців «Принцип» Денис Султангалієв.
Денис Султангалієв: Проблем з установами, до яких доводиться звертатися ветеранам, настільки багато, що між ними виникають зв’язки. Тобто одна проблема за ефектом доміно викликає іншу або сприяє її розвитку.
Правозахисний центр військовослужбовців «Принцип» проводив моніторинг, щоб виділити ключові точки болю, з яким стикається ветеран, відвідуючи різноманітні інстанції на своєму шляху.
При цьому процес оскарження, наприклад, результатів медико-соціальної експертної комісії повністю інтегрований в її роботу. Тобто він настільки проблематичний, як і отримання результатів, направлень тощо.
Всі етапи роботи МСЕК потребують змін і ґрунтовного реформування. Тобто ситуація достатньо критична, аби виправити її винятково якимись ситуативними методами.
Вже доволі давно йдеться про те, що МСЕК реформують. Ці плани держава має. Але у нас немає можливості довго чекати, тому що десятки, можливо, сотні тисяч ветеранів ще будуть проходити через цю інстанцію. І ми не можемо дозволити, щоб всі ці люди проходили через неї, коли вона є в такому стані. Громадський сектор може максимально сприяти трансформаціям, асистувати, але він не може замінити функції держави повністю. Це те, що варто робити у відкритому діалозі громадськості й держави.
Читайте також: Учасники бойових дій готові лікуватися власним коштом, аби не проходити МСЕК
Денис Султангалієв: Окрім оптимізації роботи МСЕК, треба стандартизувати списки необхідних документів у таких установах, як ТЦК та СП, наприклад. Нам здається, що бюрократичні інстанції працюють так, що там все дуже стандартизовано. Але, на жаль, навіть ця доволі проста вимога все ще не працює досконало. Все ще ветерани можуть отримувати різні списки необхідних документів, або списки з деякими не зазначеними документами. Про останнє вони дізнаються вже пізніше, і їм доводиться повертатися на етап назад.
Також є доволі абстрактний, але надзвичайно важливий пункт. Це вдосконалення міжвідомчої взаємодії різних органів між собою. На превеликий жаль, різні органи соціального захисту, органи, пов’язані ще з минулим у військах ветерана, не взаємодіють і не комунікують між собою. Тобто вони нібито існують в різних світах, за різними правилами, й ветерану самому доводиться їх поєднувати між собою.
Працівники відповідних інстанцій потребують інформування і підвищення своїх компетенцій, в тому числі у сфері взаємодії з іншими органами. У нас складається ситуація, коли ніхто не поінформований до кінця, і це дуже вносить розлад у структуру процесів.
Якщо ми говоримо про МСЕК, то тут йдеться не лише про працівників цієї інстанції, які організовують процес, але й про лікарів. Від наших респондентів ми отримали скарги на етичність, професійну підготовку лікарів МСЕК. Адже робота цього органу пов’язана з конкретними діагнозами, статусами інвалідності. Це дуже непроста сфера медицини, і лікарі, однозначно, мають бути компетентними стосовно неї.
Також, як і в усіх таких інстанціях, ми вважаємо абсолютно необхідними запровадження електронних черг та загальну диджиталізацію процесів. Це є дуже очевидним кроком, який дійсно здатен спростити й налагодити процеси.
Читайте також: Важливо підтримувати ветеранів на всіх етапах: лікуванні, реабілітації, адаптації — Тарас Ковалик
Денис Султангалієв: У нас є проблема відносної й не налагодженої доступності безоплатної правової допомоги для ветеранів. Якщо це стосується складних справ і випадків цієї сфери, то мають бути юристи, компетентні у питаннях ветеранів. До повномасштабної війни це не було вкрай популярною темою серед юристів.
Тому «Принцип» спрямовує свої зусилля на те, щоб підвищити рівень компетентності юристів з питань військовослужбовців та ветеранів. Зараз є безоплатна правова допомога, є громадські організації, такі як «Юридична сотня», які допомагають юридичними консультаціями з цими питаннями.
Читайте також: Етнографія для військових: чим ми можемо підтримати ветеранок і ветеранів
У лютому цього року міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна повідомила, що в Україні вже створили електронний реєстр ветеранів, але міркувань безпеки він запрацює після закінчення війни Росії проти України. Станом на 1 серпня 2023 року до Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ) занесено інформацію про 908 832 людей. Про це розповіли у Міністерстві у справах ветеранів «24 Каналу».
У квітні стало відомо, що український ветеранський фонд запустив програму макрофінансування громадських організацій (ГО), які опікуються ветеранами, їхніми родинами та дітьми.
Як зазначила Юлія Лапутіна в інтерв’ю Радіо Свобода, Міністерство у справах ветеранів очікувало, що інститут помічника ветерана в Україні запрацює з осені. У липні у Мінветеранів повідомили, що всього до проєкту планують залучити 400 помічників, до кожного з яких прикріплять до 100 ветеранів. 4 жовтня стало відомо, що заяви на участь в експериментальному проєкті підготовки помічників ветеранів подали вже більш як 450 кандидатів.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS