facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

На президентських виборах у Туреччині додався ще один кандидат — Євгенія Габер

Коментар

Говоримо про ситуацію в турецькому політичному полі, наскільки ситуація серйозна для чинної влади?

На президентських виборах у Туреччині додався ще один кандидат — Євгенія Габер
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — кандидатка політичних наук, старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер.

Євгенія Габер: По всіх рейтингах видно зараз, що опозиція випереджає Ердогана (але ще не настільки явно правлячу партію на парламентських виборах). Треба розуміти, що паралельно ідуть опитування на двох напрямках.

На президентських виборах до вчора ситуація була дуже чітка — в тому сенсі, що було різні компанії давали від 10 до 11% різниці, видно було, що єдиний опозиційний лідер Кемаль Киличдароглу випереджає чинного президента Ердогана.


Читайте також: «Треба дати Путіну врятувати своє обличчя»: що не так з позицією Туреччини в перемовинах?


Вчора зареєструвався офіційно за 2 дні до завершення перегонів ще один кандидат — Мухарем Індже. І це цікава кандидатура. З одного боку, сам по собі він не представляє небезпеки для Киличдароглу чи опозиції, але він декілька разів вже балотувався на пост президента країни, більше того, був навіть колись об’єднаним кандидатом від опозиції (на попередніх президентських виборах), і набирав тоді 30%.

  • Він якраз може перетягнути на себе голоси з опозиційного поля.

Це означатиме, що вибори автоматично переходять у другий тур. Задача опозиції на президентських виборах була перемогти з явною перевагою ще у першому турі.

Що стосується парламентських виборів — там взагалі все заплутано. Тому що за президентську партію «Партію справедливості та розвитку» голосує і досі велика частина виборців. Там немає явного розриву. різні компанії показують абсолютно різні показники, а опозиція навпаки не йде об’єднаним блоком на парламентські вибори, кожна партія йде сама по собі.

Відповідно, виходить так, що у кожної з опозиційних партій дещо інша ситуація з голосами.

  • Багато менших політичних партій, які входять до опозиційного блоку на президентських виборах, і які йдуть єдиним фронтом, коли самі по собі — не можуть потрапити до парламенту, тому що вони не можуть подолати 7% бар’єр.

З курдами немає домовленостей, зареєстрованих у опозиції. Але курди достатньо чітко дали зрозуміти, що вони підтримують будь-якого, але не Ердогана. Тому, відповідно, на парламентських виборах вони зараз зареєстрували ще іншу партію, «Зелену», тому що курдська партія під загрозою закриття і заборони. Тому для того, щоб не було ситуації, коли вони зайдуть в парламент, а їх забороняють, коли вони вже в парламенті, а це 10-11% голосів виборців, вони зараз взагалі зареєстрували іншу партію під якою хочуть зайти.


Читайте також: Німеччина передала Україні партію військової допомоги: подробиці


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Фото—Доставили понад 2000 тонн вантажів: як працює група підтримки України при Секретаріаті Енергетичного співтовариства | Громадське радіоФото—Доставили понад 2000 тонн вантажів: як працює група підтримки України при Секретаріаті Енергетичного співтовариства | Громадське радіо

 

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Польща стане головним комунікатором зі США від ЄС — політолог

Польща стане головним комунікатором зі США від ЄС — політолог

Посилення українізації чи повернення російської: мова українців у соцмережах

Посилення українізації чи повернення російської: мова українців у соцмережах

«Онкологія торкнеться кожного: нас або наших близьких» — онкохірург

«Онкологія торкнеться кожного: нас або наших близьких» — онкохірург