«Треба дати путіну врятувати своє обличчя»: що не так з позицією Туреччини в перемовинах?

Участь Туреччини у перемовинах Росії та України — це питання ще і внутрішньої політики, говорить Євгенія Габер.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Євгенія Габер

«Треба дати путіну врятувати своє обличчя»: що не так з позицією Туреччини в перемовинах?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/04/hr_marafon_v-2022-04-25_haber.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/04/hr_marafon_v-2022-04-25_haber.mp3
«Треба дати путіну врятувати своє обличчя»: що не так з позицією Туреччини в перемовинах?
0:00
/
0:00

Гостя — старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.

Євгенія Габер: Всі турецькі ЗМІ пишуть про те, що сьогоднішня зустріч Антоніу Гутерріша з Реджепом Ердоганом — найбільша перемога турецької дипломатії. Участь Туреччини у переговорах росії та України — це питання ще і внутрішньої політики для Туреччини, як би дивно це не звучало. Своєрідна піар-компанія просто зашкалює, особливо останніми днями.

Меседжі не стільки про мирні ініціативи Туреччини щодо України й росії (які формати переговорів, які є пропозиції по суті щодо гарантій безпеки для України).  99% про те, що Туреччина — це єдина країна у світі, яка змогла організувати зустріч для української та російської делегацій, про переговори в Стамбулі. А також про те, що турецький лідер — єдиний лідер, який спілкується вільно з усіма президентами й прем’єрами у світі. Мовляв, Туреччина — це єдина країна, яка може забезпечити переговорний процес.

  • Тут все зводиться банально до національних інтересів самої Туреччини, до інтересів політичного керівництва Туреччини, яке готується наступного року до загальнонаціональних виборів.

Правда в тому, що Туреччина дійсно сприяє переговорному процесу. Для України це плюс. Але скільки тут є конструктиву і наскільки ми можемо мати якісь конкретні результати з цих перемовин, поки що незрозуміло. Це сприяє затвердженню Туреччини як регіонального лідера на міжнародній арені, а не інтересам України. Адже Туреччина не долучається до санкцій, веде достатньо активну співпрацю з росією (мотивуючи це тим, що, для того, щоб бути посередником у переговорному процесі, їм потрібно мати хороші взаємини з росією).

Я достатньо критично до цього ставлюся. Мені здається, що спочатку треба робити справу, а потім вже про неї розповідати. Зараз я поки що спостерігаю зворотний процес.


Читайте також: «Україна, путін і відродження Заходу» — переклад статті FT


Туреччина буде просувати мирні переговори, навіть якщо сторони заявлять, що не будуть брати в цьому участі. Після тих військових злочинів, які ми бачимо в Україні.

Дедалі менше з кожним днем можливості ці переговори проводити. І з російського боку, і з українського. Але з турецького боку це буде постійно на порядку денному.

Ця ідея «все одно треба говорити, треба дати путіну врятувати своє обличчя, запропонувати йому якийсь непоганий варіант миру для того, щоб він на нього погодився» мене завжди дратує. Тому що в мене зустрічне питання: «Чи хтось пропонував рятувати обличчя Гітлеру?». Бо ми говоримо про державу-терориста. Зараз на цьому етапі говорити про «рятування обличчя путіна» — це просто лицемірство. Але, я думаю, що з турецького боку це буде продовжуватися.

‎‎ Повністю програму слухайте в аудіофайлі


Читайте також: РФ — це бідна країна з населенням, яке спивається і ризикує життям, щоб вкрасти чайник — Смола


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS