facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Найбільший ризик в підготовці до опалювального сезону — військовий — директор Центру досліджень енергетики

Інтерв'ю

Де місцевій владі брати кошти на теплопостачання? Яка роль уряду й місцевого самоврядування у цій сфері? Які можливі ризики для наступного опалювального сезону? Говоримо про це з Олександром Харченком.

Найбільший ризик в підготовці до опалювального сезону — військовий — директор Центру досліджень енергетики
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Обговорюємо з ним інформацію Асоціації міст України стосовно того, що понад 5 мільйонів мешканців України можуть залишитись взимку без тепла, а кількість звернень муніципалітетів до Кабінету Міністрів України щодо компенсації різниці в тарифах зростає.

Проблеми, пов’язані з опалювальним сезоном

Вікторія Єрмолаєва: Від Асоціації міст України є інформація про те, що кількість звернень муніципалітетів до Кабінету Міністрів щодо підготовки підприємств теплопостачання до опалювального сезону зростає, і в усіх випадках йдеться про загрозу залишитися без тепла. На сьогодні до уряду вже звернулись 36 міських і селищних рад, у цих громадах проживає понад 5 млн мешканців. Це громади Черкащини, Полтавщини, Чернігівщини, Донеччини, Дніпровщини, Львівщини, Житомирщини, Одещини тощо. Асоціація міст України каже, що звернення до уряду були щодо необхідності якнайшвидшого розв’язання проблем. Отже, які саме це проблеми, з чим зараз стикаються громади, про що вже зараз переживають, до чого готуються?

Олександр Харченко: «Теплокомуненерго», щоб провести опалювальний сезон, має купити газ «Нафтогазу», чи взагалі купити газ. Ринок газу в Україні зараз просто практично відсутній і контролюється централізовано. У їхньому тарифі на тепло грошей для того, щоб закупити газ, абсолютно недостатньо, їх просто фізично не вистачає.

Відповідно, всі по черзі ходять в Кабінет Міністрів і кажуть: «Дайте грошей, в нас нема». Кабінет Міністрів у цей момент резонно відповідає: «У нас тут війна, і нам не до вас». На цьому діалог і переривається.

Вікторія Єрмолаєва: Така історія в нас була і до великої війни?

Олександр Харченко: Абсолютно, це щорічна історія, вона традиційна, всі про неї знають, всі знають, що так буде у великій кількості населених пунктів. Уряд кожного разу каже: «Не наша справа, розбирайтесь самі». При чому абсолютно справедливо, на мій погляд, в багатьох випадках, бо до уряду ще приходить «Нафтогаз» і каже: «Слухайте, ми ж і так по абсолютно пільгових цінах газ роздавали, нам потрібна компенсація 400 млрд грн, дайте нам». В уряду в цей момент починається підвищення тиску, збільшення очей, адже грошей нема.

  • На цьому діалог закінчується, і, я думаю, що місцеві влади теж навряд чи можуть розраховувати на велику підтримку з боку урядового бюджету, адже там просто нема чим підтримувати.

Читайте також: Чи зростуть тарифи на воду, електроенергію, газ: інтерв’ю з головою Спілки споживачів комунальних послуг


Де місцевій владі брати кошти на теплопостачання?

Вікторія Єрмолаєва: Йдеться зараз про ризик для п’яти мільйонів українців, тому що на місцях зривається підготовка до опалювального сезону, громади звертаються й кажуть, що треба щось робити. Асоціація міст України каже, що зверталася до уряду, адже треба розв’язувати це питання. Від рішення Кабінету Міністрів України залежить зараз, чи забезпечить прийняття  Парламентом проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо компенсації різниці в тарифах підприємствам теплопостачання. Що ви думаєте з цього приводу?

Олександр Харченко: Я був би дуже радий сказати, що це щось добре, але це не є щось добре. Це звичайне прохання, як завжди: дати грошей з бюджету.

Бюджетних грошей на такі напрямки немає. Де вони візьмуться? Мені, щонайменше, важко передбачити, і, чесно кажучи, дуже складно зрозуміти, чому взагалі місцева влада знову намагається звалити цю проблему на уряд. Спочатку варто покопатися в себе й визначити, чому ваші колеги можуть розв’язати це питання, а ви не можете. Варто розібратися в себе повністю, що не так, а тоді вже розмовляти з урядом.

  • Адже просто кожного року приходити й просити гроші на компенсацію різниці тарифів — так не працює. Це ще певний час тягнулося, а зараз вже всі бачать, що опалювальна система просто занепадає.

Вправа з боку уряду, на мій погляд, доволі глибоко зроблена. Себто є пільговий тариф Нафтогазу, є багато різних форм підтримки. А далі варто змінювати тарифи на місцевому рівні або фінансувати з бюджету міста, шукати шляхи, а не здіймати постійне волання, що нема бажання підіймати громадянам тарифи, й просити кошти з державного бюджету.

А чому одним давати, а іншим не давати? В такому випадку треба давати всім. А якщо давати всім, то це ми дамо і тим хто зробив добру роботу, але немає жодних проблем. Як вони ці гроші отримують, куди вони їх використають?

Тобто в мене величезна купа питань до цього дивного запиту з боку Асоціації українських міст. 

  • Якщо чесно, то варто почати із себе, варто розібратись, чому є проблеми, чим вони викликані, а потім вже звалювати відповідальність на уряд.

Ризики на наступний опалювальний сезон

Вікторія Єрмолаєва: Чи є якісь ризики щодо того, як буде відбуватися опалювальний сезон в Україні?

Олександр Харченко: Кількість ризиків величезна. Найвищий ризик, безумовно, військовий. І я майже певен, що в жовтні-листопаді знову почнуться атаки на нашу інфраструктуру, на об’єкти високовольтних мереж, на генерацію електричну, теплову.

  • Знову почнуть летіти ракети, знову будуть намагатися вибити нашу інфраструктуру. До цього йде підготовка, йде планово, багато що відбувається.

Я щиро хочу вірити, що ми приготуємось краще, ніж наш ворог. Це зараз головна проблема. Звісно, є маси інших проблем: фінансові, організаційні та інші. Але головна проблема все одно військова. Себто найбільший ризик в підготовці до опалювального сезону — військовий.

Вікторія Єрмолаєва: А з того, що можна озвучувати, скажіть, як ми готуємось?

Олександр Харченко: Мова йде і про фізичний захист відповідних об’єктів, і про максимально посилені ремонти на величезній кількості об’єктів, і про закупки обладнання, і роботу з донорами над тим, щоб отримати й фінансування, і додаткове обладнання. Одночасно йде величезна координація з військовими щодо покращення захисту принципово важливих об’єктів, щодо покращення схем ППО. Тут йде координація між енергетиками й військовими, тому я вірю, що коли ворог знов почне свої намагання, то він буде значно менш вдалим, ніж був минулого року.


Читайте також: Підвищення тарифів на електроенергію — вимушений крок?


Опалювальний сезон 2022-2023

Нагадаємо, що на підготовку до опалювального сезону 2022-2023 уряд виділив майже 1,5 млрд гривень.

У Києві опалювальний сезон минулого року почався 20 жовтня, а завершився 8 квітня 2023 року.

Загальна інформація про підняття тарифів

До кінця поточного року тариф на електроенергію для населення в Україні більше не підвищуватимуться. Нинішнього підвищення має вистачити для проходження опалювального сезону. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко. Також Герман Галущенко повідомляв, що Кабінет міністрів України підвищив тариф на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт*год. Він діятиме з 1 червня.

Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм зазначив, що підвищення тарифів на електроенергію очікуване. Через несплату населення компанії не могли платити ДП «Укренерго». Була заборгованість перед державними компаніями за поставлену по факту електроенергію.

Натомість голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що підвищення тарифів, як пропонує НКРЕКП, ні до чого не призведе.


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Бути геєм в Україні — це постійно отримувати погрози: коли ми побачимо зміни

Бути геєм в Україні — це постійно отримувати погрози: коли ми побачимо зміни

«Затягують» не конкретну справу, а справи Майдану загалом — адвокат

«Затягують» не конкретну справу, а справи Майдану загалом — адвокат

Люди знаходять вирішення проблем у своїх громадах через обговорення кіно

Люди знаходять вирішення проблем у своїх громадах через обговорення кіно

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна