Тетяна Трощинська
Не здивуюся, якщо президент вийде і скаже: та ніякої заборони після війни на виїзд не буде — політолог
Інтерв'ю
Політолог Ігор Рейтерович міркує про заборону виїзду чоловіків за кордон після закінчення війни, експертне середовище України та комунікацію влади.
Ведучі1
Гості1
Про заборону виїзду чоловікам за кордон після війни
Тетяна Трощинська: Як ви гадаєте, допис пана Вадима Денисенка про заборону виїзду чоловікам за кордон на 3 роки після завершення війни був його власною ініціативою чи перевіркою реакції широкої публіки?
Ігор Рейтерович: Я особисто знаю пана Вадима Денисенка. Він – доктор історичних наук, автор книги «Як зруйнувати русскій мір». У нього є багато думок про націєтворення, державне будівництво та протидію Росії. Денисенко оперативно зреагував на заяви й сказав, що був радником міністра внутрішніх справ до лютого 2023 року. Зараз таким не є.
Тому допис треба сприймати як його власну позицію. І навіть не як позицію громадської організації Інституту майбутнього, яку очолює. Його думка має право на існування. Те, що переважна більшість людей її не сприйняли, в тому числі і я, не суперечить тому, що він має право її озвучувати.
Ця історія розкрила проблему українського експертної спільноти. Рівень цієї дискусії подекуди нагадував суперечку на вулиці. Мене це прикро вразило та здивувало. Цей допис повинен був ініціювати серйозне обговорення, різні підходи та варіанти.
З іншого боку, якщо влада компетентна, то вона має скористатись цією ситуацією. Вони отримали безоплатно серйозний соціальний і експертний зріз думок з приводу дуже чутливої теми, яку доведеться колись підіймати. Ми зараз багато можемо говорити про заборону виїзду чоловікам після завершення війни. Але треба враховувати один важливий нюанс – ця заборона може тривати нескінченно довго, бо завершення війни ще не означає завершення воєнного стану, надзвичайного чи якихось інших законодавчих обмежень.
Про дискусії у соціальних мережах
Тетяна Трощинська: Суспільство перетворює обговорення чутливих тем на «срачі» у соціальних мережах, які стають інструментом ухвалення рішень. Наприклад, через негативну реакцію громадян на фінансування серіалів під заборону потрапило й будівництво музею Голодомору. А що ви думаєте про це?
Ігор Рейтерович: Це історія про те, як змішали грішне з праведним. На фоні абсолютно обґрунтованих сумнівів щодо використання тих чи інших коштів, під гарячу руку потрапили системні та державотворчі речі. Не сумніваюсь, що президент скористався цією ситуацією. Зеленський з командою навчились за роки перебування у владі відчувати, куди дме вітер суспільної думки. Вони вміють вчасно підлаштовуватись та отримувати додаткові бонуси з цього.
- Президент в таких ситуаціях виступає ледь не рятівником, який розвʼязує проблему, якої фактично не існує. Вона є лише в публічній площині. Я не здивуюсь, якщо в якомусь черговому зверненні за декілька днів Зеленський скаже, що ніяких заборон після війни на виїзд чоловіків не буде, бо ми – демократична країна.
Та раціональне зерно в дописі пана Вадима було – це питання збереження нації. Правильніше було б його розглядати у контексті повернення жінок та дітей із-за кордону, зменшення кількості розлучень. Неправильно закривати очі на ці проблеми. Крім заяв президента та урядовців, наразі не створено повноцінної програми щодо повернення людей до України.
Читайте також: Що прагне сказати світу президент Зеленський і чому це треба повторювати?
Про мирний план
Тетяна Трощинська: Більш ніж половина (56%) українських громадян не мають жодного уявлення про зміст «формули миру» президента Зеленського. Але 90% вірять у перемогу. Чому так сталось? Хто не допрацьовує у комунікаціях?
Ігор Рейтерович: Всі розповіді про цей мирний план спрямовані на зовнішню авдиторію. Отакий парадокс. Канали, які передавали інформацію, орієнтувались не на внутрішню аудиторію. В Україні не відбувалось серйозного обговорення по пунктах цього плану: не було конференцій, круглих столів чи форумів.
Виходить, що на заході іноді про цей мирний план знають навіть більше, ніж в Україні. Можливо, це тому, що йому менше уваги приділяли в Єдиному телемарафоні. І сталося так, що в головах людей певна каша. Виникає багато питань. Це план Зеленського чи план України? Чи це «формула миру» Зеленського? Чи це українська «формула миру»?
Читайте також: Система світової безпеки починається з миру в Україні — Краєв про зустріч у Джидді
Тому тут, безумовно, є деякі недопрацювання з боку тих, хто відповідає за комунікаційну політику з боку Офісу президента. Їм треба було б більш детально про це говорити. Оскільки внутрішня легітимізація – це необхідна умова для того, щоб потім з цим планом можна було виходити назовні. Бо хтось із партнерів зможе сказати, що це не українська «формула миру», якщо половина громадян про неї не знає.
Зустріч у саудівській Джидді в черговий раз підтвердила проблеми з комунікаціями. Більшість інформації ми отримуємо не від офіційних джерел. Хоча учасники зустрічі могли розказати, про що йшла мова на переговорах.
Читайте також: Саміт у Саудівській Аравії був заходом тиску на РФ, на що Росія зреагувала по-дикунськи: ракетами та «шахедами» — політолог
У суботу, 5 серпня, у Саудівській Аравії почалася зустріч, присвячена майбутньому саміту «формули миру», яку запропонувала Україна. У зустрічі в Джидді взяли участь радники з нацбезпеки та політичні радники лідерів понад 40 країн. Серед них і ті, що не входять до «західного табору» — зокрема, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, Чилі, ПАР.
Нагадаємо, усі країни-учасники зустрічі в Саудівській Аравії щодо «формули миру» для України засвідчили відданість принципам ООН та поваги до суверенітету і територіальної цілісності. Нинішній саміт, після започаткування відповідного формату у червні цього року в Копенгагені, зібрав майже втричі більше держав. Радники з нацбезпеки й глави МЗС понад 40 країн говорили у Джидді про ключові принципи відновлення сталого й справедливого миру для України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
