facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Офіс президента не підпадає під декларування, хоча має корупційні ризики — Регіна Гусейнова

Інтерв'ю

Нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 9534 про відновлення електронного декларування статків посадовців, яке призупинили раніше у зв’язку із воєнним станом. З адвокаткою Регіною Гусейновою спілкуємось про ризики та недоліки цього законопроєкту.

Офіс президента не підпадає під декларування, хоча має корупційні ризики — Регіна Гусейнова
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Що треба знати про законопроєкт?

  • Якщо нічого не зміниться в законопроєкті до другого читання, то декларування відновиться через 90 днів з того моменту, коли закон набере чинності. Субʼєктам декларування потрібно буде подати декларації за 2021 та 2022 рік.
  • Окрім цього, коли люди обіймали посади, то не подавали декларації кандидатів на посаду. Тепер їм потрібно буде це зробити, навіть якщо вони не брали участь у конкурсах.
  • Люди, які є суб’єктами декларування, та перебувають у лавах ЗСУ, на окупованих територіях чи виконують спеціальні завдання в інтересах національної безпеки, мають можливість внести відомості через 90 днів з моменту повернення в постійний пункт дислокації, деокупації території чи завершення воєнного стану.
  • Думаю, що більше захисту потребують ті, хто дійсно воює в Збройних силах. Їхні декларації мають бути закриті, як в працівників СБУ. Тобто вони подаватимуть декларації у відповідний спосіб, але їх не оприлюднюватимуть для загального доступу.
  • В даному законопроєкті йде мова про те, що всі декларації будуть оприлюднені. Не будуть вказувати імена членів сім’ї, а також місто та область, де знаходиться об’єкт нерухомого майна.
  • Будуть обмежені повноваження НАЗК, бо вони не надаватимуть фактичного розʼяснення. До повномасштабного вторгнення агенство давало загальні розʼяснення для суб’єктів декларування по розділах про те, як правильно заповнювати декларації. Іноді норми бувають не зовсім зрозумілі. Я неодноразово зіштовхувалась з тим, що деякі нюанси в законі не прописані. Бо змінюються технології, з’являється, наприклад, криптовалюта. Було б добре, якби НАЗК продовжувало давати роз’яснення.
  • В законопроєкті також збільшили строк внесення змін до майнового стану. Тепер після купівлі чи продажу майна є не 10, а 20 днів для його декларування.

Читайте також: До ВР подали законопроєкт про відновлення е-декларацій: що зміниться?


Про недоліки та прогалини в законопроєкті

Регіна Гусейнова: Я не розумію, чому так довго цей закон не ухвалювали та декларування було закрите. Можна було закрити міста і персоніфіковані дані, імена членів родини.

Та й взагалі, як можна було мати стільки часу і не продумати ретельно законопроєкт, щоб закрити всі прогалини. Вочевидь, міжнародні інституції настільки сильно вже тисли на законодавців, що ті дістали перший-ліпший проєкт з полиці й ухвалили його.

Обмеження повноважень НАЗК по розʼясненню суттєво звужує права декларантів, оскільки це не дає змоги доброчесно заповнити відомості. Бо якщо людина хоче, але не може заповнити декларацію, то незрозуміло тепер, куди їй звертатись.

Субʼєктам треба буде задекларувати усе майно за два роки протягом 90 днів. Якщо це буде відбуватися восени, то декларанти матимуть три місяці перерви перед подачею нової звітності за 2023 рік. Я б рекомендувала їм почати вже підготовку вже зараз.


Читайте також: «Два крила» реформаторів податкової політики — боротьба чи взаємодоповнення?


Я не бачу ніякої складності в поданні декларації для людей, які обрали для себе публічний спосіб життя. Це стосується державних службовців, депутатів різних рівнів. Але, на жаль, у нас немає градації, тому депутат селищної ради повинен заповнювати таку саму декларацію, як і нардеп.

Працівники Офісу президента не підпадають під декларування, хоча мають корупційні ризики. На мою точку зору, законодавець вважає цю структуру великою патронатною службою. Це неправильно. Бо людина, яка працює на хорошій посаді, має певні можливості, може ними скористатись у власних інтересах.


Читайте також: Чому декларування закордонних доходів біженців не є обов’язковим?


Нагадаємо, що посли країн «Великої сімки» закликали українську владу повернути електронне декларування. Його призупинили на початку російського вторгнення. 

Також закрили реєстр декларацій. Після гучних корупційних скандалів активісти вимагають повернути е-декларування. За відповідну петицію на сайті президента проголосували понад 25 тисяч людей.

Попри те, що з початку російського вторгнення декларування призупинили, кожен міг подати декларацію: і працівник держоргану, і місцевого самоврядування. Обов’язок перетворився на право. Станом на березень 2023 року за 2021 рік НАЗК отримала 336 тисяч декларацій людей, які обіймають посади, пов’язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Народні депутати подали всього 29 декларацій, члени уряду — три, з Офісу президента — 3 людини.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО