Фото: REUTERS
Як повідомляє російське видання «Медиазона», за липень 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав рекордну з 1999 року кількість секретних указів. За даними видання, 62% указів Путіна за липень не були опубліковані.
Про секретні укази Путіна та інше говоримо з політологом Олексієм Кошелем.
Олексій Кошель: Те, що відбувається зараз в Росії, вказує, що це країна, яка живе окремим життям, за окремими рамками. Я припускаю, що така рекордна кількість секретних указів, що підписав Путін, з’явилась для того, щоб максимально заховати російські видатки на війну від своїх громадян.
Якщо громадяни дізнаються про кількість посмертних нагород, видатків, то у тієї дуже невеликої, але вдумливої частини російського суспільства, яка складає кілька відсотків громадян, будуть виникати запитання.
Навіть якщо секретні укази стануть відкритими, й випадково про них усі дізнаються, то вони також не покажуть нам повністю картину того, що відбувається зараз в Росії. Я хочу нагадати приклад, коли фінансування ПВК «Вагнер» велось виключно за готівку. Тобто впродовж років йшли мільярди доларів готівкою для того, щоб фінансувати ПВК.
Це дивна і дика країна, яку досить складно розуміти, але потрібно розуміти для того, щоб шукати їхні вразливі точки.
Читайте також: Російська система розвалиться, щойно путінський режим дійде до кінця — Володимир Огризко
Олексій Кошель: У літній період кількість проблем в Росії накопичилась до певної критичної маси. Ми можемо говорити про те, що підписання рекордної кількості секретних документів сталося після походу «вагнерівців» на Москву.
Також підписання секретних документів сталося після поразок РФ на фронті. Ми можемо по-різному розглядати український контрнаступ: хтось очікував прискорений формат, хтось — більш прагматичний довготривалий процес. Але Росія зазнає надзвичайно серйозних ударів. Українська армія пересувається на значну територію, звільняє населені пункти. У цьому контексті відповідь потрібно давати російському суспільству — це робить пропаганда. А також потрібно підтримувати певний градус довіри до влади у середовищі силовиків та військових.
Читайте також: Яке ставлення до «вагнерівців» у Білорусі і до чого це може призвести?
Олексій Кошель: Логіка президентської кампанії Путіна (у березні 2024 року в Росії відбудуться президентські вибори — ред.), може багато в чому впливати на логіку російських воєнних дій. Тобто Путіну до березня 2024 року потрібно буде максимально зберігати формат того, що нічого серйозного не трапилося. Тобто ті сотні тисяч утилізованих росіян — це в межах похибки.
Путіну доведеться підтримувати певний градус напруги в суспільстві, градус патріотизму, формат «ми перемагаємо за будь-яку ціну, ми за ціною не постоїмо». Нам це потрібно очікувати.
Це виходить з логіки про те, що потрібно буде підтримувати хоча б видимість перемог. Тобто так, РФ не перемагає на фронті, але вона підірвала Каховську ГЕС — в українців погано, а отже є певний градус патріотизму, градус того, що Росія перемагає за будь-яку ціну. Цей градус підтримується.
Саме така логіка може стояти в основі прийняття окремих рішень щодо ведення війни з Україною.
Олексій Кошель: Я бачив детальні дослідження, які проводила «Новая газета» свого часу — це були недобитки незалежних медіа в Росії. Ці дослідження вказували, що в різних регіонах Росії, зокрема в Чечні, Інгушетії, рівень фальсифікації сягав від 15% до 30%. Це пояснювали мовою цифр.
Нас це менше цікавить, адже ми розуміємо, що це країна, де немає інструментів демократії, де вибори фальсифікуються. В будь-якому випадку ми впевнені в тому, що Путін переможе на виборах. 100%, конкуренції не буде. Політичних опонентів же чітко визначають у Кремлі. На минулих виборах вони визначили, що однією з лідерів опозиції буде Ксенія Собчак.
Щоб режим був стійкий, до нього все одно має бути достатньо велика довіра в суспільстві. Я думаю, що кремлівські політтехнологи дуже чітко це розуміють і використовують різноманітні технології для того, щоб довіра до Путіна трималася.
Нагадаємо, Палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента РФ Путіна, а також Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ у справах дитини. Ордери видані у зв’язку із ситуацією в Україні.
Путіна та Львову-Бєлову підозрюють у скоєнні воєнного злочину — незаконній депортації та переміщенні дітей з окупованих районів України до Російської Федерації, що відбувалось щонайменше з 24 лютого 2022 року.
Ще у березні 2023 року речник президента ПАР, держави, в якій відбудеться 15 саміт БРІКС з Росією, сказав, що країна усвідомлює свої юридичні зобов’язання і бере до уваги ордер МКС на арешт Путіна. Втім, як оголосила канцелярія президента ПАР у липні, Путін не поїде на саміт країн БРІКС. Росію буде представляти міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Додамо, що Володимир Огризко, директор Центру досліджень Росії та ексміністр закордонних справ України, в етері ГР зазначив, що ситуація в Росії зараз, якщо її описати кількома словами, близька до агонії режиму Путіна.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS