Ілюстративне фото
Гість — заступник директора з розвитку KSE, керівник проєкту «Самосанкції / LeaveRussia» Андрій Онопрієнко.
Андрій Онопрієнко: 270 компаній на сьогодні вийшли із російського ринку. Від загального числа компаній в базі проєкту «Самосанкції / LeaveRussia» це менш як 8%.
Але російський ринок не просто покинути. У Росії є урядова комісія, яка була створена ще минулої весни. Вона проводить зустрічі лише тричі на місяць і бере в роботу максимум по сім заявок на вихід за одну зустріч. Попередньо близько 2000 компаній стоять в черзі, щоб покинути російський ринок. Своїми діями комісія дуже сповільнює цей процес, блокує вихід компаній.
Обов’язковий розгляд має бути, але це максимум 21 заявка на місяць, за найкращих умов. Враховуючи кількість компаній у черзі, можна порахувати, що вихід всіх їх з російського ринку займе 8 років.
Також останнім часом є дуже багато випадків експропріації західного бізнесу, що є кричущим порушення прав іноземних інвесторів. Такі випадки були з Danone, Carlsberg, Fortum тощо. Нещодавно були випадки, коли «РусХимАльянс» подав у суд на UniCredit Bank, Deutsche Bank, Commerzbank і обмежив їх діяльність. Російська компанія фактично хоче отримати активи цих банків через суди.
Є ще кілька перешкод. Зараз уже регіональна влада має додатково давати своє погодження. Є купа обмежень на контроль іноземцями. Всі, хто має понад 50% іноземної участі, практично не має ніяких прав щодо стандартного збору акціонерів, їхні голоси не будуть враховувати.
Також при продажу компанії є обов’язкова умова щодо сплати податків в російський бюджет. Раніше це було 5-10% як добровільний внесок, залежно від умов. У компаній, які довго чекали, величезні дисконти. Деколи вони становлять 90% від вартості активів компанії, а також ще сплата 5-10% внеску. Нещодавно міністр фінансів РФ зазначив, що низка відомств пропонують підняти планку внеску до 15%.
Читайте також: Список компаній, які залишилися на російському ринку, ще й досі досить великий — Максим Гардус
Андрій Онопрієнко: На жаль, ми бачимо досить мало випадків, коли іноземний бізнес в Росії намагається якось захистити свої права.
Хоча, я думаю, є певний шок, як у випадку з Carlsberg. Вони заявили, що досі не мають доступу до менеджменту компанії в Росії. Фактично їм заблокували будь-які процеси комунікації, навіть з їхнім активом у РФ. Carlsberg намагається, як вони сказали, контактувати з представниками уряду, якось домовитись, вийти хоч на якийсь режим розмов.
Але, я думаю, не варто гаяти час. Треба йти, робити позови, формувати коаліції таких компаній, як Carlsberg, оскільки їх вже стає чимало.
Один з випадків експропріації — це Danone. Компанія була одним із лідерів ринку, а родичі Кадирова фактично отримали контроль над нею.
Компанія Fortum, наприклад, просунулась трохи далі у судовій справі, але, як вони кажуть, цей процес займе тривалий час. Як мінімум рік, а то і більше.
До того ж ми знаємо ставлення Росії до судів, міжнародних зобов’язань. Навіть якщо іноземні компанії виграють позови, росіяни все одно не будуть виплачувати кошти за цими позовами.
Читайте також: «Вбивчі російські активи»: як змусити західні компанії вийти з ринку РФ?
Андрій Онопрієнко: Важливо, щоб на Росію не лише накладали санкції. Ми бачили, що їх була величезна кількість на початку війни — у березні минулого року санкції були найжорстокіші. Проте не сталося падіння російської економіки, на жаль.
Різні схеми, імпортозаміщення, сірий імпорт, паралельний імпорт, контрабанда тощо — все це дало змогу Росії через інші канали завозити до себе критично необхідні товари, в тому числі для свого військово-промислового комплексу.
Наприклад, було постачання дронів тіньовим імпортом через треті країни. Також проходили дослідження, які знаходили компоненти іноземних компаній. Часто самі компанії заперечують постачання до РФ, але їхні компоненти знаходять. Але останнім часом пишуть, що багато серійних номерів чи можливостей ідентифікації виробників затирають, щоб навіть це приховати.
Читайте також: Що обмежують санкції США проти Киргизстану? Пояснює Олег Пендзин
Андрій Онопрієнко: У той час, коли західні компанії виходять з російського ринку, відбувається поступова міграція нашої бази. Ми бачимо, що європейський, американський бізнес заміщується на бізнес китайський, індійський та інших країн Азії. Наприклад, у Росії є понад 30 компаній з ОАЕ. А компаній з Гонконгу й Китаю сумарно майже 190.
Нещодавно ми робили аналіз, зібрали дані й були вражені, що китайські банки є фактично одними з лідерів на ринку Росії з нарощування своїх активів, прибутку, кредитування. Оскільки російська економіка відходить від долара, євро, росіяни починають розраховуватися за імпорт з Китаю юанем. Юаня не вистачає, тому китайські банки через свої чотири «доньки» завозять свою валюту в Росію безплатно або дешево. Відповідно, далі цей юань кредитують на потрібні суми. Активи російських банків виросли у 4-5 разів за рік. Це феноменальний зріст для банківської системи. До того ж і прибутки зростають.
При цьому 84% компаній залишаються і ще 8% очікують на вихід. Тобто сумарно 92% китайських компаній працюють у Росії й тільки розширюють свою присутність.
Читайте також: Євросоюз уперше введе санкції проти китайських компаній — FT
Нагадаємо, що 8 серпня Велика Британія запровадила нові санкції проти 22 фізичних і юридичних осіб за межами Росії, які підтримують війну РФ в Україні, а також проти трьох російських компаній, які імпортують електроніку для російської армії.
23 червня Рада Європейського Союзу затвердила 11-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, спрямованих на посилення наявних санкцій ЄС проти РФ і припинення їх обходу.
Уряд Австралії запровадив нові санкції проти 45 фізичних і юридичних осіб Росії. Станом на липень 2023 року Австралія застосувала санкції проти понад 1100 осіб та організацій, які підтримують вторгнення Україну.
20 липня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що США запровадили санкції проти близько 120 юридичних та фізичних осіб у сферах оборони, технологій, фінансових послуг та енергетичних галузей РФ. Санкції торкнулися й тих фізичних і юридичних осіб, які розташовані в Киргизстані. Під обмеженнями опинилися російські виробники зброї та високотехнологічні галузі, які підтримують оборонну промисловість Росії.
Володимир Зеленський запровадив у дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 11 червня про застосування санкцій проти 178 громадян Росії.
Іван Ус, кандидат економічних наук, в ефірі Громадського радіо сказав, що головне, щоб динаміка зберігалася. Бо кожен пакет створює додаткові складнощі для РФ, які стають їй у копійку.
20 липня, 2023 року, Рада Євросоюзу продовжила санкції проти Росії за війну в Україні до 31 січня 2024 року. Економічні обмеження складаються з широкого спектра секторальних заходів, включаючи заборону на торгівлю, фінанси, технології та товари подвійного призначення, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морським транспортом сирої нафти та певних нафтопродуктів з Росії до ЄС, відключення від системи SWIFT низки російських банків, а також призупинення мовлення та ліцензій кількох кремлівських медіа. Під санкціями сотні людей, чиновників, пропагандистів, компаній та організацій.
Також нагадаємо, у вересні минулого року Bloomberg повідомило, що у російському уряді прогнозували глибоку рецесію через західні санкції. Там побоювались серйозного падіння деяких секторів економіки та масового «відтоку мізків» із країни.
21 вересня 2022 року, після звернення президента Росії Путіна та оголошення часткової мобілізації, у РФ впав курс рубля, а російські активи продовжили дешевшати.
Відповідно до звіту Світового банку, у 2022 році ВВП Росії скоротився на 3,5%.
У березі 2023 року керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський повідомив ГР, що через рік російська економіка вилетить з 50-ки найпотужніших у світі.
24 червня поточного року російське видання «Комерсант» повідомило, що на тлі конфлікту між ватажком ПВК «Вагнер» та військово-політичним керівництвом РФ російські банки підвищили курс обміну валют.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS