Після «референдумів» у Херсонській і Запорізькій областях Україна краще розуміє кримчан, бо у них було те саме — Ковальський

Про роковини окупації Криму поговорили з співкоординатором громадянського руху «Євромайдан-Крим» (2013-2014рр.), представником Крайової Ради українців Криму (КРУК) Сергієм Ковальським.

27 лютого…

Сергій Ковальський: Найскладніший період у Криму почався з 27 лютого 2014-го року, тому що саме у цей день були захоплені Верховна Рада Криму і Кабінет Міністрів. Звичайно, що росіяни заїхали в Крим раніше, але з 27 числа почалася публічна військова операція. І весь спротив, який почався після 27 лютого, був небезпечним. Почали фізично викрадатися люди: деяких вбивали, деяких катували, деяких вдалося обміняти.

Після 27 лютого росіяни захопили і інформаційний простір, і почали масову пропаганду по всіх телеканалах, радіо, біг-бордах. Вони швидко змінювали настрої людей, а люди боялися війни.

Спротив

Сергій Ковальський: Починаючи з 2 березня, ми почали активно боротися з окупацією, виходити на мітинги. Тоді рух «Євромайдан Крим» сформувався в рух спротиву, який об’єднував не тільки євроатлатничні прагнення України, а й тих людей, які просто не хотіли бачити Росію у Криму.

Найпотужніший день  був 9 березня — мітинг біля пам’ятника Шевченка. Вже два тижні окупанти тероризували населення. Рашисти навезли своїх громадян, які бігали за журналістами і з чітким російським акцентом повідомляли їм, що «Крим хоче до росії». Масово кримчани ніхто не виходив підтримувати росію. Але 9 березня понад дві тисячі людей вийшло на мітинг за Україну, незважаючи на загрозу життю, на вже наявні випадки викрадення людей, окупацію, повне беззаконня.

«Сьогодні Україна краще розуміє кримчан…»

Сергій Ковальський: Сьогодні Україна більше розуміє кримчан — як це все робиться, які «псевдореферендуми» організовувалися в Херсоні, а дев’ять років тому таке саме було і в Криму. Було іноді дуже неприємно чути, що Крим вибрав жити в Росії. Хто вибирав? Різниця між Донбасом і Кримом була лише у тому, що на Донбасі була українська армія, а в Криму її не було. Нам, громадськості, було дуже важко протистояти людям зі зброєю. Але люди все одно виходили, щоб зупинити процес окупації.

• Різниця між Донбасом і Кримом була лише у тому, що на Донбасі була українська армія, а в Криму її не було

Чого досягли?

Сергій Ковальський: Сьогодні весь світ знає, що українці боролися. Ми маємо історичні факти — відео того, як українці в Криму виходили з прапорами України і підтримували саме Україну, бажаючи, щоб росія пішла.

Жертви пропаганди

Сергій Ковальський: Кримчани, насправді — жертви пропаганди. Їм нав’язали віру, що вони голосували на «псевдореферендумі». Зараз, спілкуючись з кримчанами, я чую від них: «Ми боїмося, що зараз Україна прийде і почне нас знищувати, бо ми — зрадники». А насправді, в Криму було лише 10% відвертих шовіністів.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі