Буде погано, якщо ми прийдемо в деокупований Крим без плану —  радниця омбудсмена України

Олександра Дворецька: Ми чекаємо, коли Крим повернеться в Україну та інтегрується в український культурний та інформаційний простір. Зараз як ніколи ця перспектива стала наочною. А з іншої сторони, ми розуміємо, що все не так просто. Повернення Криму є складною ситуацією не тільки з точки зору повернення територій. Дуже важлива інтеграція людей, які там проживають. Оскільки пройшло багато часу і населення вже змінилося. Велика кількість українських громадян поїхало з півострова, натомість приїхало багато росіян. Ми знаємо про воєнні злочини. Через територію Криму за останній рік вивозили багато дітей з півдня України. Все це залишає неабиякий відбиток на кримському суспільстві.

Спротив

Олександра Дворецька: Всі ці 9 років кримчани не припиняли зв’язок із материковою частиною України. Люди вступали в університети, оформлювати документи українського зразка: свідоцтва про народження, про шлюб тощо. Зв’язки підтримувалися. Початок війни підсилив рух спротиву всередині Криму. Люди, які раніше зберігали український паспорт під подушкою зараз мають надію на те, що їхні дії спротиву можуть призвести до глобальних змін. Люди висловлюють свою солідарність з Україною різними способами. Наприклад, всім відома історія про жовті стрічки. Такі дії об’єднують. Але зараз це стало ще більш небезпечним.

• Стратегія деокупації Криму вже розроблена. Її треба трохи оновити. Але робота над цим вже іде. Там враховані безпекова, кадрова та гуманітарна складові.

«До деокупації Криму треба готуватися»

Олександра Дворецька: Нам доведеться приймати складні рішення щодо подальшої долі громадян РФ, які приїхали після 2014 року і на незаконних підставах перебувають на території Криму. Все може бути складніше, ніж здається. Хтось покине Крим самостійно, хтось залишиться. Треба буде розбиратися з цим. Нам треба буде глянути на успішні кроки, які зробила Україна за цей період і поступово впроваджувати їх в Криму. Це про реформу децентралізації, мовне законодавство, реформу нової української школи і т.д. Треба підходити інструментально. Для цього нам потрібні люди, які будуть готові все це впроваджувати. Це складний процес, але якщо до нього готуватися, його можна здійснити досить швидко. Погано буде, якщо ми прийдемо на деокуповану територію без плану.

Читайте також: Деокупація Криму: з якими проблемами зіткнеться Україна?

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS