Планові перевірки платників податків на 2024 рік: які є недоліки

На 2024 рік Державна податкова служба України запланувала 3242 планові перевірки платників податків.

Податкова запланувала на 2024 рік 3242 планові перевірки: оприлюднено графікhttps://t.co/738fz2Md51 pic.twitter.com/5JlBnmgiUs

— Економічна правда (@epravda) December 25, 2023

Говоримо про це з головою Ради директорів аудиторської фірми «Аксьонова та партнери» Оленою Макеєвою.   

Недоліки планових перевірок платників податків

Олена Макеєва: Кількість підприємств, юридичних і фізичних осіб, яких включили в план перевірки на 2024-й рік, менша, ніж у попередніх планах. Планові податкові перевірки вже давно не відбувалися, близько 5 років. Тому податкова може сьогодні перевіряти на три роки, як раніше, а фактично п’ять. Чи багато це, чи мало? Дивлячись, з якого ракурсу оцінювати. Якщо відносно кількості всіх платників податків в Україні, то це, очевидно, замало, нижче одного відсотка. 

Але ми маємо говорити про те, як обиралися підприємства для перевірки, чи змінилися підходи під час податкових перевірок компетентними органами. Тому що платники податків забули, що таке податкова, і їм буде дуже важко зустрітися з податківцями, які за два роки геть не змінилися. 

• Тому бізнес явно очікує, що перевірки будуть проходити за іншими правилами. І я маю на увазі зараз не норми Податкового кодексу, тому що вони майже не змінилися в частині контролю. Я маю на увазі поведінку, психологію перевірників, вони мають змінитися за два роки, як і більшість українців.

Тепер речі, на які я звернула увагу. По-перше, є базові моменти: в план перевірок включають підприємства відповідно до ступенів ризику несплати податків. Є незначний, середній і високий ризик. Будь-яке підприємство може потрапити у категорію незначного ризику й отримувати перевірку найчастіше раз на три роки. Загалом ступені ризиків прописані у наказі Міністерства фінансів. Кожен з цих ступенів містить чимало критеріїв. Наприклад, високий ступінь має понад 10 критеріїв, яким має відповідати підприємство, аби потрапити у цю категорію. 

Читайте також: Як Державна податкова служба блокує роботу українського бізнесу

Наразі невідомо, як підраховують кумулятивний ефект всіх цих критеріїв. Тобто, якщо ви подивитесь графік перевірок, то побачите назву підприємства, його код і місяць початку перевірки. Проте ступінь ризику платника податків графік не показує. Для мене це трохи непрозорий механізм, тому що платник має знати, за якими критеріями його включили в план перевірок. Це так само, коли поліція зупиняє водія і розказує, на підставі чого його зупинили. Також податкова має вказати, коли була остання перевірка, тому що є підприємства, які 20 років на ринку, але їх жодного разу не перевіряли податкові органи.

В Податковому кодексі визначено, що до графіка перевірки включають лише підприємства, які мають ризик щодо несплати податків. Але це треба довести. А через те, що ми не знаємо механізму визначення ризиків, це є непрозоро. Мені здається, що платники податків мають право це знати, податковій варто над цим попрацювати.

По-друге, критерії оцінки ризику несплати податків за останні два роки суттєво не переглядали. Напевно, деякі показники стали неактуальними під час війни. Наприклад, одним із показників високого ступеня ризику є від’ємне значення фінансового результату, тобто збитки. Ще один показник — реалізація товарів, робіт, послуг нижче собівартості. Ясно, що під час війни дуже багато компаній стали збитковими, тому що треба якось стримувати бізнес. Особливо в цьому контексті ми говоримо про малі й середні підприємства, хоча й великі теж мають збитки або продаж товарів нижче собівартості. Звісно, коли товари лежать на складі, то є чимало підприємств, які змушені продавати їх собі в мінус, аби не тримати склад, не платити оренду. Тому такі критерії ризиків, напевно, перед тим, як формувати новий план перевірок, треба було б переглянути. 

Читайте також: «Два крила» реформаторів податкової політики — боротьба чи взаємодоповнення?

Чи змінилася поведінка податківців під час війни

Олена Макеєва:  Для мене важливо не те, скільки підприємств буде перевіряти податкова, а те, як їх обирали, які підходи буде використовувати податкова під час перевірок. Візуально я не помічаю якихось кардинальних реформ в податковій службі. Але перевірки проходили й під час війни. Хоча це були позапланові перевірки, камеральні, вони могли бути.

• Але в мене, на жаль, немає позитивного досвіду, аби сказати, що поведінка податківців змінилася.

Наприклад, в аудиторів теж є контроль якості й свій орган контролю, який приходить на перевірку. Він дуже прискіпливий, ставить дуже багато питань. Звісно, не всім це подобається, але я тішуся, бо коли приходить цей перевірник, то він грамотно, професійно ставить цікаві питання. Яким би неприємним був сам факт перевірки, я тішуся, що маю справи з професіоналом. Людина розбирається, питає мене, їй цікава моя професійна думка. Такого діалогу немає в податкової, на жаль, тому що податківці не дуже компетентні, у порівнянні з головними бухгалтерами. Вони загалом не хочуть будувати діалог. 

• Якби бухгалтер відчував, що його думку чують, що є місце для дискусії двох професіоналів, то й ставлення до перевірок було б іншим.

В оприлюднений план перевірки податкової включено 2172  юридичних осіб, фінансових установ і представництв і 914 фізичних осіб. Звільнили від планових перевірок платників єдиного податку першої та другої групи й підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. 

Це дуже добре, що цей план опублікували, й кожна компанія може перевірити, чи є вона в ньому. План можуть змінити посеред року, тому обов’язково його варто відстежувати. 

Вікторія Єрмолаєва: Графік є на сайті Державної податкової служби.

Олена Макеєва: Так, графік є щодо кожної категорії платників податків, що підлягають перевірці. Це класна штука, яку свого часу ми зробили, щоб перевірка не була сюрпризом. Бо кожне підприємство, кожен платник податків має право підготуватися до будь-якої перевірки. Я сподіваюся платники зустрінуть нових податківців, але можуть бути й старі, не реформовані, які за два роки не змінилися.

Читайте також: Як має працювати податкова система в умовах війни

Позапланові та камеральні перевірки

Олена Макеєва: Позапланові перевірки були й до цього. Я працюю з бізнесом, і на сьогодні є пряма норма Податкового кодексу, яка передбачає, в яких випадках може бути позапланова перевірка. Наприклад, це може бути, коли податкова отримала інформацію про можливе порушення законодавства платником податків. Якщо податкова отримала таку інформацію, то вона може надіслати запит компанії, й підприємство має 15 робочих днів, щоб відповісти на цей запит. Якщо відповідь не надійшла, то податкова може провести позапланову перевірку. Під час війни я стикалася багато разів з тим, що підприємства не дивляться в поштову скриню і часто запити не бачать, тож отримують позапланові перевірки.

Камеральні перевірки, які проводять без інформування платників податків, відбувалися на постійній основі. А чим ще було займатися податківцям під час мораторію на податкові перевірки? Тут нічого не змінилося.

Нагадаємо, 8 грудня 2023 року набрав чинності закон № 3453-ІХ, який скасовує мораторій на проведення планових перевірок.

При цьому все ще діятиме мораторій на перевірку певних категорій платників податків. Це стосується, серед іншого, платників єдиного податку першої та другої груп, для яких мораторій діятиме до 1 грудня 2024 року. Для платників податків, що знаходяться на тимчасово окупованій території, мораторій діятиме до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій.

Як повідомляє ЛІГА:ЗАКОН, Державна податкова служба втретє за грудень оновила План-графік проведення документальних перевірок на 2023 рік.

У січні цього року заступник директора з правових питань YouControl Данило Глоба в етері Громадського радіо висловив думку, що «заплановані податкові перевірки — це корупційна яма, щоб чиновники, які під час війни просіли, могли якось існувати».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі