Олена Новікова
Плани — «не космос»: Андрій Колесник про те, чому Україна не розвиває космічну економіку
Україна у своїх планах повоєнної відбудови фактично не згадує космічну галузь, хоча вона могла б стати важливою складовою розвитку держави. Адже в країнах-лідерах галузі космічна економіка охоплює десятки мільярдів доларів.
Ведучі1
Гості1
«Циклон-4М» — українська космічна ракета-носій
Що ж таке космічна економіка та чи має шанс наша країна на її розвиток, ми дізнавалися в експерта-аналітика із питань космічної діяльності, ексрадника голови Державної космічної агенції України Андрія Колесника.
Що таке космічна економіка
Андрій Колесник: Космічна економіка — дійсно дуже широке поняття, і вона дуже потужна сьогодні у світі.
Фактично 400 мільярдів доларів щорічно крутиться в цій сфері світової економіки. Прогнозується, що до 40-го року цей обсяг становитиме близько 1 трлн доларів.
І практично 50% космічної економіки світу припадає на США. За останніми даними, Бюро економічної діяльності США (це фактично, як наше міністерство Держстатистики), приблизно 216 мільярдів доларів — на кінець 2021 року.
Порівняно з 10-літньою давністю дійсно набирає оберти космічна економіка США, як і у всьому світі. Туди входять десятки позицій товарної номенклатури, десятки видів економічної діяльності.
Є також багато напрямків цієї сфери. Наприклад, організація економічного співробітництва та розвитку (ОECD) має теж свою статистику, свої економічні коди космічної діяльності. І вони, в принципі, збігаються з кодами США.
Види космічної діяльності (економічної)
Фактично, космічну діяльність ділять на три види. Upstream, midstream і downstream.
- Upstream — це стосується того, що називають виробництвом космічної техніки, ракетоносіїв, супутників і іншого обладнання, яке потім запускається у космос.
- Midstream — це стосується безпосередньо космічних послуг, які надаються через космічний простір. Тобто, це послуги супутників, послуги спостереження землі з космосу, послуги навігації. Це все входить в цей сектор, це теж обладнання спеціалізоване, це сама сфера діяльності, яка надає багато потрібних даних на землю.
- І третє — це downstream, це те, що у нас розташоване на землі. Тобто, це те обладнання, яке використовує космічні дані, яке фактично обробляє ці дані, видають його в вигляді, зручному для споживача вигляді. Все ці дані дуже широкого асортименту. Сюди входить і питання страхування космічного бізнесу та інші питання, пов’язані з освітою.
Читайте також: NASA, супутники і космічні проєкти: куди варто рухатись Україні?
Відновлення України та космічна економіка: досвід Італії
Андрій Колесник: У нашій державі є план в Україні по відновленню України після війни. Цей план був ще минулого року представлений міжнародній спільноті у Лугано, Швейцарії. Він був більш наївний. Цього року у Лондоні був більш прагматичний план, де продемонстрували реально, куди нам потрібно вкладати гроші на відновлення. Але, на жаль, там немає космічної економіки взагалі, як ніколи не було в наших державних документах десятиліттями, начебто космос у нас в екзилі перебуває. І це дуже сумно.
Але досвід, наприклад, тої ж Італії демонструє, що можливе відродження космічної економіки в окремій країні. Чому Італія? Оскільки по Європі дуже сильно вдарила епідемія COVID-19, багато економік втратили численні відсотки ВВП. І тому Європейський Союз дозволив країнам зробити національні плани відновлення.
Італія дуже показова, тому що вони після цієї пандемії намагаються відновити саме космічну економіку. Італія нам ближче (як географічно, так і за обсягами економіки).
Вони запропонували плани відновлення економіки, а саме розвивати:
- супутниковий напрямок,
- виробництво космічних компонентів,
- сервіс на навколоземних орбітах,
- використання даних спостереження Землі з космосу.
І вони дали можливості розвиватися стартапам, малому, середньому бізнесу на тих умовах, що в усіх цих програмах, які будуть фінансуватися урядом на принципі 50 на 50 (тобто проваджуючи державне приватне партнерство), щоб обов’язково не менше 30% коштів йшли саме на стартапи, малий-середній бізнес, щоб країна піднялася у питанні космічної економіки.
Читайте також інтерв’ю з Леонідом Каденюком: «Ми навіть не підозрюємо, як багато на Землі космічних технологій»
План для України
Андрій Колесник: Нам потрібно розосереджувати космічну економіку по всій країні. Це перше.
І друге — це державне приватне партнерство. Звичайна держава не потягне все це. Нам потрібно, щоб бізнес був зацікавлений. Для того, щоб бізнес був зацікавлений, потрібно створювати умови для цього бізнесу. А щоб створити умови, потрібно, щоб всі фонди, які на сьогодні існують по сприянню стартапів, розвитку нових критичних технологій (у тому числі й мілітарних), теж включали один пункт, якого зараз немає — космічні технології.
Держкомагенція
- Нам треба перезапускати Державну космічну агенцію, може на інших умовах, може, розширюючи функцію на ту ж аеронавтику, повітроплавання. Підходи потрібно міняти.
Що таке сьогодні Космічна агенція? Фактично, вона має три функції на сьогодні: держзамовлення космічної техніки й послуг, функція регуляторна (дозволи та тому подібне), управління державним підприємством.
Ця третя функція у нас з’явилася тільки наприкінці 90-х, початку 2000-х і саме ця функція на сьогодні, на жаль, є основною. Тобто вони займаються тільки тим, що управляють Державним космічним підприємством. Мільярд з бюджету, який там виділяється, розподіляється наступним чином: половина цієї суми йде на функціонування Національного центру управління та випробування космічних засобів. Це, фактично, установа, яка здійснює спостереження за космічними об’єктами. Під час військових дій дуже нам корисна. Це єдина її функція.
Але не настільки ефективно, як хочеться, оскільки вона поглинає дуже великі гроші, а вихід, КПД, не такий, як цього б хотілося…
А частина грошей йде не на космічну діяльність. Наприклад, на утилізацію ракетного палива твердого, а також рідинного ракетного палива. Це взагалі діяльність, яка не стосується космічного напрямку. І, на жаль, чому ми так погано представлені в космосі — через те, що все дивилися, що можуть робити ці державні підприємства і як їх завантажити. Тобто про космос не йшлося взагалі.
Важливість статистики
- У нас немає навіть статистики по країні, який обсяг у нас космічної економіки.
Тобто будь-яка світова статистика, яка зараз відображає космічну економіку, включає багато країн колишнього Радянського Союзу (Казахстан, Азербайджан, наприклад, навіть Білорусь). В Україні космічна економіка, на жаль, не враховується. Натомість враховується те, що випускають державні підприємства в сумі з космічною технікою. Тобто і не космічна техніка, і космічна техніка.
І причини тут у тому, що, фактично, керівниками Космічного агентства призначили людей з цих державних підприємств, які потім усю свою діяльність направляли на те, щоб якимось чином дати бонуси, переваги своїм підприємствам.
Слухайте також: Супутник «Січ-2-30», космічна програма, освоєння Місяця: інтерв’ю з головою Держкосмосу
Нагадаємо, 21 квітня 2023 року послиня України у США Оксана Маркарова повідомила про підписання спільної заяви між НАСА і Державним космічним агентством України. Спільну заяву підписали адміністратор НАСА Білл Нельсон та заступник голови ДКА України Володимир Міхеєв. Державне космічне агентство України — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади України, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі космічної діяльності та несе відповідальність за стан розвитку галузі.
Україні треба виділяти на космос 3 млрд грн на рік, аби залучати інвестиції. Про це в ефірі Громадського радіо розповів голова Державного космічного агентства Володимир Тафтай.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
