facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Проблему обміну валюти може вирішити організація централізованого інкасо — аналітик

Інтерв'ю

Небанківські фінустанови скаржаться, що населення не хоче брати в них валюту з ознаками пошкоджень, просять Нацбанк втрутитися.

Проблему обміну валюти може вирішити організація централізованого інкасо — аналітик
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Чому виникла ця проблема і як її розв’язати, ми розпитали економіста і фінансового аналітика Віталія Шапрана.

Вказівка Нацбанку не допомогла

Віталій Шапран: Проблема в тому, що валюту все одно приймають без будь-яких недоліків (банкноти різних номіналів, доларів, євро, навіть злоті). І те, що Національний банк видав вказівку — це могло б допомогти ринку десь пів року, рік тому. А коли відбувся наплив валюти від заробітчан, коли ті, хто виїхав, повернулися… Українці ж повертаються не з порожніми кишенями з Європи. Там менші вимоги до зовнішнього вигляду банкноти валюти, особливо там, де зона євро. Ви ж бачите, наприклад, 500 гривень, 1000 гривень з надписом, або потерті, або навіть надірвані, банки приймають без проблем. Але якщо ви принесете 100 євро, скажімо, із надписом якимось, або зі штампиком маленьким до обмінного пункту, то, скоріше за все, у вас це не візьмуть.

Ситуація була прогнозованою, тому що це не вина банків, або Національного банку, це провина населення. Його привчили. У 10-15 років діяла постанова Національного банку, яка давала можливість різним комерційним банкам, небанківським установам не приймати до обміну купюри, на яких є певні недоліки. Насправді це було неправильно, і це потрібно було змінювати, і про це казали неодноразово фахівці. Але на цьому заробляли небанківські установи, які виймали ці купюри й подавали їх на інкасо, в банки за межами України. Як правило, це банки, наближені, до банків-емітентів, до ЄЦБ або до Федерального резерву.

Вони їх обмінювали на нові купюри та завозили сюди. Коли авіаційне сполучення припинилось, то перевезення банкнот стало дорожчим. Асоціація Фіном у своєму релізі пропонує розв’язати питання коштом організації централізованої інкасо через Держбанк. Я можу сказати, що це може бути не Державний банк, а інший банк, будь-який, який хоче заробити, але запропонує ринку якомога найменшу ціну.

Асоціація «Фіном» у своєму релізі пропонує розв’язати питання коштом організації централізованого інкасо через Держбанк.

Читайте також: Нацбанк хоче максимально наситити ринок доларом, щоб не було проблем з обміном — Василь Фурман


Рішення є

Олена Новікова: А чому банки на це не скаржаться, а тільки небанківські фінансові установи?

Віталій Шапран: Ну, по-перше, не всі цю постанову виконують, ви можете взяти обмальовані 100 доларів і пройтися по обмінних пунктах. Я вам даю гарантію, що навіть в центрі Києва десь у половині обмінних пунктів вам просто відмовлять її взяти.

У банках також так само. Розумієте, якщо ви прийдете в один із державних банків, який з 1993-го року займається інкасо, у центральний офіс, то скоріш за все у вас візьмуть цю купюру. А якщо це буде якийсь банківський обмінний пункт десь у селі біля Ірпеня, Бучі або біля Борисполя — то скоріш за все вам відмовлять, тому що вони працюють всі від приходу.

Чим віддаленіший обмінний пункт, тим більше ймовірніше, що він працює від приходу, у нього немає підкріплення з кас банків. Він продає те, що він прийняв за день чи за тиждень, тобто він продає назад.

Якщо він буде приймати погані якісь банкноти, які люди будуть боятися купувати, то там в релізі вони правильно вам написали фінансово. Що споживачі, тобто ті, хто купують валюту населення, не хочуть купувати обмальовані долари або євро, вони хочуть новенькі, красиві тощо.

  • Це безпідставне бажання, Національний банк в цьому абсолютно правий, коли пише і говорить про те, що це безпідставно. Але для того, щоб переконати населення — малою одних розмов, потрібні дії.

«Перші дзвіночки» з’явились у травні-червні

Віталій Шапран: До цієї ситуації Нацбанк мав готуватися. Якби ми порушили це питання всередині експертного середовища, і поставили перед Національним банком десь рік тому, або пів року тому, то навіть б це все не дійшло до засобів масової інформації. І коли це питання виникло, перші дзвіночки з’явились десь в травні-червні, я просив ваших колег із друкованих і інтернет-видань писати про це. Тому що, коли воно виходить назовні й ми починаємо про це розмовляти, цей психоз починає живитися новим.

Потрібно всіх і в селі десь там під Костянтинівкою, або десь між ліній фронту, і в столиці, і у Львові, та, в інших містах потрібно переконати всіх споживачів, що всі долари, є там штампик, чи є там якась рисочка, яка намальована олівцем чи ручкою).

Незалежно від стану цієї банкноти, вона приймається. Тому що, розумієте, поставте себе на місце бабусі, яка купує 100 доларів десь там під Борисполем. Вона ці 100 доларів купує на половину своєї пенсії, наприклад, або навіть більше, для того, щоб захистити свої заощадження. Ну, вона так думає. Я не згоден з її рішенням, але вона так думає. І вона дійсно, якщо вона буде побоюватися, що в неї ці долари назад не візьмуть, то вона буде просити касира продати красиві долари.

І от наше завдання з вами, з усіма, в тому числі з засобами масової інформації, переконати, що усю валюту приймають.


Читайте також: Долари — це лише засіб збереження статків, більш прибуткові — облігації внутрішньої державної позики — Василь Фурман


Нагадаємо, Національний банк України посилив вимоги до банків та небанківських обмінників через масові випадки відмови приймати у громадян старі чи зношені доларові банкноти. Він скасував вимоги щодо частково пошкоджених банкнот. У цих вимогах містився опис зношених банкнот або банкнот, які мали плями, потертості, штампи тощо, але які банки й небанківські обмінники все одно були зобов’язані приймати у клієнтів.

20 червня, стало відомо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити адміністративну відповідальність за відмову або обмеження у здійсненні валютних операцій.

Раніше в НБУ назвали «ситуацію» зі старими доларами «штучною». Там також очікують, що ситуація з відмовою банків та обмінників приймати старі або зношені банкноти стабілізується.

Згодом державний «ПриватБанк» оголосив, що з 22 червня поновлює послугу прийому готівкової іноземної валюти з її зарахуванням на картку через мережу терміналів самообслуговування.

«ПриватБанк» планує відновити можливість здійснення валютних операцій за допомогою терміналу самообслуговування. Ці операції були призупинені з кінця травня.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

Анальний секс, вагітність, геморой: розмова з проктологинею Анастасією Пристаєю

Анальний секс, вагітність, геморой: розмова з проктологинею Анастасією Пристаєю

3D-будинок в Ірпені для сім'ї військового надрукували за 58 мотогодин

3D-будинок в Ірпені для сім'ї військового надрукували за 58 мотогодин

Це не просто проблема з корупцією, це проблема з мораллю — Совсун про законопроєкт щодо добудови ХАЕС

Це не просто проблема з корупцією, це проблема з мораллю — Совсун про законопроєкт щодо добудови ХАЕС