facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Росіянам наші льотчики дуже дошкуляють — Павло Лакійчук про вибухи у Криму

Інтерв'ю

Обговорюємо прогалини в російській обороні, як окупантам дошкуляють українські морські дрони та які настрої в окупованому Криму після ударів ЗСУ.

Росіянам наші льотчики дуже дошкуляють — Павло Лакійчук про вибухи у Криму
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.

Про останні вибухи в Криму

Павло Лакійчук: Уночі українські сили завдавали ударів по позиціях зенітно-ракетного комплексу противника на мисі Тарханкут, а вже вранці почалися «бавовни» в Севастополі, у Новофедорівці.

До слова, росіянам наші льотчики дуже дошкуляють, судячи з того, що останніми днями, тижнями ворог цілив по Хмельниччині, по Полтавщині. Це значить, що і наші бомбардувальники працюють дуже добре, і наші винищувачі, носії протирадіолокаційних ракет, теж дають жару ворогу.

Анастасія Багаліка: Запитаю про мис Тарханкут. Невідомо, що це була за система ППО там у росіян?

Павло Лакійчук: Власне, С-400 або С-300, суттєво це не міняє. Концептуально це те, що на наші можливості не впливає. Головне, коли противник розміщує на північно-західній, на західній частині Криму, зенітно-ракетний комплекс дальнього радіуса дії, він розраховує перехопити наші літаки над морем, літаки-носії ракет.

Якщо Євпаторія, Севастополь, вони вже працюють там безпосередньо по наших ракетам, які летять по їхнім військовим об’єктам, то ось цей зенітно-ракетний дивізіон треба підчищати. Щоб наші льотчики могли здійснити пуск ракет з визначених географічних точок.

Росіяни перекидатимуть у Крим ППО?

Анастасія Багаліка: Оце підчищення призводить до того, що росіянам доводиться перекидати в окупований Крим все нові і нові комплекси ППО, правильно?

Павло Лакійчук: Ну так, дійсно. По-перше, їм доводиться відновлювати ту систему, яка в них була. І якби вони цього не робили, вони б мали можливість ущільнити ППО, але наші хлопці не дають їм змогу це зробити. І доступ до критично важливих об’єктів Криму ми досі маємо. Обмежений, але маємо.

Анастасія Багаліка: Для них може стати проблемою логістичне перекидання нових комплексів ППО в Крим?

Павло Лакійчук: Ну, якщо говорити, що важко їх буде перекинути, ну, насправді це не так. З точки зору транспортування, більшість зенітно-ракетних комплексів на колісній базі, вони маневрові, можуть доставлятися як залізницею, так, і авто (власним ходом, грубо кажучи). Тож, питання полягає тільки в тому, яку відстані доведеться подолати: з Далекого Сходу чи з крайньої півночі Росії, щоб добратися до нашого квітучого Криму. Це може скласти певні труднощі для подальшої експлуатації цих комплексів.

Те, що росіяни зараз використовують С-300, що створювались, за задумом конструкторів, виключно для протиповітряної оборони… Вони продовжують використовувати, хоча, до слова, вже не так часто, по наших наземних об’єктах. Це свідчить про те, що цих комплексів і ракет у них досить багато.


Читайте також: Експерт пояснив, чому росіянам не вистачає ППО для «захисту» Криму


Які настрої в окупованому Криму після ударів?

Павло Лакійчук: Настрої різні. Адже там частина населення чекає повернення України, повернення в Україну. Частина з острахом дивиться на те. Це люди, які з радістю зустрічали прихід окупанта в 2014 році. І навіть після того, як вони, побачивши цей «русский мир», пересвідчились, що це зовсім не та манна, про яку російська пропаганда їм розповідала, а це такий злодійкуватий і небезпечний звір… Вони б і були раді від нього здихатись, але бояться після того, як вступили з ним в колаборацію.

А ще є третя категорія. Значна частина населення Криму — це люди, росіяни, які переїхали з Росії до Криму. Адже Крим, Севастополь, Ялта, Феодосія, Саки — це вам не Нар’янмар і не Воркута. І звідти тікають люди, там знелюднюються землі, які непридатні для життя людини.

І от виявилась така ніша: красива, тепла місцина, куди можна переїхати, а ще й гроші за це заплатять. І такого росіянського люду в Криму досить багато, за деякими підрахунками майже мільйон росіян туди перебралися. От вони взагалі в шоку, їм страшно, тому що повертатись їм вже нікуди. А в Криму вони розуміють, що вони не гості та не господарі, а загарбники.

Анастасія Багаліка: Ну, відчуття захищеності у них вже зникло, я так розумію.

Павло Лакійчук: Я думаю, що у них зараз відчуття, куди тікати. Вони не знають, куди тікати. У Росії їх теж вже не чекають.


Читайте також: Україна залучила для ударів по Криму власну тріаду — Ігор Романенко


Про нинішнє призначення Криму для росіян

Павло Лакійчук: Якщо раніше Крим був такою військовою базою, то він зараз більше такий транзитний хаб для руху ворожих сил, ворожих тилів, боєприпасів на південь України, на материковий південь, на Херсонщину, на Запоріжжя, і тут головний хаб — це Джанкой першим ділом.

Росіяни будують оборонні укріплення, як на півночі Криму, так і на західному узбережжі, так і на перешийку між Керченським півостровом і Великим Кримом. Поки що там нема великих сил, які гуртуються до оборони, але попередня підготовка така ведеться. Це значить, що ворог припускає таку можливість, що рано чи пізно доведеться воювати в Криму, і щобільше, тікати з нього кудись на схід.

Анастасія Багаліка: Якого характеру ці оборонні укріплення?

Павло Лакійчук: На півночі Криму лінія інженерних укріплень, вона будувалася ще з 2015-2016 року. І це така система, розрахована на перший ешелон, на другий ешелон, на тил. Але це переважно земляні укріплення, посилені бетонованими інженерними спорудами.

На заході Криму, узбережжі досить дивні лінії траншей, які йдуть вздовж берега, інколи пляжами. Це тимчасові споруди, кожного разу їх у період зимово-осінніх штормів дещо підправляє природа, а потім комусь доводиться навіщось рити їх по-новому.

Третя лінія — це лінія на Керченському перешийку, там також збудована низка інженерних укріплень, відомих як «зуби дракона».

«Зуби дракона» у Криму, рос ЗМІ

Тобто дуже схоже на те, що робиться на півдні України, на Запорізькому напрямку.


Читайте також: Кримські татари зі світського крила підтримали Ізраїль, засудили дії ХАМАС — Еміль Ібрагімов


Про морські дрони

Анастасія Багаліка: Я от повернуся до теми пошуку якихось додаткових прогалин в російській обороні для ударів по окупованому Криму. Росіяни традиційно люблять заявляти про морські дрони, чомусь їм полюбився цей метод взаємодії, в якому звинувачують Україну. За вашою інформацією, наскільки це справді так? Коли ми говоримо про удари по Криму, як часто ми говоримо про морський шлях доступу і як часто про авіаційний?

Павло Лакійчук: Росіяни говорять про морські дрони саме через те, що вони їм добре дошкуляють. Наші військові постійно вдосконалюють ці системи, і ворог не знає, з чим стикнеться наступного разу. Якщо сьогодні йдуть морські дрони, грубо кажучи, з контактними підривачами в носі, то завтра вони можуть виявитись або зануреними, і їх помітять тільки після контакту з їхнім ворожим кораблем в морі. Або навіть можуть бути носіями мін, які будуть виставлені на фарватері. І після низки уражень кораблів на зовнішньому рейді Севастополя, російські окупанти в певній прострації, вони точно не можуть ідентифікувати, які засоби, яким чином їх уразили. Це безумовно їх, м’яко кажучи, нервує.

З невідомою загрозою боротися завжди важче. Що стосується повітряної загрози, вона на виду. Тому про найменше ворог говорить.

І що їм можна говорити, коли прилетіла ракета в штаб флоту. Пізно вже щось розповідати, що вони можуть там збивати ці ракети чи не можуть. Коли ракета прилітає в центр Севастополя в судноремонтний завод, де стоять кораблі, теж розповідати багато нічого.

Окупаційний губернатор Севастополя розважає, він любить розповідати різні байки. Про роботу ППО. Але самі севастопольці бачать, що і чим зупиняло приліт ракет. Популярності на таких байках не заробиш.


Читайте також: Сергій Данилов: Ми недооцінюємо ворога, а він активно модернізує сполучення Криму з Херсонщиною


Нагадаємо, 30 жовтня Україна завдала ударів по об’єктах окупантів у тимчасово окупованому Криму. Це підтвердила начальниця Об’єднаного пресцентру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк. За даними джерел Telegram-каналу ASTRA, вдалося вразити російський ЗРК «С-300».

Після висадки українського десанту в Криму серед російських загарбників ширяться панічні настрої. Про це у серпні 2023 року говорилося у перехопленні ГУР.

У тимчасово окупованому Криму російські загарбники посилюють захист залізничних поїздів. Причиною цього стали постійні диверсії на залізничних об’єктах. Про це 25 жовтня повідомляв кримський рух спротиву «АТЕШ».

У Сімферополі росіяни переміщують військову техніку через великі втрати в Запорізькій області та під Авдіївкою, а в Євпаторію масово завозяться радянські самохідні артилерійські установки 2С1 «Гвоздика». Про це 18 жовтня повідомив партизанський рух «АТЕШ».

Нагадаємо, аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що, ймовірно, США передали системи ATACMS таємно, щоб забезпечити українським силам оперативну несподіванку. Загальний шок у російському інформаційному просторі свідчить про те, що Україна досягла бажаного ефекту.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Авторитаризм відроджується, тому що пам’ять про Другу світову минула — Портников

Авторитаризм відроджується, тому що пам’ять про Другу світову минула — Портников

«Ми заходимо в період розростання війни до глобального масштабу»: перші результати Саміту миру

«Ми заходимо в період розростання війни до глобального масштабу»: перші результати Саміту миру

«Виконувала таку роботу, на яку медиків зазвичай не посилають»: історія інструкторки з такмеду

«Виконувала таку роботу, на яку медиків зазвичай не посилають»: історія інструкторки з такмеду

Півтора роки незнання: як росіяни викрали підприємця, що займався зерновими

Півтора роки незнання: як росіяни викрали підприємця, що займався зерновими