Фото: Wikimedia Commons
20 липня у своєму Telrgram каналі голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що США запровадили санкції проти близько 120 юридичних та фізичних осіб у сферах оборони, технологій, фінансових послуг та енергетичних галузей РФ. Санкції торкнулися й тих фізичних і юридичних осіб, які розташовані в Киргизстані. Під обмеженнями опинилися російські виробники зброї та високотехнологічні галузі, які підтримують оборонну промисловість Росії.
Про нові санкції США й останні обмеження від ЄС нам розповів економіст Олег Пендзин.
Олег Пендзин: По-перше, треба розуміти, що всі санкції, що вводяться Євросоюзом чи США певним чином кореспондуються, щоб вони давали найбільші результати.
По-друге, всі санкційні списки, які на сьогодні прийняті, можна поділити на дві категорії: персональні санкційні списки й секторальні санкційні списки, що пов’язані з обмеженням тих чи інших видів діяльності.
По-третє, є момент, що чітко відстежується в європейський й американських санкціях. Мова йде про постачання товарів подвійного використання.
Ми вже на сьогодні маємо приклади, коли в іранських Shahed були знайдені запчастини американських виробників. Також в російських ракетах, вироблених у 2022 році, ми бачили запчастини, які надходять у РФ через «сірий» імпорт. Тож на сьогодні стоїть жорстке питання контролю за кінцевим споживачем.
Принципова річ, що є і в 11 пакеті санкцій ЄС, і в американських санкціях, це те, що виробник є відповідальним за кінцеве споживання продукту, який він продає. Тобто виробник сьогодні не до кінця, але має відстежувати кінцевого споживача, щоб він не був на території країни, яка підпала під санкції.
Річ у тім, що складна техніка ніколи не продається просто так. Вона продається з розрахунком на подальше обслуговування і супровід, в тому числі гарантійний. Коли ми говоримо про складну техніку як, наприклад, двигуни, то є дилер, який має повноваження для реалізації й забезпечує її гарантійне обслуговування.
Якщо дилер був помічений в порушенні санкційних обмежень або його діяльність певним чином призвела до того, що техніка потрапила в підсанкційну країну, то він нестиме відповідальність. Він, як мінімум, може бути позбавлений права здійснювати операції з певним видом товару, а як максимум, на його компанію можуть бути введені санкції.
Читайте також: Австралія запровадила нові санкції проти 45 фізичних та юридичних осіб РФ
Олег Пендзин: Щоб не було «сірого імпорту» в Росію, і європейці, і американці заборонили транзит товарів подвійного використання через територію РФ.
Як це виглядає? Уявимо собі якусь киргизьку фірму, яка з умовною європейською чи американською фірмою укладає договір з постачання комп’ютерної техніки чи товару подвійного використання. Цей товар має приходити на киргизьку фірму шляхом транзиту через РФ. Цей товар їде через територію Росії й щезає, не доїжджає до киргизької фірми, яка, напевно, вже давно перепродала цей товар росіянам. Таким чином цей «втрачений транзит» означає постачання товарів подвійного використання підсанкційній країні.
Читайте також: Список компаній, які залишилися на російському ринку, ще й досі досить великий — Максим Гардус
Олег Пендзин: Якщо певні військові підприємства не вели активної виробничої діяльності, були законсервовані чи напівбанкрути, то проти них могли не вводитись санкції.
Якщо ж та чи інша компанія не здійснювала такої діяльності й загалом не вела господарську діяльність, то нащо на неї вводити обмеження.
Через те, що Росія останнім часом достатньо активізувала діяльність напівмертвих компаній, закидала їх військовими замовленнями, ці компанії почали демонструвати господарську діяльність, почали виходити на закупівлю тієї чи іншої техніки. Відповідно, вони миттєво потрапили в підсанкційні списки.
Читайте також: Британія зняла санкції з російського олігарха Тінькова
Нагадаємо, що 23 червня 2023 року Рада Європейського Союзу затвердила 11-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, спрямованих на посилення наявних санкцій ЄС проти РФ і запобігання їх обходу. Серед іншого до санкційного списку внесли 87 компаній, серед яких компанії третіх країн, що причетні до продажу безпілотників з Ірану.
Уже 20 липня Рада Євросоюзу продовжила санкції проти Росії за війну в Україні до 31 січня 2024 року.
22 червня 2023 року проєкт «Схеми» у своєму розслідувані повідомив, що компанії з Казахстану та Киргизстану допомагають Росії обходити санкції США та Євросоюзу. У розслідуванні зокрема йдеться, що РФ, використовуючи фірми у цих країнах, завозить західне електронне обладнання для своєї військової техніки.
19 липня американська газета The Washington Post, із посиланням на джерела, заявила, що США готують санкції проти Киргизстану через постачання заборонених технологій та зброї до Росії.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS