Що таке дідух, і чому він знову актуальний в Україні  

Гостя — Галина Бондаренко, етнологиня, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології

Історія дідуха

Ліза  Цареградська: Традиція з відновлення дідуха якась дуже жива. Можливо, це моя бульбашка, звісно, але я бачила купу пропозицій, власне, придбати дідух або навіть зробити самостійно. Звісно, і мені здається, що це прекрасний привід поговорити. Отже, що таке дідух, і що він символізує?

Галина Бондаренко: Дійсно, цей традиційний різдвяний символ — дідух — стає все більш відомим на теренах України, в усіх регіонах, і стає більш поширеним. Хоч згодна із тим, що не всім відомо, що це за символ, яке його значення, чому він з’явився і як довго побутує в різдвяній обрядовості українців.

Наші предки були землеробами. Усім землеробським культурам, і українським, притаманне пошанування життєдайної сили збіжжя, зерна. Різдво до прийняття християнства святкувалося на теренах України як День Зимового Сонцестояння. І зі сприйняттям християнства, це свято також увібрало в себе ті давні язичницькі моменти і, зокрема, вшанування хліба у всіх абсолютно можливих формах. Тому напередодні Різдва встановлювали снопа на покуті, який, власне, і називався дідухом чи дідком, чи райсніпом називався, Василем, Колядою, різні мав назви, але поширений таки дідух. Потім зерно, каша, зерен, кутя, солома, хлібні вироби.

• Це бажання предків запрограмувати, щоб наступний землеробський рік приносив добро, щоб він був урожайним, було багатство, достаток в домі.

Для дідуха брали найчастіше останній обжинковий сніп, тобто той сніп, який зжинали на полі останнім. Початок і кінець робіт завжди супроводжувалися певними обрядами. Ми цей сніп ще раніше, влітку, могли прикрашати, могли просто вибирати найкращий сніп, ставили в стодолі, а тоді напередодні Різдва вносили до хати. Або вже в деяких регіонах України цей сніп могли прикрашати квітами, блискітками.

Читайте також: «Політично ми означили себе, як та країна, яка прямує в Європу» — релігієзнавиця про перехід УГКЦ та ПЦУ на новий календар

Які меседжі дідух шле сучасникам?

Галина Бондаренко:  Зерно — це такий символ вічності, неперервності життя. Бо зерно, помираючи, падає в землю, дає життя колоску — це символ безкінечності життя, плодючості, родючості. Назва «дід» відсилає нас також до культу предків. Тому що поминальні осінні дні, наприклад, мали назву «діди» на Поліссі. І це таке загальне збірне ім’я померлих пращурів, які, за переконаннями наших предків, жили в тому чи іншому потойбіччі, у вирії, і звідти вони могли турбуватися про нас, а також турбувалися і про ріст рослин.

Етнографи фіксують, що цей сніп міг мати різний вигляд і на тій же Волині, як Віктор Давидюк, етнограф, свідчить, що дідуху могли одягати козацьку шапку, підперізувати тканим поясом. На Харківщині, там Валківському чи Богодухівському районі, для снопа робили вуса. Також могли одягати його, надавати йому такого вигляду чоловіка. Це теж посилання до того, що у вигляді цього снопа могли вшановуватися предки.

Читайте також: Аргументи на користь святкування Різдва 25 грудня від історика Зінченка

Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за Новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.

27 липня Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі