11 серпня білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що готовий покращувати білорусько-польські стосунки, мовляв, «ми сусіди, і сусідів не обирають, вони від Бога». Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський відреагував на цю заяву. За його словами, Польща хотіла б, щоб білорусько-польські взаємини були якомога добрішими, але саме білоруська влада поводиться так, як вона поводиться, і вона несе повну відповідальність за погані стосунки між країнами.
Незабаром, як повідомило «Польське радіо», міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак заявив про створення військової частини на кордоні з Білоруссю для протидії загрози із Білорусі.
Про це та інше говоримо з польським істориком, експертом з питань міжнародної політики, заступником директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукашем Адамським.
Лукаш Адамський: З того моменту, як Лукашенко прийшов до влади у 1994 році, стосунки Білорусі та Польщі завжди були поганими. Мова йшла лише про те, чи вони дуже погані, чи просто погані.
Зараз у Польщі Лукашенка сприймають як людину, яка, по-перше, втратила поле політичного маневру, яка сильно залежна від Росії, Путіна. По-друге, його сприймають як людину, яка тримає у в’язницях понад тисячу політичних в’язнів, — це дуже турбує польську громадську думку.
Треба також сказати про польську меншину в Білорусі, яка набагато численніша, ніж в Україні. Це майже 300 тис. людей на країну з 9 млн громадян. Лідер меншини Анджей Почобут, абсолютно чесна і розумна людина, вже два роки сидить у в’язниці, де його просто тортурують.
Тобто, якщо Лукашенко хоче якогось покращення відносин з Польщею, то я б очікував якихось жестів: звільнення Анджея Почобута; зміни риторики, яка є абсолютно антипольською; реальних кроків, а не декларації.
Також важливо нагадати, що два роки тому Лукашенко почав запрошувати мігрантів з Близького Сходу. Тобто людей, яких він ошукав, пропонуючи переправлення до ЄС. Але фактично він кидав тих людей на польсько-білоруський кордон, де доходило до абсолютно жахливих сцен. Мігранти намагалися прорвати цей кордон, а польська прикордонна служба їх витісняла назад до Білорусі. У Польщі це важлива тема, бо це питання безпеки.
Але не можна просто розмовляти. Мусить відбутися якась зміна в політиці Білорусі й звільнення політичних в’язнів.
Читайте також: Лукашенко хоче використати ядерну зброю як «амулет» від міжнародного тиску — Шрайбман
Лукаш Адамський: Я дуже часто чую в Україні думку про те, що Лукашенко робить все, що хоче Путін. Я признаю, що поле політичного маневру білоруського диктатора дуже сильно зменшилось, але часом є так, що хвіст крутить собакою. Тобто Лукашенко не має таких самих інтересів, як Путін.
Путін є російським імперіалістом, який хоче відбудови Російської імперії у складі Росії, України та Білорусі. Це загроза для Лукашенка. Білоруський узурпатор влади хоче утримати свою маленьку в’язницю, свій маленький тоталітаризм, але не хоче, щоб це була частина загальноросійської в’язниці.
Лукаш Адамський: Я б не сказав, що загроза від «вагнерівців» з Білорусі є великою. Існує маленька імовірність того, що вони будуть робити не тільки прикордонні дрібні провокації, а щось більше. Все-таки ми маємо справу з Росією, яка є абсолютно нераціональною.
З іншого боку, «вагнерівців» у Білорусі є кілька тисяч, а біля польського кордону лише кількасот. Також є звістка про те, що вони вже переміщуються нас схід. Польські експерти говорили, що ПВК може, наприклад, тренувати мігрантів нелегально штурмувати польський кордон або робити дрібні сутички, щоб протестувати реакцію Польщі та НАТО. Але нині це не є якоюсь великою загрозою.
«Вагнерівців» радше мають слугувати Лукашенку для утримання його режиму. Диктатор не має впевненості, що його власна армія і сили безпеки будуть достатніми, якщо в Росії почнуся якісь зміни внаслідок українського контрнаступу. Він залишиться з народом, який його не терпить.
Читайте також: Багато білорусів вважають, що нібито «вагнерівці» «захищатимуть їх від НАТО» — Сергій Бульба
Лукаш Адамський: В Україні недооцінюють рівень тих жахливих репресій, які є в Білорусі. Недооцінюють те, в якому становищі живе цей народ за Лукашенко, зокрема останні два роки.
Там існує принаймні тисяча політичних в’язнів. Люди абсолютно ні за що отримують величезні вироки. У Польщі дуже часто нагадують долю двох журналісток телебачення «Белсат», яке мовить білоруською мовою, але з території Польщі, щоб створити альтернативу для медіапростору Білорусі. Ці журналістки за свою професійну діяльність отримали 10 і кілька років вироку відповідно. Анджей Почобут, лідер польської меншини, юрист і абсолютно чесна людина, отримав кільканадцять років в’язниці.
Хоч є така ситуація в країні, але більшість білорусів не підтримує війни проти України. Там є 30-40% людей, які підтримують Лукашенка, які б хотіли відновлення Радянського Союзу. Останні є жертвами радянської, лукашенківської й путінської пропаганди.
Але більшість білорусів дуже чітко заявили два роки тому, що вони хочуть демократичного лідера. Ця ситуація дозволяє розрізняти Білорусь і Росію, де більшість населення, на жаль, підтримує злочинний путінський режим і війну проти України.
Читайте також: Чому загострились польсько-українські стосунки? Пояснює Юрій Панченко
Нагадаємо, як зазначив політичний аналітик Артем Шрайбман у розмові з Громадським радіо у лютому 2023 року, Лукашенко зараз у найбільшій залежності від РФ за весь час свого керування. На його думку, доволі популярний наратив в Україні та на Заході, що Лукашенко, нібито, опирається тискові Путіна. Цей міф вигідний Лукашенку. Нема підтвердження того, що Путін хоч раз упродовж останнього року чогось такого від Лукашенка вимагав, чого б він не виконав.
Лукашенко 9 червня на черговій зустрічі з Путіним у Росії обговорили розміщення ядерної зброї у Білорусі, одразу ж після того, як 7 – 8 липня завершиться підготовка споруд для неї.
Напередодні, 25 травня 2023 року, у Мінську відбулася двостороння зустріч білоруського міністра оборони Віктора Хреніна та російського Сергія Шойгу. Вони підписали угоду про порядок розміщення російської нестратегічної ядерної зброї у сховищі в Білорусі, рішення про її застосування лишається за Росією.
Уряд Білорусі та незалежні джерела підтвердили 14 липня, що інструктори ПВК «Вагнер», раніше дислоковані в Африці, прибули на полігони до Білорусі. Там вони почали навчати тамтешні територіальні війська.
Також, цього ж дня, 14 липня, речник Пентагону, бригадний генерал Патрик Райдер повідомив, що найманці ПВК «Вагнер» наразі не беруть істотної участі у війні Росії проти України.
29 липня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив про переміщення «вагнерівців» у бік Сувальського коридору, який з’єднує країну з державами Балтії, а також відокремлює територію Калінінградської області (РФ) та Білорусі.
Відомо, що Олександр Лукашенко сподівається за допомогою переходу найманців із ПВК «Вагнера», після спроби влаштувати переворот у РФ, посилити власну армію, а також врівноважити кампанію Кремля через «Союзну державу» поглинути РБ. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Лукашенко, ймовірно, прагне встановити жорсткий контроль над будь-якими силами «вагнерівців», які прямують до Білорусі.
Відомо також, що Путін хоче зберегти ПВК «Вагнера» як згуртоване бойове угруповання після збройного повстання найманців минулого місяця, проте прагне відокремити засновника компанії Євгена Пригожина від її керівництва та сил.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS