facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що здатне обвалити Запорізький фронт росіян: пояснює військовий оглядач

Інтерв'ю

Про ситуацію на всій лінії фронту говоримо з Олександром Коваленком.

Що здатне обвалити Запорізький фронт росіян: пояснює військовий оглядач
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 7 хвилин

Гість — військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

Ситуація на Лимано-Куп’янському напрямку

Олександр Коваленко: Сили оборони України знаходяться по Лимано-Куп’янській вісі в обороні. Окупанти намагаються тиснути.

Відбуваються зміни в складі російських підрозділів, бо там починає відігравати свою роль 25-та загальновійськова армія РФ. Це ново- та недосформована армія, що не має достатнього потенціалу. Вона починає відігравати свою основну роль саме в цій локації, тому що найбільш боєздатні бригади, які були присутні в районі Кремінної, які діяли в напрямку Лиману, Борової, Куп’янська, відправили до Авдіївки. Це ворожі підрозділи 2-ї загальновійськової армії, 41-ї загальновійськової армії, 90-ї танкової дивізії. А 25-та загальновійськова армія не може замінити найбільш боєздатні бригади. 

  • Тиск досить серйозний, росіяни не відмовляються від своєї мети — виходу на лівий берег річки Оскіл. Але ресурсу в них трохи менше, ніж було.

Хоча починають з’являтися нові підрозділи ворога — «Шторм V». Їх, за попередньою інформацією, формують з колишніх «вагнерівців». Тобто таким чином починає повертатися «Вагнер». Але не як приватна військова компанія, адже «Шторм V» знаходиться під повним патронатом Міністерства оборони РФ.

Ворогу сьогодні важливо тримати високий рівень штурмів, постійну інтенсивність. Якщо ми говоримо про якийсь більш серйозний прорив, то тоді вони використовують механізований компонент. Це відбувається, коли розпочинається повноцінна хвиля наступу, як біля Авдіївки. Там вони також тиснуть постійно. Але найбільш небезпечні — основні хвилі наступу. Дві вже було. Зараз готується третє. Це небезпечно, бо тоді вони вмикаються усі ресурси, а не тільки людський. Тобто механізована компонента починає працювати більш інтенсивно та масово: артилерія, авіація тощо.

Ситуація біля Бахмута та Авдіївки

Олександр Коваленко: У районі Бахмуту відбуваються досить серйозні бойові дії. І не тільки в південному секторі міста, а й в західному, північно-західному. Росіяни там намагаються тиснути із самого міста. Також ворог здійснює постійні штурмові дії в південному напрямку, напрямку Кліщіївки й Андріївки. Таким чином він намагається витиснути Сили оборони України з південного сектору, зробити буфер безпеки для траси 0513, яка є «логістичною артерією» від Бахмуту до Горлівки.

Також у росіян є спроби просуватися в напрямку Богданівки, хоча вони там не демонструють дуже швидкого темпу. Там відбуваються гойдалки, коли одна й та ж позиція може приходити з рук в руки — вони займають якусь нашу позицію, а ми паралельно — їхню. Отже, в якомусь сенсі, це позиційні бої.

Далі, якщо спускатися по мапі вниз, то найбільш гарячим місцем на сьогодні є Авдіївка. Там сконцентровано понад 40 тисяч особового складу ворога. І росіяни будуть значно прискорювати процеси до Нового року, вони до того часу мають продемонструвати результат. Але цього результату вони, як ми бачимо, не мають. З огляду на ситуацію навколо міста, я не думаю, що до Нового року їм вдасться дотриматися дедлайну й оточити Авдіївку. І після Нового року вони будуть продовжувати виконувати цю бойову задачу, бо в них тоді з’явиться новий дедлайн — вибори в Росії. 

  • До виборів має відбуватися процес підсилення групи російських військ біля Авдіївки. Таким чином вони можуть збільшити кількість особового складу біля міста до 60+ тисяч осіб, щоб реалізувати поставлені задачі.


Читайте також: Постійні обстріли, щури та відсутність комунікацій: яка ситуація у прифронтовій Донеччині


Ситуація на Запорізькому напрямку та лівобережжі Херсонщини

Олександр Коваленко: Запорізька область — це класична позиційна війна, де може бути невелике просування від 50 до 100 метрів. Або ж просування може взагалі не бути протягом дня. Можуть змінюватися позиції, переходити з рук в руки. При тих умовах, які ми зараз спостерігаємо, перспективи чи кардинальних змін подій я не бачу. 

Можуть виникнути якісь фактори, які повпливають на ситуацію. Але поки що вони не виникли. Таким фактором може бути Керченський міст, якщо він перестане працювати. Тоді зменшиться кількість матеріально-технічного забезпечення росіян на півдні України, і ті групи військ, які там знаходяться, не матимуть достатнього забезпечення передових підрозділів. Почне страждати система управління, тобто тримати оборону через деякий час стане неможливо. Тоді для них можуть бути негативні наслідки.

Якщо ми говоримо про лівобережну Херсонщину, то це трохи інша ситуація. Там Сили оборони України дійсно можуть розширювати плацдарм. І це відбувається досі, не дивлячись на зміни погодних умов і те, що росіяни збільшили своє угрупування з 65 до 68 тисяч особового складу. Це відбулося коштом передислокації деяких підрозділів з Криму й Запорізької області. Враховуючи дії Сил оборони, я не виключаю, що у 2024 році саме цей напрямок буде і надалі збільшувати кількість звільнених територій України.

Вплив підриву Каховської ГЕС на просування Сил оборони України

Олександр Коваленко: Якби не було підриву Каховської ГЕС, то форсування Дніпра можна було б виконати, хоч це й складна задача. І виконання цієї задачі відбувалось би не тільки піхотною складовою, а й з використанням відповідної інженерної техніки, з середньо- та легкоброньованою компонентою тощо. Але використовувати середньо- та легкоброньовану техніку в прибережній зоні після цього терористичного акту довгий час було просто неможливо. Могла діяти тільки піхота. Отже, росіяни значно обмежили можливості та ресурс, які могли використовувати Сили оборони для форсування Дніпра й виходу на лівий берег. Ворог зробив це навмисно.

Про те, як росіяни використовують авіаційні бомби

Олександр Коваленко: Росіяни зараз 24/7 використовують керовані авіаційні бомби (КАБ), й це є реальною проблемою. Вони використовують до 100+ одиниць на добу. У листопаді вони встановили абсолютний рекорд, використавши 120 авіаційних бомб за добу. Цьому протидіяти дуже важко. Зараз це майже неможливо, навіть коли ми використовуємо комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), щоб зменшувати точність цих бомб та збивати їх з траєкторії польоту. Але навіть з використанням РЕБ бомба все одно десь впаде і вибухне. Вона може впасти за 400-500 метрів від твоєї позиції, але чи гарантуєш ти, що за 400-500 метрів нема позиції твоїх побратимів?

Ворожа авіабомба КАБ-500. Фото: ДСНС України
  • Розв’язання проблеми — наші партнери. Ми цілком та повністю зараз залежимо від подальших постачань того чи іншого інструментарію від них.

Читайте також: Коли очікувати закінчення політичних ігрищ у США довкола допомоги Україні?


Про допомогу Україні США

Нагадаємо, законопроєкт про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню 6 грудня не пройшов процедурне голосування у Сенаті Конгресу США.

У перебігу голосування, яке мало б прокласти шлях до початку обговорення законопроєкту, голоси розділилися таким чином – 45 «за» і 48 – «проти». Це означає, що виділення пакета у 110,5 мільярдів доларів не змогло отримати 60 необхідних голосів для проходження документа. Саме з цього пакету допомоги понад 60 млрд доларів мали б бути виділені для України.

У вівторок, 5 грудня, лідер демократичної більшості в Сенаті США Чак Шумер заявив, що президент України Володимир Зеленський скасував онлайн-брифінг для американських сенаторів, під час якого мав розповісти про ситуацію на фронті та потреби Києва у зброї.

Цей виступ був важливий, адже Конгрес США досі не підтримав виділення додаткової допомоги Україні, тоді як виділені раніше кошти закінчуються цього року.

У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу запит на додаткову допомогу у розмірі 106 мільярдів доларів. З них — 61,4 мільярда доларів для підтримки України. Ці гроші мали б скерувати на програми Міноборони США з озброєння для України та поповнення власних запасів — 30 мільярдів доларів. Ще 14,4 мільярда доларів призначені на військову, розвідувальну та іншу безпекову допомогу. На програми з економічної, безпекової та операційної підтримки — 16,3 мільярда доларів.

Тож зараз ми знову переходимо до етапу політичного торгу та домовленостей у США, зазначив в інтерв’ю ГР директор Програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв. За його словами, протягом цього тижня республіканці й демократи мають прийти до якогось взаєморозуміння. Країв додав, що наступного тижня можемо очікувати на нове голосування, бо їм треба закрити так чи інакше це питання до різдвяних канікул.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Ветеранська політика дуже залежить від того, як ефективно працюють ТЦК» — ексміністерка у справах ветеранів

«Ветеранська політика дуже залежить від того, як ефективно працюють ТЦК» — ексміністерка у справах ветеранів

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram