facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Постійні обстріли, щури та відсутність комунікацій: яка ситуація у прифронтовій Донеччині

Інтерв'ю

Яка ситуація в Авдіївці та навколо неї? Що нового у Краматорську? Чого потребують жителі прифронтових населених пунктів? Говоримо про це з кореспонденткою Громадського радіо в Донецькій області Яніною Львутіною.

Постійні обстріли, щури та відсутність комунікацій: яка ситуація у прифронтовій Донеччині
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Гостя — кореспондентка Громадського радіо в Донецькій області Яніна Львутіна.

Ситуація в Авдіївці

Яніна Львутіна: Для України Авдіївка — це важливе стратегічне місце. Вона знаходиться на панівній висоті. З околиць міста дуже добре видно не тільки нині окупований Донецьк, але й позиції росіян поблизу.

Якщо, не дай Боже, Авдіївку захоплять, то для окупантів це відкриє вихід на Покровськ, що дуже погано для стратегічної тактики українських військовослужбовців. Через це місто ніхто не збирається здавати.

З 2014-го року там йдуть постійні бої, на відміну від решти населених пунктів. Там дуже хороші укріплення наших військовослужбовців. Росіяни також з 2014-го року ґав не ловили, окопувалися. Тому просування вперед на Авдіївському напрямку для деокупації Донецької області дуже важке.

  • На жаль, є просування росіян по флангах міста. Тобто впритул Авдіївку вони не можуть захопити, тому намагаються обійти населений пункт із тилу, закрити кільце. Але їхні переваги на цьому напрямку дуже несуттєві. Поки що ми не можемо казати про активну оборону Авдіївки з боку росіян.


Читайте також: У ЗСУ спростували чутки про «активну оборону» росіянами Авдіївки


Ситуація в Краматорську

Яніна Львутіна: Щодо Краматорська є позитивна новина. Нещодавно волонтери «Хатіко UA» у співпраці з міжнародною організацією World Central Kitchen відкрили для дітей 6-16 років гурток для розвитку. На тому гуртку щоденно приймають дві групи з близько 15 дітей. Вони займаються дуже різними справами: збирають Lego, роблять пап’є-маше, навіть крутять суши та піцу. Це дуже крута безплатна ініціатива.

Батьки дуже радіють, бо півтора року в Краматорську дітям не було де розвиватися. Адже через дистанційне навчання вони не соціалізуються, сидять тільки вдома. І ось такі гуртки допомагають дітям переживати всю війну більш стабільно для своєї психіки. Можна спілкуватися з однолітками, відриватися від постійних бойових дій.


Читайте також: У Краматорську та Слов’янську почали вмикати вуличне освітлення — журналіст


З якими проблемами стикаються жителі прифронтових населених пунктів

Яніна Львутіна: Ми були в Часовому Яру нещодавно. Окрім того, що там відсутні всі комунікації (але до цього люди звикли), виникає проблема з дуже великою кількістю мишей та щурів. Ми були у військових, і там десятки, сотні гризунів, які йдуть з незасіяних через обстріли полів. Тобто в полях мишам немає чого їсти, тому вони йдуть до людей, а там вже гуманітарна допомога. Гризуни починають їсти цю допомогу. Проте вони не стільки з’їдають її, як просто псують.

Наразі люди ще переживають про те, що почали приходити з лісу дикі лиси. А дикі лиси — це сказ, від якого треба щеплення. Звісно, державних установ або якихось клінік немає на всій лінії фронту. 

  • Тобто проблема, яка наступає на п’яти, — це сказ у прифронтових населених пунктах, де люди залишаються без централізованих лікарень, медичних закладів, у яких можна було б вакцинувати домашніх тварин.

Але ми знаємо, що зараз волонтери розпочинають місії, дивлячись на запити людей. Волонтер Євген Ткачов розвернув ініціативу, приїхав із першими візитами у Часів Яр й провакцинував перших хатніх улюбленців. Охочих стільки, що просто вакцин не вистачає.

Андрій Куликов: У який спосіб боротися з мишами та щурами, адже отруту, наприклад, буде небезпечно розсипати для наших воїнів?

Яніна Львутіна: Так, небезпечно. Але перші засоби боротьби, що я бачила — це саме отрута. Я так зрозуміла, якщо це простір, куди постійно заходить повітря (бліндаж або спостережний пункт), то суха отрута не дуже шкодить здоров’ю. Бо наразі інших варіантів, окрім мишоловок та сухих речовин, для військовослужбовців немає. На жаль, доводиться закуповувати це самим, бо ми ж розуміємо, що Міноборони не закладало кошти на боротьбу з гризунами на передовій.


Читайте також: Що передбачають нові правила ввезення гуманітарної допомоги?


Чого найбільше потребують жителі прифронтових населених пунктів

Андрій Куликов: На що зараз найбільше волонтери звертають увагу, коли постачають гуманітарну допомогу? Їжа, зимовий одяг, можливо, опалювальні прилади?

Яніна Львутіна: Найбільше — на зимовий одяг, бо їжі, яку постійно привозять волонтери, вистачає. Тобто не можу сказати, що зараз люди в населених пунктах біля фронту голодують. Але є потреба в теплому одязі, брикетах, дровах, вугіллі, щоб опалювати місця, де вони живуть. Адже більшість населення має буржуйки, які треба чимось топити.

Також є потреба в будівельних матеріалах. Ми їздили з волонтерами в Лиман та Сіверськ. Останній знаходиться у близько 6 кілометрах до лінії фронту, його обстрілюють з декількох районів. У Лимані також постійні обстріли, попри те, що там 35 кілометрів від лінії фронту. Тому є потреба у будівельних матеріалах. Це дошки, цвяхи, монтажна піна, щоб задувати щось, плівка, щоб закривати вікна або дах. Тобто матеріали для екстреного захисту будівель, аби перезимувати.


Бої за Авдіївку

Нагадаємо, 28 листопада Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що в останні дні російські війська досягли невеликого просування на північному напрямку «кліщів» у рамках спроби оточити місто Авдіївку. Як зазначається у зведенні, з початку жовтня 2023 року російські війська просунули лінію фронту в цьому районі на 2 км. Це коштувало їм тисяч жертв.

27 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російські війська ведуть наступ на шести напрямках в районі Авдіївки. За даними аналітиків, станом на 27 листопада окупанти не досягли жодних підтверджених успіхів. Як зазначається, зараз тривають важкі бої поблизу Авдіївського коксохімічного заводу на північному сході Авдіївки та промислової зони на південний схід від Авдіївки.

Раніше аналітики ISW написали, що російські окупанти почали нові штурми Авдіївки, але вже зі «слабшими механізованими силами». Як вважають в Інституті, атаки ворога «не призведуть до швидкого просування». Тоді Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що українські війська відбили щонайменше 50 російських атак на Авдіївському напрямку 23 і 24 листопада.

Українські сили просунулися вперед біля залізниці на південний схід від Степового під Авдіївкою. Про це також повідомили аналітики ISW 19 листопада.

10 листопада був місяць від моменту, коли окупанти почали штурмувати Авдіївку. За цей час українські воїни знищили понад 100 ворожих танків, 250 інших бронемашин, близько півсотні артилерійських систем та 7 літаків Су-25. Загальні втрати противника у живій силі становлять близько 10 000 осіб. Про це розповів Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА