facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Софія Київська та забудовники: як уряд отримав останній шанс вберегти пам'ятку

Інтерв'ю

Про протистояння забудовникам у буферній зоні Софії Київської говоримо з журналісткою та громадською активісткою Іриною Федорів.

Софія Київська та забудовники: як уряд отримав останній шанс вберегти пам'ятку
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Майже 10 років кияни протистоять забудовникам, які у буферній зоні Софії Київської, що є пам’яткою ЮНЕСКО, вирішили «реконструювати» готельний комплекс «Прага». Ці роботи можуть шкідливо вплинути на пам’ятку. Про це у своїй колонці для LB.ua пише журналістка та громадська активістка Ірина Федорів.

Ірина стверджує, що уряд має останній шанс захистити Софію в суді від забудовника «Л-Капітал», який у буферній зоні хоче звести готельно-офісний комплекс висотою 32 метри. Вона розповідає, що першу інстанцію Міністерство культури уже програло у нині ліквідованому ОАСК. Зараз же інтереси уряду представляє Міністерство юстиції, адже рішення суду першої інстанції зачіпає права й обов’язки Кабміну, які є в міжнародних договорах. «Під час розгляду справи в першій інстанції уряд просто не залучили», — пише журналістка.

Активістка каже, що головний бій за пам’ятку світового значення розгортатиметься в Шостому апеляційному адміністративному суді, який відкрив провадження в цій справі. Засідання відбудеться 23 січня наступного року.

Про деталі справи ми розпитали Ірину Федорів.

Заборона підвищення висотності у буферній зоні Софії Київської

Ірина Федорів: Софія Київська перебуває під захистом ЮНЕСКО, і довкола неї є буферна зона, у якій є певні правила. Наприклад, у цій зоні заборонене підвищення висотності. Тобто, якщо виганяти поверхи вверх, то це створює тиск на ґрунти, а це шкодить будівлі, можуть бути тріщини. Якщо поряд є роботи по підземному паркінгу, то починають по-іншому курсувати підземні води — це так само руйнує пам’ятку. Усе це заборонено стандартами й рекомендаціями ЮНЕСКО. 

Ми маємо виконати свої міжнародні зобов’язання, тому зараз уряд використовує останній шанс. 

  • Шостий апеляційний суд дозволив Мін’юсту представляти інтереси уряду, який виконує міжнародні зобов’язання, щоб довести, що Міністерство культури не має погоджувати забудовнику додаткову висотність.
Ірина розповідає, що у ЮНЕСКО наголосили, що в Києві біля Софії потрібно зберегти чотириповерхову будівлю по вул. Золотоворітській, 11 й уникнути надбудови восьмого поверху по вул. Володимирській, 36. Фото: Наші гроші

Читайте також: Будинок авіаконструктора Сікорського у Києві має бути відреставрований — МКІП


Шлях до оскарження рішення першої інстанції у справі забудови буферної зони Софії Київської

Ірина Федорів: Раніше у справі щодо забудови був Мінкульт, але мало б бути представлене не тільки це міністерство. Річ у тім, що Мінкульт має або погодити, або не погодити цю висотність. А скандальний ОАСК, який через корупцію розформували, подивився на справу і, керуючись принципом мовчазної згоди, сказав, що Мінкульт нібито протиправно не дозволяє збільшувати висотність.

Принцип мовчазної згоди — це коли відповідний орган протягом певного часу не встиг відмовити забудовнику в погодженні проєкту. 

  • Але коли ми говоримо про культурну пам’ятку рівня Софії Київської, то ніякої мовчазної згоди тут не може бути — це абсурд. Закон це не передбачає.

Але найабсурдніше те, що забудовник звернувся в поліцію з проханням відкрити кримінальну справу проти Мінкульту, аби зобов’язати його виконувати рішення суду. 

До того ж уряд мав бігати до Верховного Суду й доводити своє право на апеляцію. І тільки нещодавно справу відкрили — 23 січня наступного року буде засідання Шостого апеляційного суду. 


Читайте також: Єдині плани — це знесення, тому потрібно діяти швидко — Недашковська про «Будинок Грушевського»


Роль уряду та учасники справи

Ірина Федорів: Мін’юст здійснюватиме представницькі повноваження у суді 23 січня, адже є доручення Дениса Шмигаля. Тут прем’єр-міністр діє доволі оперативно, він готує всі документи.

Треба наголосити, що в попередніх справах прокуратуру взагалі не допускали, а вони мають в таких справах брати участь. Інше питання — чому Мін’юст як представник уряду не був залучений ще на першій інстанції. Для мене загадка, як пам’ятку такого рівня із захистом ЮНЕСКО могли обговорювати в суді без урядового представництва. Добре, що Мін’юст хоч в Шостий апеляційний заходить, і йому відкрили провадження. Тут треба допомагати, висвітлювати, ходити на суди. Бо все, що відбулося до того в судовій системі, викликає дуже багато питань.

Прокуратура ще не зайшла у справу, але вона мала б. Департамент охорони культурної спадщини КМДА теж заходить. Тобто вони у справі, й Мін’юст в інтересах уряду в справі. А прокуратуру не допустили на першій інстанції. І саме тому апеляцію зараз переглядатимуть — адже уряд тоді не долучили. 

До речі, в уряду й КМДА злагоджена позиція, вони на одній стороні.

Іміджева сторона справи

Ірина Федорів: Коли ми говоримо про пам’ятку під охороною ЮНЕСКО, то розуміємо, наскільки для нас зараз важливо на міжнародному рівні виглядати нормально. Це питання про те, щоб і Софію Київську зберегти, й обличчя України зберегти. 

  • Україна зараз в ЮНЕСКО вперше отримала статус Віцеголови Комітету із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Для нас важливо, отримавши цей статус, діяти нормально, проактивно.

І добре, що тут Мінкульт займає проактивну позицію, так само чудово реагує Мін’юст. До уряду питань немає. Просто треба стежити, щоб суди все подали чітко, якісно, щоб врахували всі докази.

Якщо забудова у буферній зоні Софії Київської матиме зайві метри, то суд має прийняти рішення щодо демонтажу поверхів в межах норм висотності. 


Читайте також: В Україні є 130 тисяч пам’яток історії та культури, лише частина внесена до держреєстру — ​Куковальська


Нагадаємо, у листопаді минулого року повідомлялося про неординарну археологічну знахідку на перетині вулиць Володимирської та Рейтарської — поруч із садибою Софії Київської. Дослідникам вдалося знайти залишки мурування, фундаменти раніше невідомої монументальної споруди XVII–XVIII століття. На знахідку натрапили під час будівельних робіт — ківш екскаватора наштовхнувся на давні фундаменти. 

Втім, археолог, кандидат історичних наук, пам’яткоохоронець, завідувач сектора археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський в етері Громадського радіо повідомив, що археологічну знахідку засипали піском та залили бетоном. Міська влада не проявила зацікавленості до археологічних досліджень.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?