facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Софія Київська та забудовники: як уряд отримав останній шанс вберегти пам'ятку

Інтерв'ю

Про протистояння забудовникам у буферній зоні Софії Київської говоримо з журналісткою та громадською активісткою Іриною Федорів.

Софія Київська та забудовники: як уряд отримав останній шанс вберегти пам'ятку
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Майже 10 років кияни протистоять забудовникам, які у буферній зоні Софії Київської, що є пам’яткою ЮНЕСКО, вирішили «реконструювати» готельний комплекс «Прага». Ці роботи можуть шкідливо вплинути на пам’ятку. Про це у своїй колонці для LB.ua пише журналістка та громадська активістка Ірина Федорів.

Ірина стверджує, що уряд має останній шанс захистити Софію в суді від забудовника «Л-Капітал», який у буферній зоні хоче звести готельно-офісний комплекс висотою 32 метри. Вона розповідає, що першу інстанцію Міністерство культури уже програло у нині ліквідованому ОАСК. Зараз же інтереси уряду представляє Міністерство юстиції, адже рішення суду першої інстанції зачіпає права й обов’язки Кабміну, які є в міжнародних договорах. «Під час розгляду справи в першій інстанції уряд просто не залучили», — пише журналістка.

Активістка каже, що головний бій за пам’ятку світового значення розгортатиметься в Шостому апеляційному адміністративному суді, який відкрив провадження в цій справі. Засідання відбудеться 23 січня наступного року.

Про деталі справи ми розпитали Ірину Федорів.

Заборона підвищення висотності у буферній зоні Софії Київської

Ірина Федорів: Софія Київська перебуває під захистом ЮНЕСКО, і довкола неї є буферна зона, у якій є певні правила. Наприклад, у цій зоні заборонене підвищення висотності. Тобто, якщо виганяти поверхи вверх, то це створює тиск на ґрунти, а це шкодить будівлі, можуть бути тріщини. Якщо поряд є роботи по підземному паркінгу, то починають по-іншому курсувати підземні води — це так само руйнує пам’ятку. Усе це заборонено стандартами й рекомендаціями ЮНЕСКО. 

Ми маємо виконати свої міжнародні зобов’язання, тому зараз уряд використовує останній шанс. 

  • Шостий апеляційний суд дозволив Мін’юсту представляти інтереси уряду, який виконує міжнародні зобов’язання, щоб довести, що Міністерство культури не має погоджувати забудовнику додаткову висотність.
Ірина розповідає, що у ЮНЕСКО наголосили, що в Києві біля Софії потрібно зберегти чотириповерхову будівлю по вул. Золотоворітській, 11 й уникнути надбудови восьмого поверху по вул. Володимирській, 36. Фото: Наші гроші

Читайте також: Будинок авіаконструктора Сікорського у Києві має бути відреставрований — МКІП


Шлях до оскарження рішення першої інстанції у справі забудови буферної зони Софії Київської

Ірина Федорів: Раніше у справі щодо забудови був Мінкульт, але мало б бути представлене не тільки це міністерство. Річ у тім, що Мінкульт має або погодити, або не погодити цю висотність. А скандальний ОАСК, який через корупцію розформували, подивився на справу і, керуючись принципом мовчазної згоди, сказав, що Мінкульт нібито протиправно не дозволяє збільшувати висотність.

Принцип мовчазної згоди — це коли відповідний орган протягом певного часу не встиг відмовити забудовнику в погодженні проєкту. 

  • Але коли ми говоримо про культурну пам’ятку рівня Софії Київської, то ніякої мовчазної згоди тут не може бути — це абсурд. Закон це не передбачає.

Але найабсурдніше те, що забудовник звернувся в поліцію з проханням відкрити кримінальну справу проти Мінкульту, аби зобов’язати його виконувати рішення суду. 

До того ж уряд мав бігати до Верховного Суду й доводити своє право на апеляцію. І тільки нещодавно справу відкрили — 23 січня наступного року буде засідання Шостого апеляційного суду. 


Читайте також: Єдині плани — це знесення, тому потрібно діяти швидко — Недашковська про «Будинок Грушевського»


Роль уряду та учасники справи

Ірина Федорів: Мін’юст здійснюватиме представницькі повноваження у суді 23 січня, адже є доручення Дениса Шмигаля. Тут прем’єр-міністр діє доволі оперативно, він готує всі документи.

Треба наголосити, що в попередніх справах прокуратуру взагалі не допускали, а вони мають в таких справах брати участь. Інше питання — чому Мін’юст як представник уряду не був залучений ще на першій інстанції. Для мене загадка, як пам’ятку такого рівня із захистом ЮНЕСКО могли обговорювати в суді без урядового представництва. Добре, що Мін’юст хоч в Шостий апеляційний заходить, і йому відкрили провадження. Тут треба допомагати, висвітлювати, ходити на суди. Бо все, що відбулося до того в судовій системі, викликає дуже багато питань.

Прокуратура ще не зайшла у справу, але вона мала б. Департамент охорони культурної спадщини КМДА теж заходить. Тобто вони у справі, й Мін’юст в інтересах уряду в справі. А прокуратуру не допустили на першій інстанції. І саме тому апеляцію зараз переглядатимуть — адже уряд тоді не долучили. 

До речі, в уряду й КМДА злагоджена позиція, вони на одній стороні.

Іміджева сторона справи

Ірина Федорів: Коли ми говоримо про пам’ятку під охороною ЮНЕСКО, то розуміємо, наскільки для нас зараз важливо на міжнародному рівні виглядати нормально. Це питання про те, щоб і Софію Київську зберегти, й обличчя України зберегти. 

  • Україна зараз в ЮНЕСКО вперше отримала статус Віцеголови Комітету із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Для нас важливо, отримавши цей статус, діяти нормально, проактивно.

І добре, що тут Мінкульт займає проактивну позицію, так само чудово реагує Мін’юст. До уряду питань немає. Просто треба стежити, щоб суди все подали чітко, якісно, щоб врахували всі докази.

Якщо забудова у буферній зоні Софії Київської матиме зайві метри, то суд має прийняти рішення щодо демонтажу поверхів в межах норм висотності. 


Читайте також: В Україні є 130 тисяч пам’яток історії та культури, лише частина внесена до держреєстру — ​Куковальська


Нагадаємо, у листопаді минулого року повідомлялося про неординарну археологічну знахідку на перетині вулиць Володимирської та Рейтарської — поруч із садибою Софії Київської. Дослідникам вдалося знайти залишки мурування, фундаменти раніше невідомої монументальної споруди XVII–XVIII століття. На знахідку натрапили під час будівельних робіт — ківш екскаватора наштовхнувся на давні фундаменти. 

Втім, археолог, кандидат історичних наук, пам’яткоохоронець, завідувач сектора археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський в етері Громадського радіо повідомив, що археологічну знахідку засипали піском та залили бетоном. Міська влада не проявила зацікавленості до археологічних досліджень.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Найбільш успішно програма «єВідновлення» діє на Київщині — Павловський

Найбільш успішно програма «єВідновлення» діє на Київщині — Павловський

При тривозі в чоловіків виникає передчасна еякуляція — психіатр Євген Скрипник

При тривозі в чоловіків виникає передчасна еякуляція — психіатр Євген Скрипник

Чому росіяни активізували свої «миротворчі наративи»: пояснює фактчекерка

Чому росіяни активізували свої «миротворчі наративи»: пояснює фактчекерка