facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Єдині плани — це знесення, тому потрібно діяти швидко — Недашковська про «Будинок Грушевського»

Інтерв'ю

Про «Будинок Грушевського», його стан, петицію про його відновлення та інше говоримо з Крістіною Недашковською.

Єдині плани — це знесення, тому потрібно діяти швидко — Недашковська про «Будинок Грушевського»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

У червні на сайті Київської міськради було опубліковано петицію щодо надання статусу пам’ятки та відновлення «Будинку Грушевського».

У петиції, серед іншого, авторка просить вилучити будівлю у нинішнього власника через неналежний догляд та повернути її громаді міста з подальшим відкриттям у ній музею історії української державності.

Про «Будинок Грушевського» та петицію ми поговорили з її авторкою, Крістіною Недашковською.

Історія «Будинку Грушевського»

Крістіна Недашковська: Історія про те, що Михайло Грушевський з балкона «Будинку Грушевського» виголосив Четвертий Універсал, це справді одна з київських легенд. Але легенда досить важлива для української держави. В той час Грушевський не мав таких повноважень, щоб оголошувати Універсал. Сам акт був підписаний Винниченком, головою Директорії на той час. Але Грушевський тоді був важливою політичною особою, тому міг виступати й бути причетним до цієї важливої події.

Анастасія Багаліка: Але це не впливає на те, що будинок має бути пам’яткою архітектури. Чому в нього немає такого статусу досі?

Крістіна Недашковська: Такий статус у нього був, але його позбавили цього статусу у 2011 році. Нібито КМДА неправильно подала документи до Міністерства культури, й будинок втратив значення пам’ятки архітектури.

  • До цієї події були причетні Віктор Янукович та Олександр Попов, які не найкращим чином впливали на Україну.

Анастасія Багаліка: У Києві за цей час дуже багато будинків позбавили охоронного статусу. Потім виникали проблеми з історичними будівлями, які доводилося захищати.

Крістіна Недашковська: Плани зі знесення будинку Грушевського були ще з 2005 року. Був певний проєкт, але люди вийшли з протестами й фотографіями, вимагали його зберегти будівлю. Тому історія збереження тягнеться давно.


Читайте також: В Україні є 130 тисяч пам’яток історії та культури, лише частина внесена до держреєстру — ​Куковальська


Історичні події, які застав «Будинок Грушевського»

Анастасія Багаліка: Хоч з балкона «Будинку Грушевського» Четвертий Універсал таки не виголошували, але все-таки нагадайте про події, свідком яких цей будинок був.

Крістіна Недашковська: У 1919 році там проголосили Четвертий Універсал щодо створення Української Народної Республіки (УНР). Також у 1919 році там проголосили Акт злуки УНР та ЗУНР. Тобто це були перші кроки до створення саме України. Було б добре, щоб День Незалежності, що відзначається 24 серпня, був днем відновлення незалежності, оскільки українська держава вже існувала, хоч і не тривалий час, у 1918-1919 роках.

До того ж ще у 1990 році з Софійської площі відбувся живий ланцюг, який з’єднав Київ і Львів 22 січня, у День Соборності України.

Умови петиції з надання «Будинку Грушевського» статусу пам’ятки

Крістіна Недашковська: Першочергово — повернути будинку статус пам’ятки.

Далі нинішній власник цієї будівлі має привести її до належного стану, відновити. Якщо він відмовиться, тоді це має зробити або КМДА, або Мінкульт, залежно від того, який регіональний статус нададуть будівлі. 

  • Якщо будівля матиме статус місцевого значення, тоді відновлення має взяти на себе КМДА, якщо ж національного значення, тоді Мінкульт має через суд вилучити цю пам’ятку, і вона повернеться у власність держави.

Держава може самостійно відновлювати будівлю, а може виставити це на аукціон, але з вимогою про збереження цієї будівлі до нового власника.

Також є умова щодо відкриття музею, але це останній етап, який, очевидно, буде нескоро. Це може бути не лише музей, а і якийсь культурний центр. Тобто щось, щоб будівля була живою, щоб там збиралися люди, щось організовували для міста — це буде корисно.


Читайте також: Прикріпили у 1956 році й помили лише після вибуху на ЧАЕС: для чого волонтери хочуть відновити вивіску найстарішої квіткарні Києва


Про пожежу в «Будинку Грушевського» та інших старовинних будівлях Києва

Крістіна Недашковська: Власник будинку активних дій не робить. Наприклад, будівлю ще у 2017 році обнесли парканом і рекламним банером. У 2018 році там, з незрозумілих причин, сталася пожежа, але вона будинок не знищила. Тобто до будівлі можна підійти з боку й побачити, що там вибиті вікна, вони закриті. Але конструкція стоїть, вона ціла, тому відновити будівлю проблем не буде.

Подвір’я «Будинку Грушевського» станом на червень 2023 року. Фото: Telegram / Віталій Кличко

Момент з пожежею важливий, тому що в Києві є дуже багато старовинних будинків в центрі міста, які належать приватним особам. У цих будинках трапляються пожежі, з незрозумілих причин, але це тенденція.

Потім, залежно від того, наскільки пожежа зруйнувала будинок, може визначитись, що він відновленню не підлягає, і краще його знести й побудувати на цьому місці черговий бізнес-центр або житловий будинок. Зазвичай це хмарочоси, які створюють проблеми для автомобільного руху й псують зовнішній вигляд міста.


Читайте також: Те, що роблять окупанти з Ханським палацом у Бахчисараї — це кінець цій історичній пам’ятці — Аблялімова


Про стан «Будинку Грушевського» зараз

Крістіна Недашковська: Зараз будівлю не обстежували, але, звісно, це зроблять, коли вона отримає статус пам’ятки. Є фотографії зсередини, але спеціального обстеження наразі ще не було. Фотографії не настільки невтішні, як може здатися. Тобто будівля загалом збережена.

  • Будинок не зіпсований весь через пожежу, там не лише фасад. Будівля в такому стані, що її можна відновити.

Але планів на реставрацію немає, оскільки будівля не має охоронного статусу. Наразі єдині плани — це її знесення, тому нам потрібно діяти швидко та спільно для її збереження.

Тим паче в інтернеті є фотографії з новою будівлею на місці «Будинку Грушевського». Є проєкти, є різні ЗМІ, які писали й публікували інформацію про це. Загалом ця нова будівля симпатична, але не для цього місця. Її можна збудувати деінде.

Проєкт будівлі на місці «Будинку Грушевського». Фото: tvoemisto.tv

Підписати петицію з надання статусу пам’ятки «Будинку Грушевського» можна в додатку «Київ Цифровий» або перейшовши за цим посиланням


Нагадаємо, що у серпні 2021 року заступник голови КМДА Володимир Прокопів повідомив, що будівлю «Квіти України» було внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Цьому передували перипетії зі знесення будівлі. Згодом Прокопів написав, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва ще 4 об’єкти.

Вже у травні 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики позбавило охоронного статусу два пам’ятники Пушкіну у Києві. Того ж місяця МКІП позбавило охоронного статусу пам’ятник учасникам Січневого збройного повстання 1918 року у Маріїнському парку та обеліск на честь міста-героя Києва на Галицькій площі.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Площа Українських Героїв: чим вона особлива та як її вдосконалити

Площа Українських Героїв: чим вона особлива та як її вдосконалити

Чим обмеження на карткові перекази загрожує малому та середньому волонтерству

Чим обмеження на карткові перекази загрожує малому та середньому волонтерству

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

«Це стимулюватиме розвиток чорного ринку» — економіст про обмеження карткових переказів від НБУ

«Це стимулюватиме розвиток чорного ринку» — економіст про обмеження карткових переказів від НБУ