facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Львів не підкупив приїзд Зеленського, люди більше тішилися, що герої «Азова» були у місті — Олександра Ляшенко

Про зміну безпекової ситуації у Львові та як містяни сприйняли візит Зеленського та звільнених героїв «Азовсталі» у місті,  говорили з Олександрою Ляшенко, докторкою економічних наук, фахівчинею в галузі безпеки, викладачкою Бізнес-школи Українського католицького університету. 

Львів не підкупив приїзд Зеленського, люди більше тішилися, що герої «Азова» були у місті — Олександра Ляшенко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Олександра Ляшенко: Візит Зеленського до Львова для мене був передбачуваним. Через логістичне та географічне розташування міста. До усього, у світлі останніх подій, найпотужнішої ракетної атаки на Львів, це ще було ознакою підтримки. Також дуже символічно розпочати, власне, зі Львова повернення героїв «Азова» до України: з міркувань психологічної, емоційної, фізичної безпеки цей маршрут проклали саме через Львів. Потішило, що львів’яни та гості міста дуже радісно зустріли усю команду.

Повернення героїв «Азова» до України. Львів 08.07.2023 року/ Фото: ОП
  • Це таке хороше безпекове гасло, безпековий ліхтар для усієї України. Я думаю, що інші міста точно не образилися.

Як обстріл Львова вплинув на оцінку безпеки у місті?

Олександра Ляшенко: Ще з 2014 року по сьогодні Львів не був найбезпечнішим містом. Він був на 5 місці. За моїми спостереженнями атмосфера у Львові, відчуття безпеки містян,  змінилися.  Це така стисла пружина перед черговим стрибком і перед черговою агресивною, активною відповіддю ворогу.  Звісно місцеві жителі й велика кількість тих, хто приїхав до Львова з різних причин, відреагували величезним болем на останній обстріл.  Я бачила розгублені обличчя у транспорті, на вулицях — це те, чого не було раніше.  Це біль і глибока травма, глибокий сум.  При тому, що, ті об’єкти, які найбільше постраждали, за усіма мірками ведення терористичної війни  давно були під прицілом. Там є значні руйнування.  Однак, це зараз менші руйнування, ніж вони були б торік. Зараз небо над Львовом закрите ліпше.


Читайте також:  Один з наслідків гібридної війни проти України — наша гібридна безпека — Олександра Ляшенко


Згадаймо обстріл Яворівського полігону та інших об’єктів критичної інфраструктури у перші дні широкомасштабного вторгнення.  Це були влучання з руйнуваннями.

Мої колеги, військові, кажуть, що три незбиті «Калібри» для Львова — це дуже багато. Місто маленьке. Але готовність до того, що ці об’єкти можуть постраждати, була достатньо високою. Якби цього не було, жертв могло б бути й більше. У лічені хвилини з’явилися наші військові, які допомагали в дуже швидкому темпі залишити приміщення. Людей просто вштовхували з гуртожитку, підіймали з ліжка. Це дало можливість набагато знизити кількість жертв, які, на жаль, все ж таки були.

«Львів уміє триматися»

Олександра Ляшенко: Львів — це точно фортеця, але це не просто фортеця, тому що є фортифікаційні споруди. Тут є багато з тих старовинних будинків. Той будинок який ти постраждав, — це старовинна австрійська побудова. Вона — під патронатом ЮНЕСКО. Саме міць цієї будови захистила більшу кількість мешканців.

Будинок, який постраждав від російського обстрілу 06.07.2023 року у Львові/Фото: ДСНС

Читайте і слухайте також: У Львові окупанти атакували будинок зі спадщини ЮНЕСКО: що це означає для його відновлення


  • Ось ця фортифікація — це символ того, що Львів уміє триматися. І хоч настрій містян змінився, місто продовжує працювати, як і до трагедії.

Львів не буде підкуплений присутністю президента у місті. Геополітичний інтелект львів’ян та частково асимільованих гостей міста сприймає ситуацію щонайменше у межах країни. Й лише одна помилка у масштабі усієї країни чи у взаєминах зі союзниками,  може переважити. До прикладу, учора (08.07.2023 року — ред.). у соцмережах львів’яни та львів’янки більше обурювалися, чому немає офіційного привітання президента генералові Залужному, ніж тішилися тому, що Зеленський приїхав до міста і привіз із собою команду. Люди тішилися, що визволені герої «Азовсталі» були у Львові.

Олександра Ляшенко

Читайте та слухайте також: Що у місті дає відчуття безпеки?


Що відомо про обстріл Львова?

Нагадаємо, у ніч на 6 червня російські окупанти атакували Львів крилатими ракетами типу «Калібр». Спочатку ракети летіли у бік Києва, але потім різко змінили курс. Сили протиповітряної оборони знищили сім ворожих ракет з десяти. Пошукова операція завершена, і відомо про 10 загиблих.  За інформацією МВС поранення отримали 42 людини, серед яких троє дітей. 

Львівські родини, які через обстріл залишилися без житла,  місто розселило в модульні будинки та готелі, 29 осіб, а це 11 сімей, поселили у модульному містечку у Стрийському парку, для цього у місті оперативно розконсервували будиночки, адже це містечко понад пів року було зачинене.

Більше про візит Зеленського та захисників «Азовсталі» до Львова

Нагадаємо, 8 липня 2023 року під час робочої поїздки на Львівщину президент України Володимир Зеленський узяв участь у молитовному заході «Боже, Україну бережи! 500 днів опору й звитяги». Також цього дня у Львові були командир «Азова» Денис Прокопенко (Редіс). Разом з бойовими побратимами він 8 липня 2023 року прибув до України з Туреччини. У Львові він під час спілкування з журналістами повідомив про намір повернутися на фронт.

Як повідомляло ГР, Україна повернула на батьківщину п’ятьох захисників «Азовсталі», які перебували в Туреччині після звільнення з російського полону, за результатами переговорів із турецькою стороною. Українські воїни Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко, Денис Шлега нарешті зможуть бути з рідними.  До цього вони жили у Туреччині за умовами обміну під особистими гарантіями захисту президента Реджепа Таїпа Ердогана.

Також відомо, що 14 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (Росія) почав судилище над іншими, 22 полоненими «азовцями». Про це повідомило AP. Це захисники Маріуполя, які потрапили у полон у травні 2022 року. Підсудних звинувачують у терористичній діяльності проти РФ. Серед них — восьмеро жінок. За даними «Центру громадянських свобод», серед підсудних також є кілька цивільних. У разі визнання вини їм загрожує покарання від 15 років до довічного ув’язнення.


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

4 год тому
«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

8 год тому
Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

11 год тому