Львів не підкупив приїзд Зеленського, люди більше тішилися, що герої «Азова» були у місті — Олександра Ляшенко
Про зміну безпекової ситуації у Львові та як містяни сприйняли візит Зеленського та звільнених героїв «Азовсталі» у місті, говорили з Олександрою Ляшенко, докторкою економічних наук, фахівчинею в галузі безпеки, викладачкою Бізнес-школи Українського католицького університету.
Олександра Ляшенко: Візит Зеленського до Львова для мене був передбачуваним. Через логістичне та географічне розташування міста. До усього, у світлі останніх подій, найпотужнішої ракетної атаки на Львів, це ще було ознакою підтримки. Також дуже символічно розпочати, власне, зі Львова повернення героїв «Азова» до України: з міркувань психологічної, емоційної, фізичної безпеки цей маршрут проклали саме через Львів. Потішило, що львів’яни та гості міста дуже радісно зустріли усю команду.
- Це таке хороше безпекове гасло, безпековий ліхтар для усієї України. Я думаю, що інші міста точно не образилися.
Як обстріл Львова вплинув на оцінку безпеки у місті?
Олександра Ляшенко: Ще з 2014 року по сьогодні Львів не був найбезпечнішим містом. Він був на 5 місці. За моїми спостереженнями атмосфера у Львові, відчуття безпеки містян, змінилися. Це така стисла пружина перед черговим стрибком і перед черговою агресивною, активною відповіддю ворогу. Звісно місцеві жителі й велика кількість тих, хто приїхав до Львова з різних причин, відреагували величезним болем на останній обстріл. Я бачила розгублені обличчя у транспорті, на вулицях — це те, чого не було раніше. Це біль і глибока травма, глибокий сум. При тому, що, ті об’єкти, які найбільше постраждали, за усіма мірками ведення терористичної війни давно були під прицілом. Там є значні руйнування. Однак, це зараз менші руйнування, ніж вони були б торік. Зараз небо над Львовом закрите ліпше.
Читайте також: Один з наслідків гібридної війни проти України — наша гібридна безпека — Олександра Ляшенко
Згадаймо обстріл Яворівського полігону та інших об’єктів критичної інфраструктури у перші дні широкомасштабного вторгнення. Це були влучання з руйнуваннями.
Мої колеги, військові, кажуть, що три незбиті «Калібри» для Львова — це дуже багато. Місто маленьке. Але готовність до того, що ці об’єкти можуть постраждати, була достатньо високою. Якби цього не було, жертв могло б бути й більше. У лічені хвилини з’явилися наші військові, які допомагали в дуже швидкому темпі залишити приміщення. Людей просто вштовхували з гуртожитку, підіймали з ліжка. Це дало можливість набагато знизити кількість жертв, які, на жаль, все ж таки були.
«Львів уміє триматися»
Олександра Ляшенко: Львів — це точно фортеця, але це не просто фортеця, тому що є фортифікаційні споруди. Тут є багато з тих старовинних будинків. Той будинок який ти постраждав, — це старовинна австрійська побудова. Вона — під патронатом ЮНЕСКО. Саме міць цієї будови захистила більшу кількість мешканців.
Читайте і слухайте також: У Львові окупанти атакували будинок зі спадщини ЮНЕСКО: що це означає для його відновлення
- Ось ця фортифікація — це символ того, що Львів уміє триматися. І хоч настрій містян змінився, місто продовжує працювати, як і до трагедії.
Львів не буде підкуплений присутністю президента у місті. Геополітичний інтелект львів’ян та частково асимільованих гостей міста сприймає ситуацію щонайменше у межах країни. Й лише одна помилка у масштабі усієї країни чи у взаєминах зі союзниками, може переважити. До прикладу, учора (08.07.2023 року — ред.). у соцмережах львів’яни та львів’янки більше обурювалися, чому немає офіційного привітання президента генералові Залужному, ніж тішилися тому, що Зеленський приїхав до міста і привіз із собою команду. Люди тішилися, що визволені герої «Азовсталі» були у Львові.
Читайте та слухайте також: Що у місті дає відчуття безпеки?
Що відомо про обстріл Львова?
Нагадаємо, у ніч на 6 червня російські окупанти атакували Львів крилатими ракетами типу «Калібр». Спочатку ракети летіли у бік Києва, але потім різко змінили курс. Сили протиповітряної оборони знищили сім ворожих ракет з десяти. Пошукова операція завершена, і відомо про 10 загиблих. За інформацією МВС поранення отримали 42 людини, серед яких троє дітей.
Львівські родини, які через обстріл залишилися без житла, місто розселило в модульні будинки та готелі, 29 осіб, а це 11 сімей, поселили у модульному містечку у Стрийському парку, для цього у місті оперативно розконсервували будиночки, адже це містечко понад пів року було зачинене.
Більше про візит Зеленського та захисників «Азовсталі» до Львова
Нагадаємо, 8 липня 2023 року під час робочої поїздки на Львівщину президент України Володимир Зеленський узяв участь у молитовному заході «Боже, Україну бережи! 500 днів опору й звитяги». Також цього дня у Львові були командир «Азова» Денис Прокопенко (Редіс). Разом з бойовими побратимами він 8 липня 2023 року прибув до України з Туреччини. У Львові він під час спілкування з журналістами повідомив про намір повернутися на фронт.
Як повідомляло ГР, Україна повернула на батьківщину п’ятьох захисників «Азовсталі», які перебували в Туреччині після звільнення з російського полону, за результатами переговорів із турецькою стороною. Українські воїни Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко, Денис Шлега нарешті зможуть бути з рідними. До цього вони жили у Туреччині за умовами обміну під особистими гарантіями захисту президента Реджепа Таїпа Ердогана.
Також відомо, що 14 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (Росія) почав судилище над іншими, 22 полоненими «азовцями». Про це повідомило AP. Це захисники Маріуполя, які потрапили у полон у травні 2022 року. Підсудних звинувачують у терористичній діяльності проти РФ. Серед них — восьмеро жінок. За даними «Центру громадянських свобод», серед підсудних також є кілька цивільних. У разі визнання вини їм загрожує покарання від 15 років до довічного ув’язнення.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS