Співпраця ОУН із Німеччиною була на кілька тижнів довшою, ніж радянська — дослідниця
УПА не виграла і не програла, наголошує Ярина Ясиневич.
За результатами дослідження 70 % опитуваних вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича. Соціологічне опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.
Про результати дослідження розповіла програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.
Як з’явився міт про Романа Шухевича
Ярина Ясиневич: Постать Романа Шухевича російська пропаганда довгий час замовчувала. Він був в тіні Степана Бандери: намагалися робити найбільшого демона з Бандери, а Шухевича не згадували. Лише з відкриттям інформації про УПА, відновленням цих відомостей, люди почали більше цікавитися Романом Шухевичем, і тоді отримали атаки з боку Росії (радянської пропаганди, а пізніше — російської). І, мабуть, найбільші міфи стосувалися того, що «Роман Шухевич був головним винуватцем у «співпраці» з Німеччиною».
- Хоча співпраця ОУН з Німеччиною продовжувалася на кілька тижнів довше, ніж радянська співпраця. І українські націоналісти намагалися успішно використати німецькі ресурси. Вони не співпрацювали, відповідно, безпосередньо з нацистами, з партією, із СС. А Радянський Союз підтримував нацистів, допоміг їм стати на ноги та розпочати цю війну. І підтримував ресурсами, поки вони не розвернули проти нього свою власну зброю.
Вважалося, що, начебто, Роман Шухевич особливо якось нагороджений німецьким залізним хрестом. Найдовший час ходила фотографія схожої людини на нього з цією нагородою, але це був не він.
Проти Романа Шухевича була розгорнута ще в 60-х спеціальна операція КДБ, яка у першу чергу стосувалася Теодора Оберлендера, одного з німецьких керівників, з яким мав контакти Роман Шухевич. Він йшов на вибори вже в повоєнній Німеччині, його хотіли дискредитувати. Ну, заодно ж, совєти не погребували тим, щоб дискредитувати й Романа Шухевича. І цей батальйон, яким він керував у «Нахтіґаль» (перший з іноземних легіонів Вермахту — ред.) звинувачували в участі в єврейських погромах у Львові.
І лише після 2008 року, коли Україна відкрила архіви КДБ, інформація про цю спецоперацію була розкрита. Зі всіма деталями, включно з якимись туристичними поїздками в Крим для фігурантів, які погоджувалися давати брехливі свідчення, преміями, кращими посадами. Це все було відкрито. І, власне, з того часу найбільше було зроблено для того, щоб демістикувати постать Романа Шухевича для українців.
- За цією соціологією, яку було зроблено, бачимо, що 44% українців не знають про Романа Шухевича.
І музей Романа Шухевича у Білогорщі у Львові — це штаб-квартира Романа Шухевича останнього року його життя. Він повністю знищений влучанням російського дрона.
Головний експонат — це сама будівля. І вона зруйнована. Багато експонатів вивезли на початку повномасштабного вторгнення. Але, на жаль, ми втратили ключову пам’ятку.
Слухайте також: Шухевич і Сталін: що і чому про них пам’ятають?
Чому українці та українки мало знали про УПА
Ярина Ясиневич: Про Шухевича не знають 44%. Інформація про УПА більш поширена, ніж про його головного командира. 72% опитаних відповіли, що вони щось знали та чули про УПА. Лише 23% не знали. Так мало людей знали про УПА насамперед тому, що Росія доклала величезних зусиль для того, щоб фізично вбити носіїв пам’яті, репресувати, вивезти в ГУЛАГ.
І пізніше, якщо ти про це говорив, про це згадував, тобі загрожувало ув’язнення або якісь репресії, чи хоча б, як мінімум, якісь проблеми у батьків на роботі. І я дуже добре знаю, що в моїй родинній історії про ті ж стосунки мого діда до Організації українських націоналістів ми вже дізналися в кінці 90-х років. Але ще навіть, коли я ходила в школу за часів Радянського Союзу, я чітко знала, що я можу говорити вдома, що мене навчили, і що не можна говорити в школі.
У 2015 році було на рівні закону визнано УПА, воїнів УПА, так само як воїнів української армії Української Народної Республіки, інших формувань — борцями за незалежність України. На той момент схвально щодо їхньої діяльності ставилися десь до 40%.
Зараз ми маємо зовсім інші цифри, і так початок війни з Росією, потім повномасштабне вторгнення спонукало людей зацікавитися історією.
Більше дізнатися, чому все-таки Росія нас так атакує і ми бачимо в цій соціології найголовнішу цифру. Мені здається, вона пояснює, чому і була прицільна атака на маленьку цю хату в музеї Романа Шухевича, що 70% українців, сказали, що вони вважають, що українська повстанська армія заклала традиції спротиву для українців.
Коли ми людей запитали: «Як ви вважаєте, чи УПА програла, чи УПА виграла, чи вона створила для нас отаку традицію?». Люди відповіли: «Так, це створило традицію». Тобто ми бачимо, що, ну знаєте, в нас нема такого терміну. В англійців є «winner» або «looser». Але в них є ще «non-winner». Тобто той, хто не виграв, але і не програв. Друге місце в забігу чи третє.
УПА не програла. Й українці з тим погоджуються. УПА не виграла, але і не програла. І створила для нас пам’ять, взірець, заклала міцні патріотичні почуття, які дають нам зараз змогу боротися.
Читайте також: Викрадений російськими окупантами ексмер Херсона відмовився паплюжити Шухевича
Про воєнні злочини
Руслана Брянська: От ви правильно зазначили, що історія боротьби України за незалежність має не лише героїчні сторінки. УПА не виграла і не програла.
І чому, відновлюючи національну пам’ять, важливо визнавати та аналізувати також і неприємне?
Ярина Ясиневич: Ми не можемо говорити про історичні явища як тільки позитивне, чи тільки негативне. Тому що вони всі мають різні аспекти. Якщо говорити з точки зору українського фокуса, УПА та ОУН боролися за незалежність України.
Вони могли робити негативні вчинки. Але коли ми говоримо про якісь злочини чи якісь складні моменти в армії, яка воювала за незалежність нашої армії, будь-якої армії, і якщо говорити про Другу світову війну…
- Немає жодної армії у світі, яка б не чинила воєнних злочинів. Українська повстанська армія не є в цьому винятком. На жаль, це дуже жахлива була війна.
Зараз війна теж жахлива. Але Українська повстанська армія не була злочинною армією (такою, як ми визнаємо злочинними організаціями, чи світ визнає злочинними організаціями). Наприклад, військові формування нацистської Німеччини, навіть армія нацистської Німеччини не визнається як злочинне формування. На жаль, світ ще не знайшов консолідованої думки, щоб визнати злочинними формуваннями спецслужби Радянського Союзу.
Говорити про те, що було неправильно, де чинилися воєнні злочини, і якщо вони чинилися, чому так сталося, важливо для того, щоб розуміти як діяти зараз.
Зараз ми розуміємо, напевно, більше, яким був ворог, якому протистояли українські повстанці. І, можливо, джерело цих цифр позитивного сприйняття (йдеться про дані соціологічного опитування — ред.) полягає в тому, що ми, на жаль, таким способом наблизилися до розуміння в суспільстві, перед якими складними виборами стояли кожний повстанець, кожна повстанка. Коли перед їхнім обличчям був настільки жахливий суперник, і мав на меті повністю знищити українців. А тих, які лишилися в живих, зробити одним народом.
Читайте також: Про Романа Шухевича не можна говорити поза політикою — Юрій Шухевич
Нагадаємо, у ніч проти 1 січня 2024 року російські війська завдали ударів безпілотниками по Львівській області. Внаслідок атаки зруйновано музей головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича у Львові. У місті Дубляни пошкоджено будівлю університету початку XX століття.
12 серпня 2022 року, відійшла у вічність остання зв’язкова Романа Шухевича, активістка Організації українських націоналістів, кавалерка ордена княгині Ольги III ступеня Дарія Гусяк. Про це повідомив Юрій Шухевич. Він додав, що з юних років Гусяк належала до ОУН, була завжди на відповідальних ділянках праці. Потім стала зв’язковою Романа Шухевича, арештована в 1950 році, відбула 25 років в’язниці. Після повернення з в’язниці знову зазнала переслідувань. Лише з розпадом радянського союзу їй дали спокій.
22 листопада 2022 року на 90-му році життя помер колишній нардеп, Герой України Юрій Шухевич. Він був сином командувача ОУН-УПА Романа Шухевича. Останні хвилини життя він провів у Німеччині, де перебував на лікуванні. Юрій Шухевич народився 28 березня 1933 року в селі Оглядів, яке було тоді у складі Польської республіки (зараз цей населений пункт знаходиться у Львівській області). Він був нардепом ВР VIII скликання, членом Української Гельсінської групи та активним дисидентом. Шухевич провів 28 років у в’язницях та таборах СРСР. У 1990-1994 pp. був організатором та головою партії УНА-УНСО. 2006 року третій президент України Віктор Ющенко надав йому звання Героя України. Останнім часом Шухевич перебував у Німеччині на лікуванні. Там він і помер.
30 червня 1907 року народився Роман Шухевич, якого ми знаємо здебільшого як військового, політичного і державного діяча. Він увійшов в історію як лідер ОУН і Головнокомандувач УПА, загинув у бою. Уся його біографія пов’язана з політичною боротьбою, з військовою боротьбою за незалежність України. Роман Шухевич походив з досить відомого роду в Галичині. В роду були священники, громадські діячі, письменники, знавці мов і перекладачі. Він мав змогу отримати хороше домашнє виховання, згодом — хорошу освіту. Вчився у гімназії, у Львівській політехніці, здобув фах інженера-будівельника. А паралельно здобував музичну освіту у Львівському музичному інституті, добре грав на фортепіано, був всебічно обдарованою людиною.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту