Сценарій переписувався кілька разів — креативна продюсерка фільму «Малевич»
Говоримо про стрічку «Малевич» режисерки Дар’ї Онищенко. Особливу увагу приділили відтворенню картини Казимира Малевича періоду Голодомору в зруйнованих російською армією селах Київщини.
Гостя — історикиня, дослідниця творчості Казимира Малевича, креативна продюсерка фільму «Малевич» Тетяна Філевська.
Тетяна Філевська: Це, перш за все, художній фільм. Навіть, якщо він спирається на біографічні факти конкретної людини, митця Казимира Малевича, все одно жанр вимагає певної адаптації. Звичайно, це не є точне документальне відтворення всіх фактів життя. Є вимисел, є поворотні лінії додаткові в сюжеті, які абсолютно вигадані і не мають нічого спільного з реальністю.
В основі — життя конкретної людини. І образ, створений реалістично, спираючись на спогади, архіви, розуміння того, яким був Казимир Малевич.
Але сюжет про різні часові рамки. Там є і сьогоднішній день, і період життя Малевича. Від моменту, коли він створює «Чорний квадрат» і, фактично, майже до смерті.
Я у фільмі більше виконувала функцію консультантки, оскільки я займаюсь науковим дослідженням Казимира Малевича.
- Ціль була — розповісти про Казимира Малевича з точки зору його української біографії. Тому що погляду на українську частину біографії Малевича бракує, і хто, я не ми, повинні відкрити власне цей аспект.
Повернути йому українські роки, тому що їх було доволі багато. І вплив на Малевича української культури був дуже важливим.
Фільм знімався в Україні. Переважно в Києві, а також в області. Головну роль зіграв Віталій Ажнов, який зараз на злеті кар’єри. Є Марина Кошкіна, яка також відома вже в Україні. Є низка акторів, які вже відомі, визнані (Олексій Горбунов, Ірма Вітовська-Ванца), є молоді актори. Склад доволі різний.
Ми дуже багато сперечалися. У сценарію було багато версій, я вже навіть не пам’ятаю, скільки разів ми його правили, переписували, змінювали. Режисерка і сценаристка брали участь у кількох воркшопах для сценаристів і продюсерів. І, відповідно, після кожного з воркшопів вони також там щось планували вносити (змінювати). У нас було кілька серйозних непорозумінь, коли вони вимагали для розв’язання художньої задачі додати якусь сцену, або якось проінтерпретувати дію. Я наполягала, що ні, не можна так робити, тому що це не властиво цим героям, персонажам. Чи цьому часу.
- Моєю задачею було максимально забезпечити правдивість героїв.
Хоча я розумію, що ми не можемо до деталей відтворити історичну реальність, треба щось десь змінювати, додавати якісь вигадані елементи. Але мені йшлося про те, щоб особистість художника була збережена у фільмі.
Читайте також: 10 картин Казимира Малевича без «Чорного квадрата»
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS