Понад 60% органів зараз пересаджують посмертно — доктор медичних наук Костянтин Руденко

Говоримо із заступником директора Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова, доктором медичних наук Костянтином Руденком.

Перша в Україні спліт-трансплантація

Костянтин Руденко: Наші колеги з Національного інституту хірургії ім. Шалімова разом з колегами зі Львова, з Першого медичного об’єднання вперше в нашій країні виконали спліт-трансплантацію. Це значить те, що один орган був розділений і пересаджений двом пацієнтам.

І в цьому саме унікальність цієї операції. Тим паче, що в цій операції брали участь підліток, і в цьому дуже-дуже велика подяка нашим колегам, тому що вони врятували два життя, і один з них — це дитина.

Тетяна Трощинська: Коли ми говоримо про такі трансплантації, то це лише про орган печінку можна говорити, так? Специфіка печінки в тому, що можна робити це розділяти для двох донорів її, так?

Костянтин Руденко: Так, дійсно. Якщо ми кажемо про взагалі структуру трансплантації в Україні, то я хотів би сказати, що у 2023 році тільки за 9 місяців виконано понад 400 трансплантацій. І це більше, ніж було проведено за весь 2022 рік. Там було проведено 384 трансплантації, а в цьому році вже понад 400. Тому тут є прогрес і певний прорив в цьому напрямку. Що стосовно тих органів, які на цей час пересаджуються в країні, то це більшість, безумовно, — це нирки.

• Понад 260 нирок було пересаджено вже в цьому році.
• Печінка — понад 80 органів було пересаджено.
• 42 серця було зроблено, трансплантація серця.
• І у невеликій кількості — легені та нирка з підшлунковою залозою.

Ми за останні роки все ж таки зрушили цю величезну проблему, яка була таким тягарем в нашій медицині останні десятиріччя. І органну трансплантацію ми запустили. І важливо, що понад 60% органів зараз пересаджуються посмертно.

Тому що тільки 36% від живого донора. Це значить, що суспільство змінило своє ставлення до цієї проблеми. І наші події та наші дії в цьому напрямку, які були останніми роками нами застосовані, вони принесли певний результат.

Читайте також: Відтепер водії зобов’язані дати дорогу транспорту донорських бригад, він буде зі спецсигналами — Заславець

Донором став 15-річний хлопчик

Тетяна Трощинська: Я дивилася просто відео стосовно цієї операції, виконаної у Львові, про яку ми з вами говорили. Там така історія дуже зворушлива, тому що це 15-річний хлопчик, у якого лікарі констатували смерть мозку. Йому 15 років. І от батьки цієї дитини ухвалили це рішення, тому що інші органи цієї дитини змогли врятувати. Поки що принаймні лікарі спостерігають, але вони були пересаджені 5 іншим людям. Тобто, це фактично 5 життів. Я бачила відео і фотографії, коли медики після згоди, напевно, батьків вишикувалися просто в коридорі, віддаючи шану цьому рішенню батьків і цьому хлопцю, який фактично після своєї смерті врятував життя іншим людям.

Костянтин Руденко: Це так, дуже зворушливі кадри. Безумовно, це вже стало традицією і наші медики абсолютно вірно ставляться до донорів. Це дійсно люди, які рятують життя декільком реципієнтам. І те, що батьки були обізнані, з такою активною життєвою позицією, це дуже важливо. І це те, чого не було ще 10-15 років тому. І дуже-дуже непросто було це зрушити, але ви бачите, все ж таки й громадяни наші не дуже швидко, але змінили ставлення до цієї проблеми.

Про співпрацю інституту з регіонами

Костянтин Руденко: 19 жовтня у нас дуже серйозна подія, ми святкуємо 40-річчя зі заснування нашого інституту, Національного інституту імені Амосова. Будуть заходи два дні й одним з таких наших пріоритетних напрямків є розвиток регіональних центрів і допомога нашим колегам в регіонах і в обласних центрах. Тому, дійсно, якщо ми кажемо про трансплантацію, то ми виконували трансплантацію на базі Черкаського центру, Вінницького, Хмельницького і готові допомагати й іншим нашим колегам з інших областей.

Що стосується стандартних наших операцій, то практично кожен тиждень ми виїжджаємо в різні регіони України й тільки за останній рік, 2022, було зроблено понад 500 виїзних операцій, складних операцій на серці. Проводяться майстер-класи, ми вчимо наших колег, фахівців з регіональних центрів і це дозволяє розвивати, до речі, кардіохірургію, яка в країні зараз на дуже високому рівні перебуває.

Тому позиція Національного інституту і його керівництва полягає в тому, щоб розвивати, не гальмувати, а розвивати регіональні центри. І ми в такій здоровій конкуренції можемо стати тільки сильнішими.

Тетяна Трощинська: Тобто фактично виходить, що ви допомагаєте колегам з регіональних центрів, так само в тому числі набувати якоїсь такого професійного рівня, щоб не обов’язково у Києві ці черги збиралися у коридорах, тому що тільки там є єдиний фахівець, який, як сказали, може врятувати?

Костянтин Руденко: Абсолютно вірно, тому що за цим і майбутнє. Треба не намагатися тільки на себе замикати такі напрямки, скажімо так, хірургічні, а ділитися з ними. До речі, одним з таких напрямків є і науковий, ми проводимо і конференції, майстер-класи, воркшопи, і це дозволяє розвиватися іншим сорока регіональним центрам, які зараз є в Україні. І дозволяє надавати допомогу на найвищому рівні в регіонах, не тільки в Києві, а і в віддалених центрах, тому що специфіка наша серцева в тому, що якщо ми кажемо про гострий інфаркт міокарда, коронарний синдром — тут йдеться про лічені хвилини та декілька годин, коли ми можемо врятувати людину. І з віддаленого регіону фізично ми не зможемо до Києва довести. Тому от така позиція наша дозволяє рятувати життя нашим громадянам.

Про міжнародні заходи

Тетяна Трощинська: Пане Костянтине, чи можете ви сказати, що є якісь напрямки або якісь окремі патології, наприклад, серцеві, де українська серцево-судинна хірургія і трансплантологія належать до таких «міцних» у світі, не кажу вже про найкращих, бо я дуже цих пафосних слів теж уникаю.

Костянтин Руденко: Абсолютно вірно, ви знаєте, те, наскільки ми актуальні у світі, демонструється останніми конгресами, які пройшли буквально 2 тижні назад. Це Європейський конгрес кардіохірургів, наш основний конгрес, і Світовий конгрес дитячих кардіологів, кардіохірургів, який пройшов у Вашингтоні.

Європейський конгрес проводився у Відні, і ми там були представлені напрямком клапанної хірургії, хірургії клапанів серця і напрямком профілактики раптової серцевої смерті, коли ми рятуємо наших громадян на рівні не тільки європейському, дійсно, а на рівні кращих американських центрів. Тому напрямок аритмології, патології аорти, лікування кардіоміопатії — вони дійсно мають місце і ми перебуваємо на дуже-дуже високому рівні, ми там доповідали наші результати. А на останньому Європейському конгресі вже наші фахівці сиділи в президії та провели цілі секції на цих конгресах. І це є визнання нашої кардіохірургії, визнання рівня Національного інституту Амосова і взагалі нашої української серцево-судинної хірургії.

Читайте також: Два роки тому я і мріяти не могла про такі темпи трансплантації органів в Україні — Ірина Заславець

Нагадаємо, у липні 2023 року, 4-річний хлопчик з Рівного, якому діагностували смерть мозку, став посмертним донором для трьох дітей. Батьки дитини дали згоду на посмертну пересадку органів.

Дві нирки пересадили 12-річному хлопчику з окупованої частини Херсонської області. Понад 3 роки він чекав на трансплантацію та жив в Охматдиті. Печінку пересадили 15-річному хлопчику з Кіровоградської області. Пересадку серця 6-річній дівчинці виконали в Інституті серця МОЗ України.

Відомо, що торік в Україні пересадили 385 органів. З початку цього року уряд дозволив трансплантологам їхати зі спецсигналами. Тож вони тепер можуть швидше доставляти органи для пересадки. Це важливо, бо донорські органи мають певний визначений період функціонування за межами людського тіла. Тож, як зазначила у подкасті ГР Ірина Заславець, цьогоріч, станом на початок липня трансплантовано уже 257 органів.

Як розповіла у січні 2022 року в етері ГР Ірина Заславець, зміни в українському законодавстві щодо трансплантації врегулювали роботу лікарів, МОЗ прорахувало тарифи на такі операції. Трансплантації стали безоплатними для людей.

В Україні заборонений продаж органів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS