Дмитро Перов: Свого часу на цю будівлю, будівлю «Будинок Київського повітового земства» 1913 року побудови, було оформлено право власності. Мало того, для того, щоб забезпечити проведення будівельних робіт цю земельну ділянку було приватизована.
Завдяки Міністерству культури України, було дане роз’яснення, що незалежно від того, як будинок юридично поділити, це все одно пам’ятка. На сьогодні внесені відповідні зміни до державного реєстру пам’яток України. Цей хитрий маневр юристів компанії «НЕСТ» щодо поділу будинку пам’ятки усунутий. Відповідні зміни внесені до реєстру. Це розділення було для того, щоб сказати, що «ось ця частина будинку не є пам’яткою. Пам’яткою є ось ця частина, яка виходить на фасад».
На цей час, за фактом умисного пошкодження або руйнування пам’яток за адресою Рейтарська 37, а відкрите кримінальне провадження та накладено арешт із забороною проведення будь-яких робіт на будинку та земельній ділянці. Попри накладений арешт будівельна техніка з земельної ділянки не виведена. Будівельники залишаються там.
Слухайте також: Тернопіль був знищений, як зараз Маріуполь: історик про те, чому важливо зберегти домініканський монастир
Дмитро Перов: Ми проводимо різні культурні івенти. Поруч із цим будинком у дворі ми відкрили арткорнер. Назвали його «Мистецтво проти руйнації». Кожні вихідні ми проводимо культурні заходи.
У нас вже була виставка картин, фотовиставка, на якій показували фото пам’яток, які сьогодні руйнують росіяни на сході України. Остання фотографія у виставці — це фото Рейтарської 37. Ми бачимо, що війна сьогодні насправді відбувається не тільки на лінії зіткнення. Вона тут, поруч, всередині. Так само як ворог знищує наші пам’ятки, деякі несвідомі забудовники глибоко в тилу теж ведуть свою війну проти української культури та історії, знищуючи її пам’ять. Маємо плани показати кінофільм. Вже маємо попередню домовленість з Довженко-Центром.
Ми перемикнулися з активної фази протесту до просвітництва. До накладеного арешту ми пильнували вдень і вночі за ділянкою та будівлею. А зараз розповідаємо, чому культура та спадщина — це важливо.
Читайте також: Росія, ймовірно, вивезла понад пів мільярда українських обʼєктів культурної спадщини — Дарина Підгорна
Нагадаємо, у серпні 2023 року Міжнародна організація ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ.
Перелік пошкоджених об’єктів оприлюднений на сайт організації. Найбільше пошкоджень культурних об’єктів ЮНЕСКО зафіксувала в Донецькій (78 об’єктів), Харківській (55 об’єктів), Київській (38 об’єктів), Луганській (33 об’єкти) та Чернігівській областях (17). Також є ушкодження в Запорізькій та Сумській (по 12 об’єктів), Одеській та Миколаївській (по 8), Херсонській (6), Житомирській (3), Вінницькій (2) і Дніпропетровській та Львівській областях (по 1).
У вересні 2023 року стало відомо, що Міністерство культури разом з МЗС готують документи, щоб додати до спадщини ЮНЕСКО історичний центр Чернігова.
Також на початку вересня Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу українських відомств щодо внесення 20 об’єктів на території України в Міжнародний список культурних цінностей, які є під посиленим захистом. Йдеться про Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерську Лавру, ансамбль історичного центру у Львові, резиденцію Буковинських і Далматинських митрополитів. Водночас серед 20 об’єктів є шість церков карпатського регіону, а саме: Ясінянська церква Вознесіння Господнього, Жовківська церква Пресвятої Трійці, Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці, Потелицька церква Зіслання Святого Духа, церква Зіслання Святого Духа в Рогатині.
Водночас посилять захист геодезичної дуги Струве у пунктах Катеринівка, Баранівка, Фельштин, Старо-Некрасівка, а також Астрономічної обсерваторії Київського національного університету, будівлі Державної промисловості в Харкові, Науково-дослідних інститутів – Астрономічної обсерваторії Одеського національного університету та Миколаївської астрономічної обсерваторії.
Захистять і культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському, дендрологічний парк «Софіївка», могилу Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS