facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Росія, ймовірно, вивезла понад пів мільярда українських обʼєктів культурної спадщини — Дарина Підгорна

Інтерв'ю

Наразі неможливо точно визначити, скільки об’єктів історичної та культурної спадщини знищили окупанти. Попередні оцінки вказують на близько 500 знищених об’єктів нерухомої спадщини та понад 100 незаконних розкопок. Про це говорили з юристкою Регіонального центру прав людини Дариною Підгорною.

Росія, ймовірно, вивезла понад пів мільярда українських обʼєктів культурної спадщини — Дарина Підгорна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Фази знищення української спадщини

Дарина Підгорна: Ми відокремлюємо не періодами, а фактажем, який відбувається. Є різні фази. Наприклад, 3 2014 по 2022 ми мали фазу окупації. Коли не було активних бойових дій, на Кримському півострові російські окупанти вчиняли злочини іншого характеру:

  • археологічні розкопки,
  • реконструкції,
  • розграбування,
  • перевезення,
  • привласнення.

Усе це відбувалося і відбувається досі, просто в межах однієї території.

Сьогодні ми можемо говорити й про інший фактаж. Це коли росіяни своєю зброєю руйнують нашу культурну спадщину. І ми опиняємося в ситуації, коли майже всі українські пам’ятки знищені. Тоді ми говоримо про інший аспект злочину — фізичне руйнування. Воно також є воєнним злочином, злочином проти людяності. І за це має бути покарання.

  • Щороку відбувається принаймні понад 20-50 археологічних експедицій, під час яких викопують понад 200 тисяч культурних цінностей України, які жодним чином не занотовують. Частину з них знищують на місці або відправляють до кримських та московських музеїв.

Наприклад, Херсонес Таврійський. Минулого року на сайті Інституту археології російської академії наук була опублікована інформація, що під час однієї експедиції, яка тривала 2 місяці, на території Херсонесу знайшли понад 1 млн артефактів, 200 тисяч з яких перевезли «для вивчення і реставрації» на територію РФ. Понад пів мільярда цінностей вирили, знищили та вивезли з території України лише в межах одного регіону. А у нас таких регіонів багато.

Херсонес Таврійський 

Довідка ГР

Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі — музей, відкритий у 1892 році на базі археологічних знахідок з розкопів старогрецького міста Херсонесу. Розташований у колишньому монастирі на території розкопів. У фондах музею до окупації було близько 500.000 експонатів з 5 ст. до н. е. до 15 ст.


Як підрахувати всі об’єкти, які знищує Росія?

Дарина Підгорна: Перша проблема — фізичний доступ до території. На жаль, поки що ми не маємо цього доступу, тому не можемо говорити про якісь точні дані. На сьогодні ми можемо фіксувати лише онлайн дослідження. Однак це не демонструє нам повної картини того жаху, який ми побачимо після деокупації. З цим питанням нам може допомогти міжнародна спільнота, зокрема ЮНЕСКО, яке має прекрасний досвід підрахунку збитків при руйнуваннях.

ЮНЕСКО публікує періодичні звіти. Скоріш за все, такий звіт буде опублікований і по факту руйнувань історичного центру Одеси. Однак варто розуміти, що ЮНЕСКО також обмежене у своєму мандаті. Його позиція не завжди може корелюватися з позицією держави, на території якої вона проводить свою місію. Вони досить вибірково підходять до того, що вони вважають культурною спадщиною, а що — ні.

Там перераховані понад 300 об’єктів культурної спадщини, які було зруйновано та до яких приїхала місія ЮНЕСКО для оцінки. За даними ж Міністерства культури та інформаційної політики України, таких об’єктів вже понад півтори тисячі. Тобто дані не збігаються, обмежені та не відображають повної картини того, що відбувається на території України. У цьому і є найголовніша проблема ЮНЕСКО.


Читайте також: Як ЮНЕСКО підтримує Україну у збереженні та захисті культурної спадщини під час війни?


Законодавча база

Дарина Підгорна: Національне законодавство щодо захисту культурної спадщини потребує кардинальної реформи. У нас не вистачає відповідних статей Кримінального кодексу (КК). 438 стаття, наприклад, не передбачає захисту культурних цінностей. Але вона говорить про закони та звичаї війни, які мають на меті не лише захист цивільних, а й захист культурної спадщини. Однак ми всі розуміємо, що умовний суддя якогось районного суду в Україні навряд чи буде звертатися до міжнародних конвенцій у своїй практиці. Скоріше за все, він зупиниться на національній статті.

На сьогодні, приміром, та ж сама прокуратура АР Крим має на своєму столі понад 100 кримінальних проваджень щодо археологічної спадщини. Ці провадження кваліфікуються за 438 статтею КК. Також ми розглядаємо можливість доєднання до неї статті 298, яка передбачає незаконне проведення робіт на об’єкті археологічної спадщини України. Однак це лише стосовно археологічної спадщини. Ми не говоримо про вивезення, викрадення, привласнення цінностей, руйнування об’єктів тощо. На жаль, вони не є захищеними за українським правом. Українське право потребує кардинальних реформ щодо захисту культурної спадщини.

У 2020 році ми ратифікували два важливі міжнародні документи:

  1. Гаазька конвенція про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. Вона передбачає створення певних захистів для культурних цінностей, заборону археологічних розкопок, створення в підрозділах Збройних сил держави спеціальних сил або посад, які передбачали б захист культурної спадщини.
  2. Рамкова угода Ради Європи щодо захисту культурних цінностей з точки зору кримінального законодавства. Саме ця угода є дуже важливою на сьогодні. Оскільки вона передбачає «необхідність змін до національного права щодо захисту культурної спадщини з урахуванням будь-яких кримінальних правопорушень, а також питання реституції, повернення і відновлення спадщини».

Ці два документи не є до кінця ратифікованими та імплементованими в Україні. Вони застрягли на рівні робочих груп всередині міністерств. Це триває уже два роки. Це відкладання може призвести до надзвичайно плачевних наслідків.

Що має робити Україна для збереження культурної спадщини?

Дарина Підгорна: Перше. Є велика необхідність створити розмову всередині суспільства про необхідність захисту культурної спадщини, нашої ідентичності та історії. Крім того, що ми втрачаємо наше минуле, ми фактично втрачаємо наше майбутнє. Друге. Потрібно документувати будь-яку дію, яку росіяни скоюють проти нашої культурної спадщини. Відстежувати, що відбувається, чому відбувається, хто це скоює тощо. Вся ця інформація повинна переходити до наших правоохоронних органів, які мають мандат на розслідування та притягнення до відповідальності. Третє. Україна має наголошувати постійно у міжнародному товаристві про те, що культура, яку знищують росіяни, є не лише українською. Це — частина світової культури та історії.

  • Україна має наполягати на тому, що захист культурної спадщини є одним із пріоритетів державної національної безпеки. Вона має врахувати це у стратегії безпеки.

Читайте також: Росіяни вивезуть все, що встигнуть: археологиня про заповідник «Херсонес Таврійський»


Більше про злочини росіян щодо культурної, історичної спадщини України

У представництві президента України в АР Крим повідомили, що окупанти розграбували музей-заповідник «Херсонес Таврійський» і вивезли до Великого Новгорода нібито на виставку золото Візантії. Про це повідомили у представництві президента України в АР Крим.

Про пограбування росіянами Херсонської наукової бібліотеки імені О. Гончара в ефірі Громадського радіо розповіла директорка Херсонської наукової бібліотеки Надія Коротун. Бібліотека має близько мільйону видань, і шість тисяч найцінніших видань, які увійшли до Державного реєстру України. 

Російські окупанти вивезли до окупованого Криму з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка 80% картин. Викрали найцінніше: картини західних художників, українських та російських XVIII—XIX століття, радянських часів. Про це директорка музею Аліна Доценко розповіла у коментарі «Бабелю».

У тимчасово окупованому Бердянську окупаційна влада доручила колаборантам вивезти культурні цінності з музею ім. Ісаака Бродського до РФ. За інформацією ЦНС, назначені окупаційною владою «керівники» музею їздили в Крим нібито для обміну досвідом. Насправді ж вони отримували там інструкції з вивозу цінностей музею до РФ.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня