facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Росіяни вивезуть все, що встигнуть: археологиня про заповідник «Херсонес Таврійський»

Про заповідник «Херсонес Таврійський» і загрози навколо нього говорили з Евеліною Кравченко, археологинею, історикинею, популяризаторкою науки, музейницею.

Росіяни вивезуть все, що встигнуть: археологиня про заповідник «Херсонес Таврійський»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Евеліна Кравченко: Разом із Кримом Україна втратила один із найбільш доглянутих наших археологічних заповідників. У 2013 році його було включено до списку пам’яток всесвітньої спадщини, що охороняється ЮНЕСКО.

«Херсонес Таврійський» є територією городища давнього міста Херсонес Таврійський. Розташований він у центрі Севастополя. Окрім самого городища до заповідника входить ще і хора. Хора — це сільськогосподарська округа античного міста. Це ділянки землі, які належали громадянам античного поліса, де вони утримували для себе сільськогосподарський продукт — вирощували зерно та виноград. Кожен громадянин поліса мав там свою ділянку. Всі вони були однакові. Землі навколо міста була розмежована на однакові ділянки. Ці розмежування були ідеально зроблені. Як і планування міста в цілому. Це ідеальне планування міста та розмежування хори й було основним чинником, який слугував для внесення саме цієї пам’ятки в список пам’яток всесвітньої спадщини.

  • Пам’ятка проіснувала майже 2000 років.

«Окупанти вивезуть все, що зможуть»

Евеліна Кравченко: На 2014 рік на зберіганні у «Херсонесі Таврійському» було близько пів мільйона одиниць фонду. За неперевіреною інформацією, зараз росіяни готують на вивезення до реставрації близько 300 тисяч одиниць. Окупаційна адміністрація музею готує «акти передачі на реставрацію для подальшого експонування за межами музею». Скоріше за все це про основний фонд. Є також допоміжний фонд. Це речі, які частіше за все мають наукове значення, але не мають експозиційного яскравого значення. Можливо, окупанти це залишать, але мені здається, що вони вивезуть все.

Артефакти візантійського періоду, вивезені з Національного заповідника «Херсонес Таврійський» до Росії
  • Ми маємо бути готовими до того, що росіяни перемістять все, що встигнуть перемістити.

За 9 років окупації Криму відбулися масштабні розкопки в Херсонесі. Де ті речі? Ми взагалі не уявляємо. Ми не знаємо чи передані  вони до фондів. Говорять росіяни одне, а як насправді — ніхто не знає. Те, що вони там робили, це навіть науковою археологією назвати складно. Це просто риття землі. Так у світі не роблять вже дуже давно.


Читайте також: Як ЮНЕСКО підтримує Україну у збереженні та захисті культурної спадщини під час війни?


З речами, які відкопані протягом 9 років окупації, буде ще і юридична проблема. За законом України, все, що знаходиться на українській землі — власність держави Україна. Оскільки ми не маємо фактичної юрисдикції над Кримом зараз, ці речі відкопуються фактично нелегально. Вони отримують такий самий статус, як приватні колекції. Такі предмети потрібно вилучати. За українськими законами, ми можемо це робити. Але це питання часу. Окрім того, ми навіть не маємо інформації що саме там було знайдено.

  • Всі речі, розкопані в Херсонесі, мають залишитися в Херсонесі.

Колись «Херсонес Таврійський» вже втратив частину своїх колекцій. Це відбулося ще до Другої світової війни. Артефакти було вивезено в Москву, Санкт-Петербург і Одесу. Більшою мірою в Москву та Санкт-Петербург. Тоді відбувалося формування музеїв в Російській імперії. Ці речі Росія не збиралася та не збирається повертати в Херсонес.

Скільки часу потрібно для оцінки шкоди, нанесеної заповіднику?

Евеліна Кравченко: Україна має інструкцію оцінення шкоди в тому числі й об’єктам культурної спадщини. Там є коефіцієнти, за якими ми можемо розрахувати збитки в грошовому еквіваленті. Швидкість опрацювання цього залежить від кількості та професійності людей, які будуть до цього залучені.

«Херсонес Таврійський» був прекрасно систематизований. Всі його відділи: фонд, бібліотека, архів. Ми точно знаємо, що там було. Всю свою звітність заповідник щороку відправляв в Міністерство культури. Зараз вони кажуть, що її немає. Де звіти, за якими ми потім зможемо повернути наші колекції? Це велике питання до Мінкульту.


Довідка ГР

Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі — музей, відкритий у 1892 році на базі археологічних знахідок з розкопів старогрецького міста Херсонесу. Розташований у колишньому монастирі на території розкопів. У фондах музею до окупації було близько 500.000 експонатів з 5 ст. до н. е. до 15 ст.


Більше про крадіжки росіян

У представництві президента України в АР Крим повідомили, що окупанти розграбували музей-заповідник «Херсонес Таврійський» і вивезли до Великого Новгорода нібито на виставку золото Візантії.

Про пограбування росіянами Херсонської наукової бібліотеки імені О. Гончара в ефірі Громадського радіо розповіла директорка Херсонської наукової бібліотеки Надія Коротун.

Російські окупанти вивезли до окупованого Криму з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка 80% картин.

В тимчасово окупованому Бердянську окупаційна влада доручила колаборантам вивезти культурні цінності з музею ім. Ісаака Бродського до РФ.


Читайте також: Конструкції фестивалю в Криму можуть зруйнувати пам’ятку Херсонес Таврійський, – археолог


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня