Чому Москва знищувала літаки, надані за ленд-лізом під час Другої світової війни?

Біля Києва під час археологічних розкопок знайдено уламки 8 британських винищувачів Hurricane («Ураган») часів Другої світової війни. Велика Британія відправила ці літаки до Радянського Союзу після нападу нацистської Німеччини в 1941 році. Вони були частиною пакета військової підтримки СРСР, яку оплачували США за так званою схемою ленд-лізу.

«Цей літак дуже рідко можна знайти в Україні. Це дуже важливо для історії нашої авіації, тому що тут раніше не знаходили літаків за ленд-лізом», — каже Олексій Штан, колишній пілот авіакомпанії, який веде розкопки.

Авіаційні експерти кажуть, що це вперше в Україні знайшли залишки такої кількості Hurricane, хоча з 1941 до 1944 року для підтримки радянських військових до СРСР відправили близько 3 000 британських винищувачів. Більшість з них знищили під час боїв, частину розібрали.

Олександр Алфьоров: Ця знахідка для нас дуже важлива з багатьох причин. Насамперед — це поповнення нашого музейного фонду. Також це відгомін дуже давньої історії, пов’язаної з Другою світовою війною, яка вчергове має продемонструвати підступність радянської влади.

Ці літаки були направлені до СРСР, як і тисячі інших видів озброєння, за програмою ленд-лізу. Ті, хто мав справу з підйомом цих бортів, кажуть, що вони були зіпсовані та викинуті. Для чого це робилося?

За домовленістю ленд-лізу, союзники постачали озброєння, компоненти, техніку. Це була величезна допомога, але була одна умова — все, що не буде знищено в часи війни, має бути або повернуте, або відшкодоване. Тобто СРСР мав би відшкодувати кошти за техніку, яку не втратив в бойових діях.

• Цікаво, що Росія, як спадкоємиця СРСР, до цього часу не заплатила за ленд-ліз, який тоді надали радянській армії.

Літаки, які надалися за ленд-лізом, були роззброєні. Тобто з них були зняті навігаційні комплектуючі, озброєння. СРСР не хотів платити за те, що залишилося. Тому вони вирішили їх просто ліквідувати тихим способом — закопати. Зараз знайшли 8. Скільки ще таких є, ніхто не знає.

Це перша знахідка такого масштабу, яка засвідчує буквально поховання. Це для істориків певне Ельдорадо. Літаки, що знайшли, потребують реконструкції, якщо ми хочемо їх експонувати. На сьогодні подібних знахідок не було. Дуже рідко зараз зустрічається техніка часів Другої світової війни. Бо усю техніку, яку знаходили після війни, одразу відправляли на перероблювання.

«Київщина — знакова територія»

Олександр Алфьоров: Радянська влада — це щось неймовірно фаталістичне. Оця маскулінність в заграванні з тоталітарною системою створювала пантеони загиблих солдатів. Найбільша в моїй пам’яті така знахідка датується 2009 роком. На Київщині в одному з меморіалів, де було вказано, що поховано близько 100 осіб, знайшли зовсім іншу кількість полеглих — в 4 рази більше. Що засвідчує хаотичність у ставленні до особового складу та людей в цілому. Коли ти бачиш такі цифри, розумієш як ставилися тоді до солдатів у радянській армії.

В цілому, якщо говорити про Київщину в контексті знахідок, тут представлено багато історій та епох. Ще й досі час від часу в старих хатах під стріхами знаходять обрізи (рушниці, які обрізали для того, щоб вони були коротшими та більш зручними для носіння під одягом). Це про історії отаманів-повстанців 1920-х років. Наприклад, в Макарівському районі було знайдено бідон з агітаційною продукцією Української повстанської армії (УПА). Це засвідчує діяльність УПА на тих територіях. Зараз ця знахідка зберігається в Макарівському краєзнавчому музеї.

• Для мілітарної історії XX сторіччя Київщина є дуже знаковою.

«З мертвими не воюють»

Олег Климчук: Ви торкнулися питання поховань. Як сьогодні українське суспільство має ставитися до поховань  солдат різних армій Першої світової війни на території України?

Олександр Алфьоров: З мертвими не воюють. Наша мета — надати можливість меморіалізації солдату, який йшов воювати. Навіть якщо з примусу імперських структур. Такі поховання мають доглядати, як і інші. Цим ми проявляємо свою людяність, європейськість. Цим ми відрізняємося від Росії. Тому така меморіалізація потрібна, але без глорифікації режимів, які відправили цих бійців на смерть.

Нагадаємо, за часів Другої світової війни політика ленд-лізу була програмою, у межах якої США за спрощеною процедурою постачали союзникам озброєння, продовольство, нафту та інші необхідні товари для боротьби з нацистською Німеччиною.

Закон про ленд-ліз ухвалили у березні 1941 року, він діяв до закінчення Другої світової. США надавали таку допомогу Великій Британії та країнам Британської Співдружності, пізніше Вільній Франції (французькому спротиву), Китаю, СРСР та іншим державам-союзникам. Допомога включала військові кораблі, літаки та інше озброєння.

Концепція цієї програми надавала президентові владу допомагати будь-якій країні, чия оборона визнавалася життєво важливою для США.

У квітні 2022 року сенат США одноголосно ухвалив важливий законопроєкт щодо відновлення програми часів Другої світової війни, яка дозволить надсилати зброю та інші постачання в Україну за спрощеною системою на тлі вторгнення Росії.

У серпні 2022 року уряд США заявив про виділення Україні $1 млрд оборонної допомоги. Також військово-промисловому комплексу США довелося збільшувати обсяги роботи, щоб постачати нам зброю.

Читайте також: Які економічні наслідки програми ленд-лізу для України? 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS