Володимир Зеленський і Роберта Мецола, president.gov.ua
Євросоюз створить спеціальний український фонд у 50 млрд євро. На що підуть ці кошти, говоримо з кандидатом економічних наук та головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом.
Іван Ус: Це гроші на певний період, але не слід розглядати їх як якусь кінцеву суму, яка буде врешті-решт направлена на відновлення України. Це просто гроші, які треба зарезервувати у бюджеті Європейського Союзу на виконання програм, так чи інакше, пов’язаних з Україною. І це вже плюс.
Те, що виникло буквально в останні 24 години, це те, щоб ці гроші дійсно направились в Україну, а не залишились розділеними серед різних країн ЄС. Бо ми вже побачили заяву тієї ж Угорщини, яка спочатку блокувала надання цих грошей Україні, і щоб розблокувати їх, Україна змушена була піти на крок, коли угорський OTP-банк був виведений у список країн-спонсорів тероризму. А зараз вже чуємо заяву від Угорщини, що давайте, щоб якось і частина цих грошей направлялась до Угорщини. Тобто гроші виділяються в Україну, але щоб Угорщина також їх отримувала. І там будуть знайдені аргументи, що «ми ж приймаємо біженців з України».
Валентина Троян: А хіба немає в ЄС програми, яка допомагає, виділяє кошти тим країнам, які приймали у себе українських біженців?
Іван Ус: Безумовно, вона є. Але тут слід розуміти, що кожна країна хоче по-максимуму отримати грошей. І Угорщина не є виключенням. Тут починаються ці ігри, коли кожна країна хоче щось мати й від цього пирога. При цьому, казати, що Угорщина є найбільш дружньою до України країною ЄС… Я думаю, ми не готові порівнювати, скажімо так, політику цієї країни та політики інших країн ЄС щодо України.
Що виділили гроші — безумовно, позитив, також позитив, що Україна закладається в інституційні програми ЄС. Водночас слід розуміти, що нам ще треба відстоювати те, щоб ці гроші йшли на потреби України, а не перенаправлялись в інші напрямки.
Читайте також: По ситуації з українським збіжжям ми бачимо, який у нас буде складний шлях до ЄС — Єлісєєв
Іван Ус: У Європейському Союзі, принаймні в окремих членах Європейського Союзу розуміють, що якщо Росію не зупинити в Україні, тоді її треба буде зупиняти вже на території ЄС, тобто або в країнах Балтії або Польщі.
І, безумовно, там люди прораховують ситуацію на декілька кроків вперед.
А я нагадаю, що в грудні 2021 року Росія чітко ставила свої умови, що НАТО повинно повернутися до кордонів 1997 року, коли була угода між Росією і НАТО, натякаючи на те, що ані країни Балтії, ані Польща, ані інші країни зі сходу ЄС не повинні бути в НАТО. Тобто це фактично, скажімо так, був перший натяк на те, що взагалі-то Росія хоче відновити контроль над цими територіями.
І нещодавно заява російського президента про те, що Варшава колись входила до Росії — це черговий натяк на те, що ось все ж таки в планах Росії після України є ще принаймні частина Польщі, яка колись входила до Російської імперії, тобто відновлення навіть не кордонів СРСР, а кордонів Російської імперії.
І ЄС це розуміє, і тому зараз думають, як би допомогти Україні, щоб Україна з точки зору ЄС насамперед зупинила Росію тут, а краще взагалі перемогла. Але тут, на жаль, поки що фінального немає рішення. Чому? Тому що не всі країни Європейського Союзу для себе будують мапу світу, де Росії не буде. І ось це, на жаль, уповільнює процес військової допомоги Україні.
Валентина Троян: Оці кошти, якщо говорити про гроші та про Український фонд, вони цільові чи вони не цільові? І як саме Україна отримуватиме гроші з цього фонду?
Іван Ус: Поки що прийнято рішення, що ці гроші виділяються. Далі буде дискусія з приводу того, на що вони будуть витрачені, тобто наскільки це будуть цільові кошти, наскільки буде деталізація цього процесу. Тому що от досвід останніх місяців: Америка передає певні заарештовані кошти у Росії, 5,4 мільйона російського бізнесмена Малафєєва, і каже, що це на потреби ветеранів.
Тобто ось вам дуже таке чітке цільове призначення цих коштів. І я думаю, що ці гроші, які ЄС виділятиме на цей фонд, мабуть, будуть виділяти за умови проведення реформ. І тут ми повертаємось до плану Rebuild Ukraine. Він був готовий ще в травні минулого року. І там ЄС чітко казав, що процес відбудови України повинен відбуватись за формулою допомоги в обмін на реформи.
Тобто гроші, які виділяються на Україну, будуть надходити на програми, які будуть зазначені, водночас Україна також повинна робити реформи, про які будуть просити Міжнародний валютний фонд і інші правові світові інституції.
У плані Rebuild Ukraine чітко написано, що допомога Україні в обмін на втілення європейських політик. Насамперед це European Green Deal, ця велика екологічна програма. Хочуть, щоб Україна також її реалізовувала на своїй території. Щоб ми були принаймні у цій частині єдиної політики ЄС. Що, до речі, нам також вигідно, тому що це сприятиме нашому входженню до ЄС. Коли там у 2030 році буде чергова хвиля розширення ЄС, щоб Україна була в цій хвилі.
Читайте також: Україна отримала від ЄС транш макрофінансової допомоги на півтора мільярда євро
Іван Ус: Певні такі фонди, скоріш за все, існують, просто тому, що є ще політика добросусідства, яку веде Європейський Союз. Якщо казати про Україну і про колишні країни Радянського Союзу, то є ще, наприклад, Східне партнерство, де якраз ЄС і сприяє розвитку сусідніх країн, підганяє їх під свої стандарти. І ось, фактично, є певне фінансування, яке виділяється на Східне партнерство. Україну, певною мірою, можна також поставити у цей ряд. Я розумію, що ми також підпадаємо під східне партнерство, водночас там це більше фонди, направлені на інтеграцію в регіон. А тут на окрему країну, яка з’явилась з проблемами, викликаними російською агресією.
Якщо якесь природне лихо може трапитись в одній з країн Європейського континенту, яка не входить до ЄС, то розуміючи, що це все ж таки єдиний континент, ЄС також буде допомагати цій країні. Просто тому, що тут принцип єдності Європи, і без нього важко буде уявити.
У країні треба буде мати, скажімо так, спільний орган, в якому можна буде обговорювати, які реформи можна втілювати в умовах війни, а які бажано відкласти, тому що це може підвищити рівень небезпеки для людей, які будуть брати участь в цьому процесі. Тому тут обов’язково треба мати діалог з європейськими партнерами.
Україна вже все ж таки має непоганий досвід побудови цього діалогу і, власне, Офіс Європейської та євроатлантичної інтеграції тільки тим і займається, що вибудовує стосунки з ЄС. Тому, думаю, що в умовах постійного діалогу з партнерами можна буде визначати, які реформи можна втілити зараз, а які все ж таки бажано, щоб були втілені пізніше. Але при цьому Україна повинна гарантувати нашим партнерам, що ми не будемо відкладати їх, а як тільки буде сприятлива ситуація, одразу їх почнемо робити.
Читайте також: Чи отримуватиме Україна надалі допомогу США? Пояснює Валерій Чалий
Напередодні стало відомо, що Україна не отримувала пропозицій щодо часткового чи будь-якого іншого неповного членства в Євросоюзі й не погодиться на жодні варіанти, окрім «першосортного членства». На цьому наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з високим представником ЄС Жозепом Боррелем пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ у Києві. Відомо, що Франція і Німеччина наполягають на альтернативному варіанті повного членства в ЄС, який міг би стати основою для поступової інтеграції країн-кандидатів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль днями заявив, що Україна прагне стати «повноправним кандидатом на повноправне членство» в Євросоюзі й не погодиться на обмежене членство «другого сорту».
Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз готує довгострокові безпекові зобов’язання для України.
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна завершує «виконання усіх рекомендацій Євросоюзу» на урядовому рівні, що потрібно для початку переговорів щодо вступу до ЄС. Він повідомив про ухвалення державної цільової програми «Єдність у розмаїтті», мета якої — «створення умов для реалізації прав і можливостей національних меншин та корінних народів». За його словами, після затвердження програми можна буде говорити, що на урядовому рівні Україна повністю завершить виконання 7-ми рекомендацій Єврокомісії.
Нагадаємо, у червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС та 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба зробити на шляху до вступу в ЄС.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS