facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Василь Попадюк: Їздимо, збираємо кошти, робимо, що можемо, як всі українці

Про музику під час війни та як сприймають Україну за кордоном. Розповідає Василь Попадюк, скрипаль-вiртуоз, пiанiст, засновник гурту Papa Duke Band.

Василь Попадюк: Їздимо, збираємо кошти, робимо, що можемо, як всі українці
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Як реагує світова авдиторія на музику, забарвлену українськими мотивами?

Василь Попадюк: У Нідерландах, наприклад, більш спокійно сприймали, стриманіше. Усі решта країн сприймають нормально. Майже всюди однаково. Нас дуже добре сприймають поляки, китайці, французи. Східне узбережжя Канади дуже добре зустрічають, бо вони мають кельтик-музику та люблять скрипку. Я дуже люблю фортепіано, гітару, барабани.

Андрій Куликов: Як загалом сприймають Україну у світі?

Василь Попадюк: Мені дуже приємно, що я можу переконати людей, із якими спілкуюся. Вони бачать, що Україна — це супер. Моя публіка все знає. Мій ірландський сусід, наприклад, вивісив український прапор у підтримку мене. І я теж поставив прапор на хату. Бо навпроти нас живе москалька. То вона коли виходить, її зустрічають два українських прапори.


Читайте також: Український прапор на Донецьк військові запустили з Авдіївки — Барабаш


Андрій Куликов: Які ваші найновіші творчі здобутки та найближчі творчі плани?

Василь Попадюк: Нещодавно ми закінчили писати альбом для жінки індейського вождя. У неї рак. Вождь хоче пам’ятати її голос. Ми записали повністю її альбом. Буквально 2 тижні тому закінчили. Багато я працюю і як студійний музикант і аранжувальник. У нас є різні проєкти.

Війна, звісно, поміняла багато планів і задумів. І настрій не той. Найбільше зараз займаємось тим, що їздимо, збираємо кошти. Робимо, що можемо. Як усі українці.

  • 1 грудня 2023 року ми граємо у Жовтневому палаці (МЦКМ). Я вже мав там концерт, 3-4 роки тому. Тоді ми грали після Man sound.

 

Про участь у альбомі Яна Гіллана

Василь Попадюк: Я в душі рок-музикант. Я граю на гітарі. У 2006 році мені дуже пощастило. Я зіграв у останньому альбомі Яна Гіллана «Gillan’s Inn». Я граю в 6 пісні. Граю на скрипці. Але вони пустили мою скрипку через звукові примочки. Воно здається, що то грає гітара, але це я граю на скрипці.

Дуже смішна історія нашого знайомства. Мій менеджер є менеджером дуже відомої студії в Торонто, де писалися майже всі. Я писав там свій альбом 2006 року. Тоді я приїхав на студію і познайомився з Гілланом. Розказав йому, що коли я був підлітком, я грав Smoke of the water, але не знав про що це і як, я писав українськими буквами. Він посміявся. Каже: «Хочеш у мене в альбомі пограти?». Я сказав, що звісно. Він каже: «Ну, іди в студію. Якщо сподобається, окей, як ні, вибачай». Так сталося, що йому сподобалося.


Читайте також: «Зібрали 43 000 грн на дрони»: військовий і музикант Роман Гаман про концерт «Роялькіт»


Раніше повідомлялося, що українське військо має потребу у снарядах, озброєнні, засобах розмінування, ППО, системах РЕБ. Про це повідомляв Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у телефонній розмові з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі. Залужний подякував союзникам за вже надану матеріально-технічну допомогу. 

Розвідником і снайпером ЗСУ Андрій Лагутін в ефірі Громадського радіо розповідав про те, що на фронті є потреба в гарному снайперському патроні різних калібрів, у бронебійних боєприпасах. За його словами, зараз в України досить багато зброї, але її все одно недостатньо. Зокрема потрібні метеостанції, високоточні далекоміри, прилади нічного бачення тощо.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня