Фото: ЦТС
Василь Шевченко: Цей суднозахід характерний тим, що тут зайшли супербалкер, великий балкер і просто балкер. Загальна вантажність цих трьох суден дуже велика. Майже 350 тисяч тонн. Один — 180 тисяч тонн, другий — 90, третій — 75. Це дуже великі балкери. Найбільший корабель належить німецькій компанії, середній — Філіппінам, менший — Ліберії. Всі вони мають прапор Ліберії.
Це підтверджує кілька речей. По-перше, що безпеку гарантовано. По-друге, що працює два маршрути. Якщо ми сумнівалися в тому, що це можливо зробити, зараз ми говоримо про те, що дійсно маршрути два. Один для невеликих тонажних суден, а другий для великих. Маршрут проходить з порту Великої Одеси до Зміїного. Він іде у 12 мильній зоні. Це кордон. Далі іде зона економічна. Вони переходять з цієї української 12 мильної зони в 12 мильну зону Румунії. Таким чином прямують до Босфору.
Василь Шевченко: Оборонні Сили знищили вже понад 20 російських суден, радіолокаційні станції, відбили острів Зміїний. Таким чином створили підґрунтя. Коли велися перемовини про те, що «зернова угода» може бути підписана, від генерального секретаря ООН ми чули пропозиції для всього світу піти на поступки Росії. Розблокувати Swift, наприклад. Загальна атмосфера була складна. Але відбулося декілька знакових подій, через які почала діяти міжнародна політика та можливості України.
Після наших перемог Україна стала регіональним гравцем на цьому полі. Для цього 10 жовтня Зеленський зустрічався з президентом Румунії, де вони обговорювали співпрацю, нові інвестиційні маршрути тощо. Але ми розуміємо, що вони обговорювали цей проєкт, підтримку та додаткову допомогу Україні. Додаткова допомога полягає в тому, щоб наші партнери допомагали нам захистити ці маршрути. Ми ж розуміємо, що ця війна для нас є критично важливою.
Читайте також: Кораблі РФ бояться підходити до берегів ближче, ніж на 100 морських миль — речник ВМС
Василь Шевченко: Війна на виснаження, яку РФ нав’язує нам і всьому світові як форму залякування, перш за все має на меті блокувати наші транспортні маршрути. Якщо їм навіть вдалося створити проблеми у наших зернових відносинах із Польщею та Словаччиною, то на цьому маршруті ми достатньо успішно працюємо. Але тут підтверджується інше — Чорне море стало центром всіх подій. Тепер залежатиме все від того, як будуть поводитися країни НАТО та Україна. Україна відбила цей маршрут попри бажання НАТО до перемовин з Росією. Тепер важливо його утримати. Але чи Україна сама буде його утримувати, чи з Румунією та Болгарією, країнами-членами НАТО? Їхня участь потрібна.
Ми здобули перемогу на морі завдяки ЗСУ. Це по важливості надзвичайно велике досягнення української сторони та української дипломатії. Українська сторона, зробивши ставку на дрони, фактично знищила в більшій частині російський флот.
Василь Шевченко: Це означає, що відвантаження у нас має складати 5+ млн тонн. Нам треба враховувати, що в одеських портах завантаження зараз в багатьох випадках здійснюється прямим способом. Грубо кажучи, вантажівки прямо висипають зерно у трюми. Через те, що росіяни побили портову інфраструктуру. Це вимагає більше часу. А треба якомога швидше завантажувати. Для того, щоб судна якомога швидше могли вийти. Тому що працює ще складова страхових виплат. Коли вони були неможливі, судна не заходили. Страхування в умовах воєнного стану працює в межах 2% від вартості вантажу. Раніше це було 0,75%. Тому ми і бачимо великі судна. Бо це економить на вартості перевезення, страховці.
Олена Новікова: Чи побачимо ми збільшення руху кораблів зерновим коридором найближчими місяцями?
Василь Шевченко: Ми точно побачимо зміни в цьому напрямкові. Зміни будуть безпекові та у відносинах із нашими партнерами. Це ключовий момент.
Читайте також: Чи втратив економічну доцільність зерновий коридор?
Нагадаємо, Чорноморська зернова угода була укладена в липні 2022 року. Задля цього було підписано два документи: за участю ООН, Туреччини та України й окремо — ООН, Туреччини й Росії. Путін неодноразово погрожував не продовжувати угоду, вимагаючи зняття санкцій та перешкод для російського експорту.
Як повідомлялося, 17 липня 2023 року прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди. Водночас він зазначив, що позиці РФ щодо зернової угоди «була заявлена ще до атаки на Кримський міст, цей теракт на неї не вплине».
Згодом міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізники вантажів військового призначення», завили окупанти.
24 липня росіяни вдарили іранськими дронами Shahed по Дунайських портах в Одеській області. Три безпілотники збила протиповітряна оборона, однак є влучання в один з портів. Зруйнований аграрний ангар, де зберігалось зерно. Пошкоджені ще кілька резервуарів для різних видів вантажів та інше портове майно.
Під час зустрічі 26 липня Рада Україна-НАТО рішуче засудила рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди.
10 жовтня 2023 року президенти України Володимир Зеленський та Румунії Клаус Йоганніс підписали декларацію про безпекову взаємодію, в тому числі в регіоні Чорного моря, а також розширення логістичної та економічної співпраці. Зеленський анонсував запуск зернового коридору через Молдову в Румунію.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
Про свій шлях до повномасштабного вторгнення, військову службу, діяльність 3 ОШБр та майбутню перемогу України… Read More
Про виникнення Маршів УПА, їхній розвиток і трансформації в Марш Слави Героїв та нинішнє становище… Read More
Про значення хвилини мовчання як щоденного вшанування пам’яті загиблих військових, День захисників та захисниць і… Read More
Агентка змін НУШ, STEM-освіта та постійне прагнення вчитися: інтервʼю з Тетяною Ткач, учителькою англійської мови… Read More
Президент громадської організації «Ліберально-Демократична Ліга України» Артур Харитонов аналізує заяви про підтримку Швейцарією так званого… Read More
Здоровий спосіб життя, правильне харчування та релігія – що думали про це люди середньовіччя? Які… Read More