Павло Лакійчук: Вийшовши із «зернової угоди», росіяни вистрелили собі в ногу
Про наслідки виходу РФ із «зернової угоди», українські безпекові дії у цьому контексті, вітчизняні морські дрони та інше говоримо з Павлом Лакійчуком.
Україна оголосила акваторії шістьох чорноморських портів Росії зоною воєнної загрози. Ідеться про порти Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі та Тамань. Відповідне повідомлення опублікувала українська Держгідрографія. Підставою такого оголошення є наказ № 5 Військово-морських сил України від 4 серпня цього року.
Про ситуацію в Чорноморському регіоні говоримо з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком.
Про дії РФ у Чорноморському регіоні
Павло Лакійчук: Говорячи про недавні удари морських дронів по російських кораблях, варто зазначити, що українці вчергове продемонстрували свої тактичні здібності й свою зброю, її ефективність для боротьби з ворогом на морі. Це зовсім нова зброя, яку поки що маємо тільки ми. Але геополітичний вимір ситуації у Чорноморському регіоні, по-моєму, значно важливіший і серйозніший. Я думаю, про нього треба говорити в першу чергу.
17 липня росіяни очікувано, давно очікувано, вийшли із «зернової угоди», яка мала гарантувати доставлення українського зерна в країни Сходу, Півдня. Тобто країни африканського континенту, Азії — найбільш бідні країни, які потерпають від голоду. Зрештою, росіянам це не подобалось.
- Росіяни намагались використати дві паралельні тристоронні угоди, Росія — Туреччина — ООН і Україна — Туреччина — ООН, як зброю в ході війни. Вийшли з угоди й вистрелили собі в ногу.
Вони готувались до цього. В перший же день після виходу з угоди вони оголосили всьому світу, що всі судна, які прямують до українських портів, будуть вважатись залученими до конфлікту, такими, що перевозять зброю в Україну. Росіяни заявили, що будуть такі судна знищувати.
Вони підкріпили свої чорні задуми справами: лупили й луплять по наших приморських містах та портах. Я не кажу про те, що вони натворили з Одесою та Ізмаїлом як з містами, я кажу тільки про портову інфраструктуру. Одеська ОВА повідомляла про ушкодження щонайменше 26 об’єктів портової інфраструктури на півдні. Це в Ізмаїлі, Одесі, Чорноморську, Білгород-Дністровську. Також ушкоджено щонайменше 5 суден: не українських, а тих, що під іноземними прапорами були в наших територіальних водах чи портах.
Читайте також: З 2016 року РФ збудувала в Криму 9 ракетних кораблів — Євгенія Горюнова
Про українські безпекові дії в Чорноморському регіоні
Павло Лакійчук: Після російських дій Міноборони України у відповідь оголосило про те, що всі російські судна, які прямують в чорноморські порти Росії, а також в порти окупованого Криму, будуть знищуватись як такі, що везуть зброю, боєприпаси для російської війни. Наголошу, що порти в Криму з 2014 року не просто окуповані, а оголошені закритими — де-факто і де-юре вони закриті для світу.
- Для України цілей в Чорному морі, на відміну від цілей для Росії, утричі більше.
Все тому, що до Румунії, Болгарії, України тече маленький струмочок суден. А Новоросійськ, Керченська протока — там ціла річка Волга, там чимало суден.
Південь — це основний нафтовий трафік РФ, понад 50% всього експорту російської нафти іде через Новоросійський порт. Зерно, яке вони крадуть в Україні, на нашому півдні, теж звідти прямує. Також суднами з Сирії в Росію доставляють зброю, боєприпаси, але ніхто не хоче цього бачити. Ми продемонстрували, що ми бачимо і можемо.
Читайте також: Зараз вдається переправляти через Дунай понад 2,5 мільйони тонн зерна — Денис Марчук
Про українські морські дрони
Павло Лакійчук: Зараз голова Служби безпеки України говорить прямим текстом про те, що використання морських дронів є спільною операцією ВМС України й СБУ з відновлення безпеки на морі й свободи судноплавства.
Єдиний коментар Голови СБУ Василя Малюка щодо ситуації з морськими дронами читайте у прикріпленому медіа нижче.
До того, наприкінці липня в Туреччині проходила велика виставка зброї IDEF. Україна там була присутня зі своїм морським дроном. Звісно, всі технічні характеристики не розкривались, але ми показали світу, що ми можемо виробляти ось таку штуку, яка є дуже небезпечною для ворога.
Все це зовсім не сюрприз, це природний розвиток дій, ми про це попереджали.
Читайте також: В ISW проаналізували атаку українського дрона на танкер РФ
Як українські безпекові дії вплинуть на російський трафік у Чорному морі?
Павло Лакійчук: Своїми безпековими діями ми не перекриємо російський трафік на 100%. Значною мірою іноземні компанії в тій зоні веж не ходять.
А останніми днями з’явились декілька попереджень від міжнародних компаній, які спеціалізуються на трафіку в російські порти Чорного моря. Ці компанії відмовляються від подальших контрактів. Також страхові компанії або відмовляються страхувати судна, які прямують в російські порти Чорного моря, або «заламують» дуже високі відсоткові ставки.
- Це буде дуже серйозно впливати не тільки на зерновий трафік, а й насамперед на основний російський експортний продукт — перевалку нафти.
Але я боюся, що може бути прихований спротив наших європейських партнерів. Адже вони часто після введення санкцій на російську трубопровідну нафту намагаються скористатися російською танкерною нафтою. Або ж змішаною казахсько-російською танкерною нафтою, або просто казахською танкерною нафтою, яка йде з російських портів, зокрема з Новоросійська.
Падіння буде, це очевидно. І це дуже важливо з точки зору утримання Росії на плаву у воєнному питанні. Уже зараз понад 30% бюджету РФ у 2023 році йде на оборону. Вони вже витратили свій оборонний бюджет, при чому, швидше за все, будуть ще його вдвічі збільшувати. А на це все треба гроші, а гроші у них йдуть тільки від продажу нафти.
Читайте також: Треба, щоб Чорне море перестало бути «озером» російського впливу — Ганна Гопко
Громадське радіо про «зернову угоду»
Нагадаємо, Чорноморська зернова угода була укладена в липні 2022 року. Задля цього було підписано два документи: за участю ООН, Туреччини та України й окремо — ООН, Туреччини й Росії. Путін неодноразово погрожував не продовжувати угоду, вимагаючи зняття санкцій та перешкод для російського експорту.
Як повідомлялося, 17 липня прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди. Водночас він зазначив, що позиці РФ щодо зернової угоди «була заявлена ще до атаки на Кримський міст, цей теракт на неї не вплине».
Згодом міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізники вантажів військового призначення», завили окупанти.
Уже 21 липня Міноборони України своєю чергою попередило, що із 21 липня всі судна, які прямують до російських або окупованих портів, будуть розглядатися як цілі.
24 липня росіяни вдарили іранськими дронами Shahed по Дунайських портах в Одеській області. Три безпілотники збила протиповітряна оборона, однак є влучання в один з портів. Зруйнований аграрний ангар, де зберігалось зерно. Пошкоджені ще кілька резервуарів для різних видів вантажів та інше портове майно.
Під час зустрічі 26 липня Рада Україна-НАТО рішуче засудила рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди.
Нагадаємо, що у російському Міноборони заявили, що у ніч на 4 серпня відбили атаку морських дронів на військово-морську базу у Новоросійську. Пізніше з’явилися відео, як один із десантних кораблів намагаються відбуксирувати до берега через пошкодження — мова про великий десантний корабель «Оленегорский горняк». В українських відомствах цей випадок офіційно не коментували, однак ЗМІ, посилаючись на власні джерела у правоохоронних органах, пишуть, що цю спецоперацію провели СБУ спільно з Військово морськими силами ЗСУ.
Окрім того, 4 серпня приблизно о 23:20 у районі Керченської протоки надводний дрон поцілив у російський танкер SIG. Він не може рухатися самостійно, а його машинна зала затоплена.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS