Треба, щоб Чорне море перестало бути «озером» російського впливу — Ганна Гопко

Навіщо потрібне засідання Ради Україна-НАТО?

Євгенія Гончарук: Як ви оцінюєте такий інструмент як Рада Україна-НАТО та чого очікувати від засідання?

Ганна Гопко: Постійні масовані ракетні удари по Одесі завдають значні збитки нашій портовій інфраструктурі, позбавляючи нас можливостей експортувати зерно, від якого залежать мільйони людей у країнах Глобального Півдня.

Одна з цілей РФ – це економічно зробити нас слабкими, підірвати фінансову спроможність, отримувати гроші від експорту нашої сільськогосподарської продукції. Ми захищаємо своє право на свободу судноплавства та торгівлі, а також намагаємось запобігти потенційному Голодомору. 

Мені здається, що засідання Ради мало проходити навіть не на рівні послів, а на рівні лідерів держав, або хоча б мали б бути присутні міністри оборони країн НАТО.

Не хочеться чути під час засідання Ради лише про «стурбованість». Потрібно прискорити надання Україні оборонного морського озброєння та збільшити фінансування для цього.

---

Читайте також: Захід боїться слабкої Росії, яка може виникнути в результаті перемоги України — Орися Луцевич

---

Ми повинні шукати системні рішення для демілітаризації Чорного моря.

Варто створити нову платформу щодо Чорного моря на противагу «зерновій угоді», до якої входили б Туреччина, Румунія, Болгарія, і країни Європейського Союзу. Треба, щоб Чорне море перестало бути «озером» російського впливу.

Яким чином країни можуть впливати на агресію Росії в Чорному морі?

Ганна Гопко:«Зернова угода» уже вичерпала себе. Щобільше, ця домовленість була таким собі «актом відчаю», оскільки НАТО забрало всі свої військові кораблі та зменшило присутність перед масштабним вторгненням. Це дало шанс Росії царювати в морі.

Росія намагається позбавити Україну лідерської позиції експортера сільськогосподарської продукції. Це загрожує значними збитками та збільшенням зовнішніх запозичень для уряду. Якщо нас позбавлять і цієї статті доходів, то тоді ми залежатимемо від зовнішніх запозичень на 80-90%.

Україна має пропонувати рішення та їх відстоювати:

•  Наразі ми повинні докласти зусиль для посилення санкцій. Зараз вони, на жаль, не працюють.
•  Необхідно чітко заявити, що Крим не може бути військовою базою Росії, а у майбутньому там має розміщуватись база НАТО.
•   У нас нарешті зʼявляється військово-морське мислення. Штаб військово-морських сил повинен бути в Києві, а не в Одесі. Це дало б змогу краще комунікувати з партнерами, які сюди приїжджають.
•  Ми також повинні активізувати співпрацю з країнами-партнерами, такими як Румунія, Болгарія та Туреччина, щоб вони супроводжували конвої за допомогою їх військових кораблів і літаків. Сумніваюсь, що росіяни наважились вступити в пряму конфронтацію з турками чи Альянсом.
•  Кримські татари мають бути залучені у процес спілкування з Туреччиною. Ердогану треба пояснити, що співпраця з Росією має свої межі, і він не може покладатися лише на неї у своїх економічних вигодах.
•  Особливо важливо наголосити на порушенні питання про конфіскацію російських активів, зокрема грошей Центробанку, як засобу покарання Росії та підтримки економічного тиску.
•  На міжнародному рівні важливо ініціювати створення протимінної коаліції за участю країн-членів та партнерів НАТО для проведення розмінування Азово-Чорноморського регіону та річки Дніпро в післявоєнний період.

---

Слухайте також: Що не так зробила Україна для саміту НАТО?

---

• Потрібно створити міжнародну військово-морську корабельну коаліцію, яка б допомогла з прискореним відправленням корабельно-катерних платформ для Сил Оборони.
•  Треба розробити та внести проєкт закону про внутрішні води, територіальне море та прилеглу зону України до Верховної Ради. Цей документ має включати визначення координат серединної лінії та розмежування в Чорному та Азовському морях, що допоможе зберегти й захистити наші територіальні права.

Які ще інструменти комунікації можна використовувати для убезпечення кораблів в Чорному морі? 

Ганна Гопко: Українське зерно експортується в різні країни, включно з Китаєм. Нам потрібно вимагати від китайців публічних зобов’язань. Ми бачимо, що Китай продовжує постачання зброї Росії під виглядом гуманітарної допомоги, і це підтверджується міжнародними розслідуваннями.

Тому наші заходи повинні бути багатосторонніми. Ми можемо просити допомогу від Румунії, щоб та допомогла із супроводженням літаків, а Туреччина може надати конвої та забезпечення проходження кораблів. Якщо Китай відмовиться допомагати, ми повинні засудити його лицемірну політику в публічному просторі.

Ця ситуація вже стосується багатьох країн, а не тільки Китаю. Ми повинні залучити до цього процесу також країни Африки, які мають розуміти, що Україна готова допомагати у забезпеченні світу харчами. Наші фермери працюють для цього у надскладних умовах.

Наша мета полягає в тому, щоб активно підтримувати ініціативи на міжнародному рівні, виводячи на публічну арену позицію країн, які дискредитують світовий порядок і прагнуть домінувати над іншими.

---

Читайте також: Україна вже звільнила 50% захоплених росіянами територій, але далі буде важко — Блінкен

---

Нагадаємо, Чорноморська зернова угода була укладена в липні 2022 року. Задля цього було підписано два документи: за участю ООН, Туреччини та України й окремо — ООН, Туреччини й Росії. Путін неодноразово погрожував не продовжувати угоду, вимагаючи зняття санкцій та перешкод для російського експорту.

Як повідомлялося, 17 липня прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди. Водночас він зазначив, що позиці РФ щодо зернової угоди «була заявлена ще до атаки на Кримський міст, цей теракт на неї не вплине».

Згодом міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізники вантажів військового призначення», завили окупанти.

Президент Володимир Зеленський та Єнс Столтенберг обговорили ситуацію у Чорному морі 22 липня.

23 липня стало відомо, що на запит президента Володимира Зеленського генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг скликає засідання Ради Україна-НАТО через припинення Росією «зернової угоди».

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS