facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Відключення світла, найімовірніше, будуть — експерт про майбутню зиму

Інтерв'ю

Розмова про майбутні блекаути: який стан електромережі, хто у цьому винен, і до чого варто бути готовим населенню.

Відключення світла, найімовірніше, будуть — експерт про майбутню зиму
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Чи будуть блекаути цієї зими?

Олег Климчук: Ось директор ДТЕК Дмитро Сахарук в етері телемарафону сказав, що планових відключень за графіками цієї зими не буде. Хіба що будуть якісь дуже потужні обстріли, і, звичайно, тоді, якщо ворог уразить наші енергетичні об’єкти, то будуть затримки з наданням струму. Скажіть, будь ласка, ваша оцінка ситуації як людини, яка досліджує енергетику України вже багато років?

Юрій Корольчук: От ви згадали, власне, Сахарука, який каже, що планових відключень не буде. А минулого року, коли людям відключали світло, це були планові відключення чи це були аварійні відключення? Я думаю, що більшість людей самі зрозуміють і дадуть відповідь на це питання. Це були аварійні відключення, які були спричинені технологічними змінами незворотного впливу, тобто ракетними ударами.

Відключення скоріш за все будуть, тому що енергосистему, на жаль, не вдалося відновити тією мірою, в якій вона працювала станом на 9 жовтня 2022 року. Тобто, на той момент, в принципі, навіть Запорізька атомна електростанція не видавала електроенергію, Запорізька теплова електростанція також не працювала, менша Луганська ТЕС вже не працювала. Але всі інші об’єкти давали цілком достатній профіцит виробництва електроенергії тією мірою, щоб забезпечувати споживачів електроенергією. Воно все давало можливість Україні навіть прожити зиму з морозними періодами.

Тобто 10 жовтня, 12 жовтня минулого року це, скажімо так, поламалося: система зазнала ударів, які не вдалося повністю ліквідувати. І навіть ми бачимо зараз ці дискусії цікаві. Є агентство відновлення, яке очолює Мустафа Найєм. Вони беруть участь у будівництві захисних споруд. Так от, вони навіть не завершили будівництво всіх захисних споруд для підстанцій.


Читайте також новину: Росія обстріляла одну з теплоелектростанцій ДТЕК


З яких причин не вдалось відремонтувати систему

Юрій Корольчук: Об’єктивно, ще тоді, коли завершувався минулий опалювальний сезон, це дозволило, скажімо так, вже не відключати споживачів від електроенергії. Треба було проводити ці роботи, для цього потрібні були кошти. Уже навіть те обладнання, яке ми отримали у вигляді допомоги, також перестало надходити.

Наскільки я знаю, кошти на оперативні, постоперативні ремонти виділялися з того бюджету, який був у держави, кошти, які направлялися в цілому для держави, оця допомога.

Бо ми знаємо, що у нас є дефіцит бюджету до 50 мільярдів доларів, тобто приблизно до 2 трильйонів гривень. І частина цих коштів просто виділялася напряму урядом України для «Укренерго», для інших. Ми бачили, що ДТЕК хотіли брати кредит, потім вони відмовились. Виникає тоді питання також: для чого було тоді планувати брати цей кредит, заявляти про його необхідність, якщо тепер необхідності в ньому немає.

У ДТЕК фактично підстанцій не було. Постраждали об’єкти їхні при тепловій генерації, тобто при теплових електростанціях. А от підстанції, які, власне, і створюють для нас проблему (у минулому сезоні створили, і в цьому, скоріше за все, створять) — це об’єкти «Укренерго». Це вони займаються ними, це вони повинні ремонтувати.

Про запаси вугілля

Олег Климчук: І чи достатньо зараз вугілля на зимовий сезон запасли? Бо я читаю, що купили 40 тисяч тонн польського вугілля, перша партія зараз йде в Україну. Я, правда, не зрозумів, чи це ДТЕК купив, чи це хтось інший купив. Але, в цілому, скажімо так, чи наші генерувальні потужності, які працюють на вугіллі різного сорту, вони забезпечені на зиму достатньо?

Юрій Корольчук: Дивіться, це залежно від попереднього питання, чия вина.

Вини не має, не могли встигнути об’єктивно відбудувати, через те, що не було коштів і не було просто можливості це обладнання виготовити в відповідний час. Тобто, з однієї сторони, і могли б зробити, але навіть якби були гроші, то їм не встигли б зробити. Так само і щодо вугілля. Його мало, приблизно півтора мільйона тонн.

«ДТЕК» винуватити однозначно не можна, тому що є проблема у видобутку вугілля. Це прифронтові території сьогодні. Дніпропетровська область. І, відповідно, вивозити вугілля складніше, тому що «Укрзалізниця» завантажена іншими завданнями. Видобуток вугілля у будь-якому випадку знизився через близькість до зон бойових дій. І це всі знали також. Це знали минулого року ще.

Це вина в цілому економічній ситуації, ситуації, у якій опиняється вуглевидобувний регіон у Дніпропетровській області.

Але, з іншої сторони, тоді треба було думати про імпорт вугілля. Це треба було тоді займатися раніше цим питанням, а не в серпні починати, чи у вересні це здійснювати, тому що не встигнемо привезти.

З іншої сторони, того півтора мільйона тонн, якщо ми так десь вийдемо на початок листопада, нам його, в принципі, вистачить. Якщо знов-таки зима не буде холодною, якщо АЕС не будуть виходити в умовний, в аварійний ремонт. Оце проблема, ми цього не знаємо, цього ніхто не знає: яка буде погода і наскільки можуть бути аварійні випадки частими на АЕС.


Читайте також: «Якщо можна вважати кросівки зброєю, то це зброя». Історія очевидця удару по «Новій пошті»


Про генератори та пункти незламності

Олег Климчук: Якщо у людей є можливість встановити генератор, є можливість його обслуговувати, є можливість купити для нього пальне — звичайно, треба. Хто міг, той це зробив ще торік, в минулому сезоні. У цьому році хтось вдосконалював цей процес, скажімо так, або просто купував новіше обладнання.

Але, знову ж таки, генератор — це не є вихід ситуації.

От будинок в селі, скажімо так, куди, до речі, радили торік переїжджати в будинок з пічним опаленням. Що в мене викликало просто нерозуміння: як така порада може народитися в голові людини? Так от в сільській місцевості, в приватних будинках у містах людина тільки може на себе надіятися. Генератор, він розв’язує питання, але він дорого коштує, тобто не всі мають можливість купити, придбати й забезпечити. Тому це вихід ситуації тільки для частини населення, для частини суспільства.

Про нестачу бомбосховищ

Олег Климчук: Зрозуміло, що 13 тисяч об’єктів, які можуть сховати від 50 до 400 людей, Це від 2 до 5 мільйонів людей. А всім іншим що робити в цей момент?

Популяризація з цих об’єктів йде наступним чином: що ви туди можете прийти просто на годину-дві-три, коли у вас немає електроенергії.

А коли проблема може бути інша, більшого масштабу? Мені здається, що це таке ноу-хау, яке не зовсім відображає ті виклики, які стоять перед державою.Часто ці пункти незламності йдуть паралельно зі сховищами.

Ну, мені важко сказати та оцінити, наскільки це були адекватно витрачені кошти. В умовах війни часто не можна сказати… Ти вважаєш особисто, що вони неправильно витрачаються, а з іншої сторони, в людей і в органів влади, наприклад, не було іншого вибору.

Інший шлях — це дійсно створення повноцінних таких сховищ.Чи це бомбосховище називати, чи просто сховище, і вже тоді вони можуть відігравати роль тих самих пунктів незламності.


Читайте та слухайте  також: Енергетична система України живе за законами мирного часу, у ній занадто багато демократії — Олексій Кучеренко


Нагадаємо, упродовж року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські військові обстрілами пошкодили та знищили 4 040 інфраструктурних мереж об’єктів: газо- і водопроводів, електромереж. Російська армія завдала 255 ударів по 112 обʼєктах енергетичної інфраструктури України. Понад 77% цих ударів, 197, були з жовтня по лютий. Генпрокуратура України розглядає ці атаки як навмисне створення непридатних для життя умов, що відповідає одній з ознак геноциду.

Більша частина ударів росіян були по високовольтній мережі, якою опікується «Укренерго». Понад 45% мереж були пошкоджені або зруйновані. Про це в етері Громадського радіо розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Раніше в етері Громадського радіо експерт з енергетичних питань Олексій Рябчин повідомив, що не вважає енергетичну систему України поганою. На його думку, вона відіграла свою роль, вона є стабільною та виконує свої функції. Але, за його словами, війна показала її вразливості, тому еволюція нашої енергетичної системи прямує до зменшення ролі великих енергетичних фірм.

У липні Геннадій Рябцев повідомив, що «завдяки спільним зусиллям відповідних органів та компаній вдалося забезпечити зростання пропускної здатності нашої енергосистеми майже вдвічі з початку цього року».

27 липня голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що українські енергетики готуються до найгіршого сценарію взимку, враховуючи ймовірне поновлення атак на енергосистему російськими окупантами. Водночас вони впевнені, що магістральна мережа буде готова працювати без обмежень під час наступного опалювального сезону. 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Що відбувається з українськими церквами в окупованому Криму

Що відбувається з українськими церквами в окупованому Криму

Ірина Фурман: «Європейці програють українцям за якістю і швидкістю сервісу»

Ірина Фурман: «Європейці програють українцям за якістю і швидкістю сервісу»

В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»

В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»

Законопроєкт про СЗЧ: що кажуть в комітеті і як реагують командири

Законопроєкт про СЗЧ: що кажуть в комітеті і як реагують командири