Фото: Facebook Віталія Шапрана
Як демарш ватажка ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина вплинув на російську економіку, говоримо з економістом та фінансовим аналітиком Віталієм Шапраном.
Віталій Шапран: Усе йшло так цікаво і за планом. Так, що ми уже у понеділок очікували побачити черги біля російських банків. Вчора один з операторів у Москві виставив курс продажу на рівні 200 рублів за долар.
Сьогодні ще залишається певний наліт паніки на російському ринку, але він вщухає. Той же «Солід Банк» сьогодні продавав долари по 110 рублів. Тобто курсу 200 вже немає, але він все ще високий.
Економіку РФ підточили санкції ЄС, США, Японії, і там сильно погіршились фундаментальні показники: дефіцит бюджету, зростання промисловості. Криза торкнулася машинобудівного сектору.
Тому насправді вони зараз сидять як на пороховій бочці. Думаю, ще 2-3 три таких випадки (як з Пригожиним — прим. ред.), навіть без наслідків для російської влади, змусять економічних агентів ухвалювати рішення, які ми бачили на початку війни.
Йдеться про такі рішення, як:
Це буде призводити до зменшення заощаджень, припинення як такої інвестиційної діяльності. Це дуже серйозно б’є по економіці.
На початку війни в них був хороший запас міцності, резервів, але сьогодні усього цього немає.
Віталій Шапран: Наслідки в будь-якому випадку були б відчутні одразу, адже йде перша реакція населення. Але прораховуючи рухи регуляторів, Центрального банку Росії, Міністерства економіки, то вжити тих заходів, які вони вживали в березні 2022 року, вони вже не змогли. Адже їх запас міцності вже вичерпано.
У них сьогодні йдуть внутрішні дискусії, скандали між Міністерством фінансів й Сбербанком Росії. Сбербанк не хоче купувати облігації федеральної позики, очікуючи зростання рівня процентних ставок, а Міністерству фінансів треба фінансувати дефіцит бюджету, щоб, у тому числі забезпечувати видатки на війну.
Недавня криза показала, що причини для паніки у них є — треба лиш певний привід, щоб вона розпочалась.
Читайте також: Якщо Росія не погодиться на продовження «зернової угоди», то дасть собі право атакувати комерційний флот — Трофімцева
Віталій Шапран: Я думаю, що вони просто зроблять так, як в Аргентині — закриють на тиждень банки й будуть вмовляти населення не забирати вклади. Тому що в них нема того інструментарію, який мав би бути.
Наприклад, куди нести ті вклади, які забирались? У яку валюту вкладати? У готівковий юань, який офіційно дозволений до ввезення в Росію в обмежених обсягах? Адже через санкції ввезення готівкового долара та євро просто заборонене. Вони не можуть підкріпити каси банків, як зазвичай роблять в Україні, наприклад, обмінюючи безготівкові долари та євро на готівку в іноземних банках за кордоном. Це заборонено санкціями.
Тож Росія, скоріш за все, використовуватиме інструментарій, який не є ринковим: тобто адміністративний вплив, якісь волюнтаристські дії, пов’язані із замороженням вкладів тощо.
Віталій Шапран: Падіння на російському ринку продовжилося, тому потрібен такий поштовх, як зробив Пригожин, поштовх економічний, екологічний, політичний, соціальний, щоб привернути увагу економічних агентів, населення до того, що в російській системі не все гаразд.
Тобто будь-що, що здатне спричинити паніку серед російського населення може стати миттєвим каталізатором повторення недавньої ситуації. Адже в них немає потрібного інструментарію. У влади нема інструментарію, нема готівки, щоб підхопити каси банків. А банки самі не можуть завозити готівку. Вони завозили її транзитом через Казахстан, інші країни, але цю «лавочку» також прикрили — десь пів року тому, адже вся готівка «вимивалась» з казахського ринку й самі казахи таку можливість для росіян закрили.
У Росії нема джерел надходження готівки на ринок, а попит зростав, і мав би зростати ще. Все це автоматично впливає на інфляцію: є імпорт, і якщо курс був 80-90, а став 200, то ціни б зростали.
Нагадаємо, як повідомляло видання Bloomberg у травні 2022 року, російська економіка зазнавала найгіршого спаду з 1994 року, через застосовані санкції зниження ВВП 2022 році мало б становити 12%.
У вересні минулого року Bloomberg повідомило, що у російському уряді прогнозували глибоку рецесію через західні санкції. Там побоювались серйозного падіння деяких секторів економіки та масового «відтоку мізків» із країни.
21 вересня 2022 року після звернення президента Росії Путіна та оголошення часткової мобілізації у РФ впав курс рубля, а російські активи продовжили дешевшати.
Відповідно до звіту Світового банку, у 2022 році ВВП Росії скоротився на 3,5%.
У березі 2023 року керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський повідомив ГР, що через рік російська економіка вилетить з 50-ки найпотужніших у світі.
24 червня поточного року російське видання «Комерсант» повідомило, що на тлі конфлікту між ватажком ПВК «Вагнер» та військово-політичним керівництвом РФ російські банки підвищили курс обміну валют.
Нещодавно кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в етері ГР заявив, що з липня у Росії можна очікувати обмінний курс на рівні 100 рублів за долар.
Читайте також: Ядерними погрозами Росія штовхає США і Китай до співпраці — політолог
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS