Олег Саакян: Фейкова історія про Залужного, яку поширили росіяни (йдеться про нібито його пост, що контрнаступ не приніс успіху — прим. ред.) — це ІПСО, яка зроблена топорно, але є ефективною для певної аудиторії. Вона розрахована на те, що частина суспільства, яка шукає зраду, все одно завжди існує. Інша справа, що зараз ця частина суспільства в Україні дуже маленька. Рівень довіри до військово-політичного керівництва значно підвищився, рівень віри в ЗСУ та згуртованості суспільства — безпрецедентно високий. Тому росіяни ще раз довели, що вони не розуміють нас і роблять такі ІПСО, які зараз викликають лише посмішку. Більша частина з поширення цієї інформації все ж таки пов’язана з тим, що люди пересилали її один одному, щоб посміятися.
Олег Саакян: Це крутий піар-хід. Впевнений, що ця нашивка не з’явилася просто так. Її поява щира, але інформаційний імпульс було надано, це очевидно. Це рівно те саме, як, наприклад, свого часу розходилася інформація від команди Зеленського під час виборчої кампанії. Цей фльор щирості «свого» хлопця, людини, яка близька до свого народу спрацював тоді. Трохи гумору, трохи життя, трохи людяності. Бебі Йода — це прекрасна сировина для дискусій, жартів, мемів. Цікавість цього кейсу саме в цьому — було дано затравку, а далі воно органічно гуляло суспільством.
Олег Саакян: Зеленський підіймає ставки та додатково тисне на те, щоб отримати максимально можливе рішення на саміті у Вільнюсі. Через це акцентування уваги на безпеці, економіці, союзниках. Інша справа — готовність України вступу до НАТО не лежить в площині економіки чи безпеки. Тут якраз всі все визнають.
«Говорячи про відновлення, ми кажемо про мільйони робочих місць, мільярди прибутків компаній та трильйони ВВП. І не лише для України, а й для всіх наших із вами країн. Країн, які хочуть і будуть жити вільно попри будь-які хижі амбіції різних «путіних», чий мозок отруєний мріями про війну.
В основі зростання – завжди цінності. Як потужним інвестиціям передує довіра, так і зростанню, яке ми з вами готуємо, має передувати впевненість, що відбудоване не впаде. І це не про цеглу, а про життя загалом», – сказав Зеленський у своєму онлайн-виступі.
Питання вступу України до НАТО лежить у сфері стандартів і правосуддя, ефективних інституцій, мінімізації корупційних ризиків. Тут претензії нікуди не зникають, скільки подібних заяв не роби. В певний момент можна стикнутися з тим, що вони можуть бути сказані дуже гучно та голосно. Умовна відповідь президенту Зеленському також може бути доволі грубою та менш зухвалою.
Олег Саакян: Позитивного вікна можливостей, яке мала Туреччина, наприклад, для нас зараз немає.
Для України зараз є і позитивні фактори, і обтяжувальні.
Нам потрібно бути святішими від Папи Римського в питаннях стандартів для того, щоб де-факто бути всередині НАТО. І для того, щоб максимально швидко отримати можливість вступити всередину як тільки це вікно можливостей нам вдасться створити. У нашому випадку нам його потрібно створювати. Найбільші шанси для цього будуть якраз по завершенню російсько-української війни. До цього ми маємо підготувати все необхідне.
Те, що наша влада зараз хоче здобути символічну перемогу, абсолютно зрозуміло. Це є елемент підбадьорення українського суспільства. Це потрібно і владі як електроральний символічний крок. Ну і НАТО зараз не може допустити слабкого рішення на саміті у Вільнюсі. Бо це буде демонстрацією слабкості самого НАТО та найкращим подарунком для Росії.
Слухайте також: Поточна підтримка України є, але перспективи просування вступу України на Вільнюському саміті — песимістичні — журналістка
Олег Саакян: Коли Байден про це каже, це означає, що у нього скоро вибори. Йому треба демонструвати свій образ сильного, мудрого лідера. Тому він це й робить. «Уявіть, Путін може застосувати ядерну зброю, а у вас президент Трамп» — приблизно це Байден і сказав своїм виборцям.
Плюс я б додав ще й конспірологічну версію як припущення. Це все робиться після зустрічі Блінкена та його китайських візаві. Ядерна тематика — об’єднавча для них. Якщо подивитися як сформульований порядок денний і які були комюніке після, можна припустити, що Китай та США могли узгодити між собою реакцію у випадку застосування Росією ядерної зброї. І що важливо — цю свою узгоджену позицію вони могли донести до Кремля. Відповідно після цього Байден може розігрувати ядерну карту всередині виборчої кампанії, розуміючи, що у нього є політична опора, яку потім можна продати як свою електоральну перемогу.
Тут можна знайти дві мотивації: тягання за вуса китайського тигра (оскільки для Китаю це було загрозливим) і стримування можливої української операції вглиб Білорусі у випадку, якщо ситуація дестабілізується.
До певного моменту для Росії наявність в Білорусі контингенту та можливість включення його в бойові дії було сильною стороною. Це виклик для України та сковування наших військ. Але з моменту, як у них порідшали ряди живої сили та техніки, перетворення українсько-білоруського прикордоння в лінію фронту тепер вже загрожує самій Росії. Тепер ядерна боєголовка — це порятунок Лукашенка та цієї лінії фронту.
Нагадаємо, Лідер Китаю Сі Цзіньпін 20 березня 2023 року відвідав Москву. Нібито для того, щоб відстоювати «об’єктивну й неупереджену» позицію Китаю щодо російсько-української війни й просувати необхідність мирного врегулювання. Він став першим світовим лідером, який зустрівся з Путіним після видачі МКС ордеру на арешт.
26 квітня 2023 року Зеленський провів тривалу телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
«Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», — резюмував тоді Володимир Зеленський.
Які сенси приховані були за розмовою лідерів Китаю та України, можна дізнатися у цьому подкасті Громадського радіо.
Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету, автор книг про фашизм, тоталітаризм та історію Європи вважає, що «за рік після вторгнення Росії Україна зменшила ризик ядерного конфлікту в усьому світі, а найважливіше, що зараз потрібно сказати про ядерну війну, це те, що вона не відбувається».
Політолог Петро Олещук вважає, що Україна робить все, щоб вирішити проблему ЗАЕС, а Росія продовжує погрожувати Європі. Він вважає, що міжнародні інституції нічого зробити не можуть і не дуже хочуть.
Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, вважає, що якщо світ йтиме на поступки, то ядерний шантаж Путіна не закінчиться ніколи.
Читайте також: Тарас Стецьків: «Чи буде після закінчення війни питання вступу України до НАТО та ЄС аж так актуальне?»
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS