facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як за нами стежили відеокамери з серверами в Росії. Чи, може, досі стежать?

Інтерв'ю

Журналіст-розслідувач проєкту Радіо Свобода «Схеми» Кирило Овсяний розповідає про те, як спецслужби РФ роками отримували відео з тисяч камер спостереження по всій Україні.

Як за нами стежили відеокамери з серверами в Росії. Чи, може, досі стежать?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про розслідування

Кирило Овсяний: До нас звернулися експерти у сфері встановлення відеокамер щодо такого сервісу та компанії, які, нібито, передають інформацію в Росію. Ми вирішили це самостійно перевірити, звернулися до IT-фахівців. Для експерименту один пристрій нам надало наше джерело, а інший ми взагалі купили на маркетплейсі. Так вдалося встановити, що обидва передають інформацію до Росії. Я глянув в інтернеті й зрозумів, що це все навіть не приховується. Це достатньо відкрита інформація. Найбільше нас здивувало, де саме встановлювались ці камери.

Такими приладами користувалися звичайні українці у своїх домівках по всій країні. А ще їх обладнали на Чорнобильській АЕС, в Адміністрації морських портів України. Чомусь багато було клієнтів в Миколаївській області. Думаю, що це повʼязано з компаніями, які розповсюджували цю продукцію. Щобільше, прилади встановили у Полтаві в рамках програми «Безпечне місто». Понад 300 камер, які мають убезпечити Полтаву, були під’єднані до російського програмного забезпечення і могли передавати інформацію до РФ. Коли ми спитали у фахівців компанії, які встановлювали в місті всі ці прилади, щодо їхньої безпечності, то вони відповіли, що не радять такі камери вдома через можливість зламу. Фахівці зазначили, що якщо ви не хочете, щоб за вами підглядала Росія, то краще не користуйтесь цим обладнанням. Цікаво, що у 2017 році нікого не лякало таке програмне забезпечення.

Активно користувалися камерами й приватні компанії. «Нова Пошта» до 2019 використовувала російський soft.Там повідомили нам, що на деяких обʼєктах в них досі залишаються ці прилади. Однак, як і більшість, вони користувалися закритою мережею без доступу до інтернету. Скоріше за все, доступ був обмежений.


Читайте також: Перед вбивством українського військового бойовики розстріляли камери відеоспостереження на позиції


Про доступ до інформації

Андрій Куликов: А коли ви з’ясовували, де встановлені камери, як охоче вам надавали інформацію? Мовляв, це ж питання внутрішньої безпеки й ви можете її порушувати таким чином?

Кирило Овсяний: Деякі державні структури намагалися нам збрехати та сказати, що все нормально. Наприклад, на перший наш запит в ЧАЕС відповіли, що вони ніколи не експлуатували такі камери й ніколи їх не бачили. Спершу я хотів використати таку їхню відверту брехню. Однак згодом вирішив бути чесним з ними, тому звернувся до них ще раз із наявними доказами. Тоді вони відповіли, що дійсно використовували прилади й soft, а все видалили лише у 2023 році. Нас це сильно здивувало. Коли ми приїхали в Полтаву, то нам відкрито показали систему. Ми запитали в них, чи не бентежить їх використання російських камер. Нам відповіли, що за безпеку відповідають інші структури, а не вони.

Про постачальників

Кирило Овсяний: Це програмне забезпечення можна було купити на різних маркетплейсах. Я бачив цю продукцію майже на всіх майданчиках компаній, що займаються безпекою в будинках та офісах. Головними дистрибʼюторами були офіційні представники цієї компанії DSSL в Україні: «ТРАССІР ЄС», «ТРАССІР ЮА», «TRASSIR». Вони ввозили в Україну десятки тисяч приладів, які тут вже розповсюджували, але рідко були постачальниками. Залучали посередників – охоронні компанії. Наприклад, «Явір 200».

Андрій Куликов: Який відсоток українського попиту був забезпечений оцією російською продукцією? Як масштабно тепер доведеться перелаштовуватись?

Кирило Овсяний: На щастя, це була не найбільш популярна компанія в Україні, а десь на третьому чи четвертому місці. Десь 5% попиту забезпечували ці камери. Лідирують за продажами китайські виробники, які використовують повсюди. А ми ще будемо зʼясовувати, куди вони передають дані.

Чи намагались їх заборонити

Кирило Овсяний: В СБУ на наш запит відповіли, що у 2020 році втрутились у закупівлю цих камер з російським програмним забезпеченням для державного об’єкта. Все скасували. Але було дивно від них це почути, бо чому вони не втрутились у 2017 році в Полтаві?

 Ці прилади працювали на дорогах, в портах, а ніхто не обмежував їх. Якщо вони визнали таке ПЗ з безпековим ризиком, то чому їх не заборонили. Те ж саме стосується і Держспецзв’язку, який у 2019 році перевіряв soft і не обмежив його використання. А вже у 2022 році вони написали всім, хто має стосунок до безпеки в містах, що ця компанія співпрацює з федеральними міністерствами та правоохоронними органами РФ. Тому є певні ризики. Чомусь раніше цього не робилось.


Читайте також: Системи відеоспостереження можуть як допомогти правоохоронцям, так і порушити права людини — Шадська


Експерт із кібербезпеки Віталій Якушев вважає, що має бути комплексний системний підхід до встановлення онлайн-камер в Україні під час війни. Про це він розповів в етері Громадського радіо. За його словами, камери можна безперешкодно встановлювати, де завгодно і знімати, що завгодно.

Якушев зазначив, що у столиці сотні тисяч таких камер, які можуть знімати інформацію про важливі обʼєкти. Ви не приставите до кожної поліціянта або представника СБУ.

Нагадаємо, що кіберфахівці СБУ заблокували роботу онлайн-камер, які в автоматичному режимі фіксували роботу української протиповітряної оборони. Виявлені відеокамери перебувають на балансі декількох столичних комерційних структур.

Директор відділу кібербезпеки Агенції нацбезпеки США Роб Джойс заявив, що російський уряд і підтримувані урядом хакери продовжують атакувати українські системи інформаційних технологій. За його словами, одним із фокусів є камери закритого телебачення, які використовуються місцевою владою та приватними підприємствами для спостереження за оточенням.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз