facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Юрій Федоренко: 50-60% дронів для Сил оборони купували благодійні організації й приватні особи

Інтерв'ю

Про те, скільки живе дрон на фронті, як відновлюють запаси БПЛА, та чи замінять безпілотники артилерію, говоримо з командиром роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади імені отамана Сірка.

Юрій Федоренко: 50-60% дронів для Сил оборони купували благодійні організації й приватні особи
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Як пише американське видання  The New York Times, українські військові відчувають нестачу дешевих безпілотників на фронті через те, що з 1 вересня Китай обмежив експорт компонентів до БпЛА. Також, з посиланням на Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень, видання повідомляє, що Україна втрачає 10 000 дронів щомісяця.

Про це та інше говоримо з Юрієм Федоренком, командиром роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади імені отамана Сірка.

Скільки живе дрон на фронті

Юрій Федоренко: Динаміка бойових дій на всіх ділянках фронту є достатньо потужною. Засоби БпЛА цивільного призначення з Китаю, про які йдеться, є невіддільною частиною оборонних та наступальних дій. Адже через їхнє застосування вдається цілодобово моніторити передові позиції ворога і середину їхніх бойових порядків.

  • Скільки один дрон живе на фронті? До прикладу, DJI Mavic 3, який застосовують вдень, або DJI Mavic 3T, який застосовують вночі, на ділянках фронту, де йде інтенсивна бойова робота, в середньому живе півтора тижня. На непріоритетних для противника ділянках це може бути два тижні.
DJI Mavic 3 Pro. Фото: DJI

Ми втрачаємо дрони через дію ворожих засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби — ред.), дронові рушниці, несприятливі погодні умови й ще багато факторів. Тому це видатковий матеріал, який має оперативно і швидко поповнювати Сили оборони. Тому що формула працює так: чим ліпше ми бачимо ворога, тим ефективніше ми його можемо знищити об’єднаним вогневим впливом. Тобто артилерійськими засобами, а також безпілотними літальними апаратами ударних типів.

Як військові отримують дрони

Юрій Федоренко: До введення обмежень Китаєм, Сили оборони отримували БпЛА з двох джерел. Перше — це, умовно, з державних інституцій. До прикладу, Держспецзв’язку або інші органи, які мали можливість закуповувати дрони. Також фонд UNITED24

  • За моїм переконанням, 50-60% тих дронів, які надходили до Сил оборони, купували коштом благодійних організацій, кожного українця та українки, іноземних громадян, які донатили на безпілотні літальні апарати.

До прикладу, моя бабуся, яка отримує мінімальну пенсію, щомісяця переводить на БпЛА 200 гривень.

Зараз дійсно є квоти, обмеження на дрони, їх складно завозити з Китаю в Україну. Але українська нація — це нація надзвичайно талановитих, креативних людей, які здатні ухвалювати рішення, брати відповідальність. Тому нині БпЛА завозять до нас у країну з різних джерел і різними способами. Кількість, яка надходить Силам оборони, стала меншою, але все-таки можливість поставляти їх є.

FPV-дрони ж не є розвідниками. Це дрони або багаторазового застосування, які скидають боєприпаси на противника, або дрони-камікадзе, які летять в одну сторону. З цим теж виникли проблеми, тому що на ряд успішних зразків дронів, які ефективно зарекомендували себе на фронті, також наклали обмеження. Але і тут наші люди працюють так, як завжди, як і з дронами Mavic. Люди знаходять можливості, щоб компоненти поставляти на підприємства, а потім, після виготовлення БпЛА, в Сили оборони.


Читайте також: Юрій Федоренко: ЗСУ протискають метр за метром, посадка за посадкою


Як приватний сектор та держава мають працювати над виготовленням дронів

Юрій Федоренко: Є українські зразки дронів, які виготовлюють приватні українські компанії. Це розвідувальні засоби БпЛА та ударного типу. Є, до прикладу, зразки, яких у противника поки що немає (тимчасово). Йдеться про нічні бомбери — абсолютно українську розробку приватної компанії. У зоні бойових дій ці дрони застосовують уперше у світі, і застосовують достатньо ефективно.

Тут, за моїм переконанням, державна політика мала б бути влаштована так: варто було б провести перемовини з приватними українськими військовими компаніями й запустити масштабоване виробництво на державних підприємствах тих дронів, які успішно зарекомендували себе на фронті. Тобто позитивний досвід треба максимально масштабувати.

Приватна компанія, оскільки це її інтелектуальне право на виріб, мала б отримувати певні роялті за те, що її продукція масштабується, використовується. Так працюють в критичних ситуаціях країни ЄС, а також США. У цьому нічого екстраординарного немає.

За моєю інформацією, роботу за такою логікою ведуть, але про конкретні результати мені нині не відомо. Це може бути з міркувань безпеки.


Читайте також: Дрони, які забезпечують «бавовну»: про перспективи виробництва БПЛА в Україні


Чи замінять дрони артилерію

Юрій Федоренко: Є розповсюджена думка від військових експертів з європейських країн про те, що засоби БпЛА можуть замінити артилерію. Я вважаю це абсолютно хибною думкою. Тому що дрони ударного типу дії не можуть жодним ніяк замінити авіацію чи артилерію. Це надзвичайно ефективний додатковий засіб, який забезпечує можливість бачити ворога, прицільно стріляти по ньому й уражати його.

  • Тому, за моїм переконанням, безпілотні авіаційні системи не можуть повністю замінити ні авіацію, ні артилерію. Але вони є дуже ефективними.

Як відновлюють запаси дронів 

Юрій Федоренко: Можна отримати втрачений дрон офіційно. Реєструється факт втрати техніки, формується заявка на її поповнення. Вона проходить певні інстанції, і потім через певний період часу технічний засіб можна отримати. 

Але динаміка бойових дій настільки потужна й сильна, що повністю такою системою ми не можемо закрити потреби фронту. Тому, звісно, паралельно працює другий напрямок — це безпосередня допомога і фінансування коштом донатів кожного українця та іноземця. Тільки так зараз ми забезпечуємо можливість зберігати паритет з ворогом. На деяких відтинках ми маємо перевагу, а десь, на жаль, дронів не вистачає, щоб вийти в паритет. Все тому, що росіяни це все поставили на широкий потік, і вони протягом останнього року застосовують ту успішну тактику, яку розробили наші Сили оборони. Противник на себе перебрав наш досвід, і це також потрібно усвідомлювати.


Читайте також: «Зібрали 43 000 грн на дрони»: військовий і музикант Роман Гаман про концерт «Роялькіт»


Про шахраїв, які наживаються на зборах

Юрій Федоренко: В усіх військових, які зараз воюють, перебувають на відновленні або підготовці, немає часу займатися фактичними зборами на місцях (такими, які, наприклад, можна побачити на вулицях Києва — ред.). Переважно це відбувається через соцмережі, друзів, близьких, знайомих тощо.

  • Будь-яка допомога Силам оборони важлива, але потрібно донатити або на перевірені фонди, які дійсно допомагають, закуповують і ведуть звітність, або персонально.

До прикладу, ви знаєте військового з прізвищем X.  і що його структурна одиниця ефективно воює. Відповідно, йому треба допомагати цілеспрямовано. Якщо є можливість купити та передати техніку, то це взагалі круто. Якщо ж такої можливості немає, тоді варто донатити тим, кому довіряємо.

Збори — це величезні гроші. І, на жаль, завжди будуть ті, хто намагатиметься на цьому у нечесний спосіб заробити. Тому треба бути дуже пильним. Але в суспільстві не має бути підірвана довіра. Просто треба ретельно співпрацювати з тими, хто справді допомагає перевіреним фондам, яких в Україні досить багато.


Як зазначив у серпні 2023 року під час вечірнього звернення до громадян президент Зеленський, українське виробництво безпілотників — «Лелек», «Фурій» тощо, — а також постачання від партнерів, усі форми імпорту — мають зростати, і це одне з найбільш вагомих завдань. За його словами, зараз дуже важливо, щоб усі посадовці в системі оборони сприймали це завдання саме так, як про нього кажуть на передовій. Безпілотники, підкреслив президент — це витратний матеріал, їх має бути стільки, скільки нашим воїнам треба, щоб рятувати життя та забезпечувати результат у бою. Є що робити в цій сфері, і рано говорити, що нібито робиться достатньо, підсумував Володимир Зеленський.

Відомо, що 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

Кабінет міністрів цього року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.

Нагадаємо, в Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar турецької компанії Baykar.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Хмельницький взимку самостійно покриватиме потреби електроенергії для котелень міста — Симчишин

Хмельницький взимку самостійно покриватиме потреби електроенергії для котелень міста — Симчишин

ЄС запланував державні гарантії, аби інвестори вкладалися в Україну попри війну — Длігач

ЄС запланував державні гарантії, аби інвестори вкладалися в Україну попри війну — Длігач

«Повернення свого»: про що цьогорічний фестиваль пам’яті Романа Ратушного

«Повернення свого»: про що цьогорічний фестиваль пам’яті Романа Ратушного