Юрій Федоренко: ЗСУ протискають метр за метром, посадка за посадкою
Гість — Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників «Ахілес» 92-ї окремої механізованої бригади імені отамана Сірка.
Польські слідчі заявили, що 15 листопада 2022 року під час масованої ракетної атаки РФ по Україні, у Пшеводуві, впала українська зенітна ракета С-300 5-В-55 російського виробництва. Про це повідомляє Rzeczpospolita з посиланням на власні джерела.
Юрій Федоренко: Мені здається, цю ситуацію потрібно з’ясувати більш предметно. На рівні фахівців. Українська ракета даного класу на територію Польщі жодним чином не могла залетіти. На територію Польщі наша ракета з нашої пускової установки не могла бути запущена, за моїм переконанням. Друге — будь-яку тему, де згадують Україну потрібно обговорювати з Україною. Це завдання нашої дипломатичної місії. Зокрема Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони. В цьому питанні має бути досягнена правда. І ця правда може бути комусь дискомфортна або її не хочуть визнавати. Але правда полягає лише в тому, що будь-які акти агресії на території іншої держави, стали можливі лише у зв’язку з агресією РФ проти України. В протилежному разі — такого б не було. Тому у нас є одна сторона, яка винна у цих бідах.
Читайте також: Польща намагається отримати кошти від євроспільноти, приплітаючи до цього українців — Василь Воскобойник
Про танки «Абрамс»
Юрій Федоренко: Кожна одиниця техніки впливає на ситуацію. Якщо ми говоримо про танки «Абрамс», вони мають на собі вогневі установки, які здатні вражати противника достатньо влучно, тому Україні надзвичайно важливо отримувати ці засоби для того, щоб тримати динаміку бойових дій на високому рівні, і мати можливість з мінімальними втратами деокуповувати нашу територію максимально. І плюс з політичної точки зору. Надання цих танків Україні — це є надзвичайно важливий здобуток для нашого дипломатичного корпусу. Це дуже потужний сигнал світовій спільноті, яка підтримує Україну.
Є ряд країн, які кажуть, що вони стурбовані тим, що відбувається в Україні, але їм не вистачає сили та волі для того, щоб допомагати конкретними речами. Я не кажу за гуманітарну місію, я кажу за військове озброєння, припаси, техніку. Відповідно, передача цих танків є певним стимулом для прийняття рішень іншими країнами щодо передачі тих чи інших вогневих та технічних засобів.
Що Україні потрібно зі зброї?
Юрій Федоренко: Я чітко розумію, що Україні необхідно в великій кількості: розвідувальні засоби, ударні дрони, і багато чого іншого. Багато таких засобів ми отримуємо з-за кордону в рамках міжнародної військової допомоги. Точно можна сказати про те, що нам необхідна велика кількість вогневих засобів, самохідних артилерійських установок, до них потрібні боєприпаси різних модифікацій. Зокрема касетні боєприпаси показали свою ефективність на полі бою. Нам необхідні танки, до танків необхідні боєприпаси, нам потрібні міномети, і все інше. Власне стрілкова зброя і гранатомети. Так можна продовжувати достатньо довго.
Генеральний Штаб чітко розуміє і формує потребу, і звертається з цією потребою до наших міжнародних партнерів. Як ми бачимо, до думки Генерального штабу дослуховуються, що нам потрібно для успішного ведення бойових дій. Але тут ключове та основне — час. Важливий час постачання тих чи інших вогневих засобів й технічних засобів та боєприпасів. Не можна чекати по 4-5 місяців. Після запиту і погодження пакета військової допомоги це має надходити до нас не на післязавтра, а на позавчора. Тому що противник також адаптується, противник також розуміє, які перед ним будуть стояти виклики. І доки йде зволікання з точки зору постачання в Україну, в цей час противник готується до оборонних дій згідно з тим озброєнням, яке в нас буде. Відповідно, чим швидше буде постачатися в Україну зброя та боєприпаси, тим більш потужною буде динаміка бойових дій. А чим більше ми можемо впливати на ворога, тим більше життів з-поміж військовослужбовців вдасться зберегти під час звільнення України від ворога.
Читайте також: Золкіна: Дозована військова допомога Заходу все ще пов’язана зі страхом перед поразкою РФ
Про контрнаступ і вкиди РФ
Юрій Федоренко: Росія витрачає мільйони доларів для того, щоб дестабілізувати ситуацію всередині України та шукає інформаційні приводи. Іноді буває так, що на жаль наші інформаційні агенції розповсюджують дезінформацію, запущену ворогом. Це має негативний вплив на суспільство.
Що стосується контрнаступальних дій. Коли коментують цю історію чоловіки призовного віку, в мене відповідь завжди достатньо проста: «Вакантів вистачає, поповнення в Силах оборони потрібне, просимо вас до своїх рядів, з вами точно буде набагато швидше».
Що стосується ударно-штурмових дій і контрнаступу. На Бахмутському напрямку Сили оборони мають успіхи, противник застосовує всі види озброєння, за винятком ядерної для того, щоб зупинити просування Сил оборони вперед. Попри це, Сили оборони протискають метр за метром, посадка за посадкою, вирішуючи ті завдання, які ставить Генеральний штаб. Коли військові експерти намагаються проаналізувати ситуацію щодо контрнаступальної операції, варто розуміти, що ми не маємо повної інформації. Тому що загального задуму ми не знаємо. І це добре.
- Загальний задум має розуміти головнокомандувач, який керує військами. Саме тому, за моїм переконанням, ми рухаємося достатньо динамічно і швидко в тій ситуації, яка склалася.
Читайте також: Що насправді означає успіх ЗСУ в районі Вербового. Пояснює Владислав Селезньов
Нагадаємо, 23 вересня, коли з’явилась інформація про прорив оборони російських військ у Вербовому від командувача Тарнавського, Генштаб ЗСУ повідомив, що на Запорізькому напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію, зокрема у районі Вербового. Наступного дня Генштаб поінформував, що в районі Вербового українські воїни витісняють російських окупантів із займаних позицій та закріпляються на досягнутих рубежах.
25 вересня міноборони Великої Британії повідомило, що російські війська докладали зусиль для проведення локальних контратак проти українських сил, які наступають, як на Оріхівському, так і на Бахмутському напрямках, втім повернути звільнені ЗСУ території загарбникам не вдається.
Як повідомлялося, українські військові на Бахмутському напрямку пробили лінію оборони ворога, який кидав у бій усі наявні резерви. Про це заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.
17 вересня Сили оборони підтвердили звільнення Кліщіївки поблизу Бахмута.
Звільнення Кліщіївки на Донеччині від контролю російських окупантів створило для Збройних сил України плацдарм, який дозволить розвивати подальші наступальні дії.
Третя окрема штурмова бригада 15 вересня підтвердила деокупацію села Андріївка на Донеччині.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту